Провадження № 11-кп/803/1410/20 Справа № 191/4655/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 червня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого (в режимі
відеоконференції) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання,
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2020 року у задоволені клопотання ОСОБА_7 про умовно- дострокове звільнення від відбування покарання було відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що засуджений ОСОБА_7 , відбуваючи покарання в СВК № 94 за умисний особливо тяжкий злочин, зарекомендував себе посередньо, станом на 09.01.2020 року невідбута частина строку покарання становить 1 рік 6 місяців 13 дні.
Суд зазначив, що останній став на шлях виправлення і до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, але оцінюючи дані про особу ОСОБА_7 , який раніше був неодноразово засуджений, проте на шлях виправлення не став та вчинив особливо тяжкий злочин, та за час відбування покарання в СВК 94 не має стягнень та заохочень, не працевлаштований, характеризується посередньо,
Таким чином, суд визнав не доведеною поведінку засудженого, яка б вказувала, що він не тільки змінився, а й став на шлях виправлення, та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_7 , виходячи з того, що під зразковою поведінкою розуміється не просто дотримання режиму відбування покарання, але активна участь у громадському житті, старанне виконання громадських доручень у процесі відбування покарань, прагнення своєю діяльністю спокутувати провину за скоєний злочин, а отже застосування до ОСОБА_7 на цей час умовно-дострокового звільнення буде передчасним.
Засуджений ОСОБА_7 не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить постановити справедливе рішення, звільнивши його умовно-достроково від відбування покарання.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на даний час він вже відбув встановлену частину покарання, після якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення. Вказує, що під час відбування покарання у Луганській області до 2014 року працював у пресовому цеху, за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку був неодноразово заохочений, на даний час відбуває покарання у Синельниківській ВК - 94, але за відсутності в нього паспорта, адміністрація колонії не дає можливості йому працювати та отримувати заохочення. Зазначає, що у випадку задоволення його клопотання він проживатиме разом з матір'ю, яка є літньою людиною та потребує постійного піклування, та влаштується працювати за спеціальністю.
Заслухавши доповідь судді, думку засудженого, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши надані матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Обґрунтованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення. З оскарженої ухвали вбачається, що всупереч вимогам зазначеної правової норми, оскаржена ухвала не обґрунтована та не вмотивована.
Відповідно до положень ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
В контексті вимог ст. 6 КВК України сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого, а й активна участь у суспільному житті і сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, що не вбачається у поведінці засудженого.
Як слідує з роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Таким чином, відсутні фактичні обставини, які б свідчили, що ОСОБА_7 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, і доводи засудженого про те, що він досяг прогресу у напрямку виправлення та зазнав змін, спростовуються вищевикладеним.
Оскільки умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, апеляційний суд дійшов висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення в даному випадку є передчасним.
Аналізуючи дані про поведінку засудженого та ставлення його до праці за весь період відбування покарання, суд першої інстанції вірно зазначив, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення, а тому підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 відсутні.
З таким висновком суду погоджується й колегія суддів та вважає, що вищенаведене свідчить про неготовність ОСОБА_7 до самокерованої правослухняної поведінки, а отже клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення наразі є передчасним.
Дослідженням матеріалів встановлено, що ОСОБА_7 по даній справі засуджений 07.06.2010 року Апеляційним судом Дніпропетровської області за п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 15 років позбавлення волі.
Початок строку покарання - 18.08.2008 року. Кінець строку - 18.08.2023 року.
З характеристики ДУ «Синельниківська виправна колонія №94» убачається, що засуджений ОСОБА_7 характеризується посередньо, на виробництві установи не працевлаштований, стягнень та заохочень в СВК - 94 не має, підтримує посередні відносини із засудженими, авторитетом серед них не користується, але й не конфліктує, не виявляє бажання приймати участь у програмах диференційованого впливу та самодіяльних організаціях.
Між тим, 29.02.2016 на засіданні адміністративної комісії СВК №60 до засудженого ОСОБА_7 не було застосовано ст. 101 КВК України на підставі заяви.
30.07.2019 року на засіданні адміністративної комісії СВК №60 засудженому було відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України як особі, яка не стала на шлях виправлення.
Крім того, місцевий суд врахував те, що ОСОБА_7 відбуває покарання за вчинення особливо тяжкого злочину.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що посилання апелянта на те, що він виконує свої прямі обов'язки та претензій з боку працівників установи до нього немає, свідчить лише про те, що останній виконує їх на підставі закону, оскільки це є прямим обов'язком всіх засуджених, а умовно - дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально - виконавчого законодавства, має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині, і з огляду на це такі дії засудженого не можна розцінювати як сумлінну поведінку та належне ставлення до праці, а отже суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_7 своїм відношенням до праці та поведінкою ще не довів своє виправлення та перевиховання і обґрунтовано відмовив у задоволенні подання, оскільки в конкретному випадку наявні лише формально-юридичні підстави для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання, а тому доводи засудженого про наявність підстав для його умовно-дострокового звільнення необґрунтовані, у зв'язку з чим ухвала суду є законною та обґрунтованою, і підстав для зміни чи скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про умовно дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4