Провадження № 11-кп/803/799/20 Справа № 204/9124/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 червня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженої ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 січня 2020 року щодо ОСОБА_7 про відмову в задоволенні клопотання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання,
Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 січня 2020 року в задоволенні заяви засудженої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що як вбачається з матеріалів ОСОБА_7 була засуджена вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.10.2019 року, за ст.ст. 309 ч.2, 70 ч.4 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Початок строку 31.07.2018 року, кінець строку 31.08.2020 року.
Згідно витягу з протоколу № 49 ДНП від 29.10.2019 року, засудженій ОСОБА_7 було призначено вид виправної колонії та направлено до ДУ «Кам'янська виправна колонія № 34», для відбуття призначеного судом покарання.
Відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.10.2019 року, засуджену ОСОБА_7 було етаповано з ДУ «Кам'янська виправна колонія № 34», до ДУ «Дніпровська УВП № 4» та тимчасово залишено, в зв'язку із ознайомленням з матеріалами кримінального провадження.
Засуджена ОСОБА_7 на день звернення до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває в ДУ «Дніпровська УВП № 4», засуджена за вчинення злочину середньої тяжкості, відбула більше половини строку призначеного покарання. За період знаходження в установах характеризується негативно, має три дисциплінарні стягнення за порушення режиму утримання.
Засуджена ОСОБА_7 не погодилась з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 січня 2020 року та винести нову ухвалу, якою задовольнити клопотання ОСОБА_7 та звільнити умовно - достроково від відбування покарання.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що їй не зрозуміло чому районний суд відмовив їй в задоволенні клопотання.
Заслухавши доповідь судді, думку засудженої та його захисника, які, кожен окремо, підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши надані матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Обґрунтованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення. З оскарженої ухвали вбачається, що всупереч вимогам зазначеної правової норми, оскаржена ухвала не обґрунтована та не вмотивована.
Відповідно до положень ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
В контексті вимог ст. 6 КВК України сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого, а й активна участь у суспільному житті і сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, що не вбачається у поведінці засудженого.
Як слідує з роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Дослідженням матеріалів встановлено, що ОСОБА_7 засуджена вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2018 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.01.2018 року за ч. 1 ст. 309 , ст. 75, 76 КК України, остаточно визначено покарання у виді двох років одного місяця позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання 31.07.2018 року, кінець строку відбування покарання 31.08.2020 року.
Згідно витягу з протоколу № 49 ДНП від 29.10.2019 року, засудженій ОСОБА_7 було призначено вид виправної колонії та направлено до ДУ «Кам'янська виправна колонія № 34», для відбуття призначеного судом покарання.
Відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.10.2019 року, засуджену ОСОБА_7 було етаповано з ДУ «Кам'янська виправна колонія № 34», до ДУ «Дніпровська УВП № 4» та тимчасово залишено, в зв'язку з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження.
Засуджена ОСОБА_7 на день звернення до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває в ДУ «Дніпровська УВП № 4», засуджена за вчинення злочину середньої тяжкості, відбула більше половини строку призначеного покарання. За період знаходження в установах характеризується негативно, має три дисциплінарні стягнення за порушення режиму утримання.
Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Таким чином, відсутні фактичні обставини, які б свідчили, що ОСОБА_7 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення, і доводи засудженої про те, що вона досягла прогресу у напрямку виправлення та зазнала змін, спростовуються вищевикладеним.
Оскільки умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, апеляційний суд дійшов висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення в даному випадку є передчасним.
Той факт, що ОСОБА_7 виконує свої прямі обов'язки та претензій з боку працівників установи до неї немає, свідчить лише про те, що остання виконує їх на підставі закону, оскільки це є прямим обов'язком всіх засуджених, а умовно - дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально - виконавчого законодавства, має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині, і з огляду на це такі дії засудженої не можна розцінювати як сумлінну поведінку та належне ставлення до праці, а отже суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що засуджена ОСОБА_7 своїм відношенням до праці та поведінкою ще не довела своє виправлення та перевиховання і обґрунтовано відмовив у задоволенні подання, оскільки в даному конкретному випадку наявні лише формально-юридичні підстави для умовно-дострокового звільнення останньої від відбування покарання, а тому доводи апеляції про наявність підстав для умовно-дострокового звільнення її підзахисної є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а тому ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для зміни чи скасування судового рішення апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 січня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_7 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4