Справа № 727/8319/18
Провадження № 2/727/335/20
29 травня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Чебан В.М.
при секретарі Алієв А.Г.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки в результаті ДТП, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальних збитків завданих джерелом підвищеної небезпеки в результаті дорожньо-транспортної пригоди до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому вказує, що 13.02.2018 року о 08:00 год. ОСОБА_3 керуючи автомобілем Додж Караван, д.н.з. НОМЕР_1 з німецькою реєстрацією, в АДРЕСА_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Шевроле Авео д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Даний водій, в свою чергу, допустив зіткнення з автомобілем БМВ- Х5 з італійською реєстрацією під керуванням ОСОБА_5 , який рухався попереду нього. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим було завдано матеріальних збитків.
Зазначає, що згідно висновку за результатами розгляду матеріалів ЖЄО №3026, ЖЄО №3032, ЖЄО №3069 від 13 лютого 2018 року в діях ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України і скеровано матеріали для вирішення питання про притягнення винних до адміністративної відповідальності.
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 травня 2018 року, по справі №723/1004/18, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 340,00 грн.
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 18 червня 2018 року підтверджено вину ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Стверджує, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу заподіяно шкоду у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу Шевроле Авео д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно висновку №35/18 експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Шевроле Авео д.н.з. НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку становить 196425,01 грн. Вартість послуг експерта 1500 грн.
Крім того, позивачем понесені збитки евакуацію та стоянку пошкодженого автомобіля в розмірі 2194 грн.
Також позивачем понесені витрати на правову допомогу при розгляді адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_3 , по яких ОСОБА_2 є потерпілим, які становлять 4500 грн.
Позивач вказує на те, що в ході розгляду адміністративних матеріалів стало відомо, що автомобіль Додж Караван з німецькою реєстрацією д.н.з. НОМЕР_1 , яким під час дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_3 , є власністю ОСОБА_4 - дружини ОСОБА_3 . Даний факт зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_3 . Зазначений транспортний засіб був ввезений на митну територію України громадянкою ОСОБА_4 , і станом на день ДТП не був зареєстрований в органах МВС у відповідності до вимог Постанови №1388, що підтверджується відповіддю страховою компанії НАСК «Оранта» від 23.05.2018 року про відмову у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Також факт належності транспортного засобу ОСОБА_4 підтверджується Полісом № АК/1790329 Чернівецького відділення НАСК «Оранта».
На день дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 була застрахована в ВАТ НАСК «Оранта». Позивач звертався з заявою до страховою компанії про компенсацію збитків, проте отримав відмову.
Позивач вважає, що оскільки транспортний засіб ОСОБА_6 Караван з німецькою реєстрацією д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , а також виходячи з вимог ч.4 ст. 380 Митного кодексу України, ОСОБА_4 не мала права передавати транспортний засіб у володіння, користування інших осіб, тому вона повинна нести відповідальність за шкоду заподіяну нарівні з ОСОБА_2 .
На основі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 матеріальний збиток в сумі 204619,01 грн., заподіяних джерелом підвищеної небезпеки в результаті дорожньо-транспортної пригоди, з них: пошкодження автомобіля 196425,01 грн., вартість послуг експерта 1500 грн., витрати на евакуацію та стоянку автомобіля 2194 грн., витрати на правову допомогу при розгляді адміністративних матеріалів 4500 грн., також просить суд стягнути з відповідачів судові витрати.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 вересня 2018 року було відкрито провадження в даній цивільній справі.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позові.
Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились повторно, хоча були повідомлені судом про день, час та місце розгляду даної справи в суді, у зв'язку з чим суд вважає за можливе завершити розгляд справи у їх відсутність. просить не розпочинати.
Згідно поданого відзиву, представник відповідача не визнає позовні вимоги в повному обсязі, та просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.
Так, вказує на те, що ОСОБА_3 не є чоловіком ОСОБА_4 , в шлюбі вони не перебували та не підтримують фактичних шлюбних стосунків. Запис про це в протоколі про адміністративне правопорушення також не є належним доказом на підтвердження шлюбних стосунків між відповідачами. Посилається на те, що ОСОБА_3 своєї вини в ДТП не визнає. Стверджує, що спочатку автомобіль ОСОБА_2 зіткнувся з автомобілем «БМВ Х5», а вже потім відбулось зіткнення між їх автомобілями, а тому вважає за необхідне провести експертне дослідження пошкоджень автомобіля. Також, не погоджується з наданою позивачем вартістю завданих матеріальних збитків. Стверджує, що відповідач ОСОБА_3 не є власником транспортного засобу ОСОБА_8 з німецькою реєстрацією д.н.з. НОМЕР_1 , а тому позивачу необхідно конкретизувати яку суму слід стягнути з кожного з відповідачів окремо, враховуючи їх обсяг відповідальності. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_4 судове засідання не з'явилась повторно, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду даної справи в суді, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в її відсутність.
При цьому, ухвалою суду від 29.05.2020 року судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно копії протоколу про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_4 №010551 від 22.03.2018 року (т.1 а.с.108) відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої транспортний засіб під керуванням позивача отримав пошкодження.
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11.05.2018 року (т.1 а.с.10-13) відповідача ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного передбаченого ст.124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. в дохід держави за те, що він 13.02.2018 року, керуючи транспортним засобом Додж Крайслер з німецькою реєстрацією DAH НОМЕР_5 249, по вулиці Сторожинецькій, в м. Чернівці, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Шевроле Авео, д.н.з. НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Даний водій в свою чергу допустив зіткнення з автомобілем БМВ Х5 з італійською реєстрацією під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався попереду нього. При ДТП автомобілі отримали пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 18.06.2018 року змінено постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11.05.2018 року, а саме визнано винним ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито адміністративне провадження у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення (т.1 а.с.14-18).
Відповідно до вимог ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як встановлено в судовому засіданні, в результаті вчинення відповідачем ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано збитків, оскільки пошкоджено транспортний засіб.
Згідно висновку №35/18 судового експерта Юзва С.Г. від 17.03.2018 року (т.1 а.с.21-50), вартість матеріального збитку (з технічної точки зору), завданого власнику автомобіля Шевроле Авео, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження його транспортного засобу у ДТП 13.02.2018 року в цінах станом на час завершення виконання цього дослідження становить 186425,01 грн.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За вимогами ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на день дорожньо-транспортної пригоди відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в ПАТ НАСК «Оранта», у зв'язку з чим позивач звертався з заявою до страховою компанії про компенсацію збитків.
Разом з тим, як вбачається з відповіді страхової компанії НАСК «Оранта» від 23.05.2018 року (т.1 а.с.19), про відмову у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , у зв'язку з тим, що вказаними особами не надано підтвердження того, що автомобіль Додж д.н.з. НОМЕР_7 був ввезений на митну територію України саме ОСОБА_3 , а також, що вказаний транспортний засіб не було зареєстровано в органах МВС, НАСК «Оранта» не може вважати, що водій ОСОБА_3 правомірно володів зазначеним транспортним засобом, а тому відмовляє у виплаті страхового відшкодування. Як встановлено судом, зазначена відмова страхової компанії позивачем не оскаржувалась в судовому порядку.
При цьому, позивачем також заявлено вимоги до ОСОБА_4 , як до власника автомобіля Додж Караван з німецькою реєстрацією DAH НОМЕР_7 , за участю якого відбулась дорожньо-транспортна пригода, однак в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_4 є власником вказаного транспортного засобу, тому у задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_4 слід відмовити.
В тому числі, суд не приймає твердження позивача в тій частині, що право власності ОСОБА_4 на автомобіль зазначено в протоколі, а тому вона є власником авто, оскільки документом, що дійсно підтверджує право власності може бути відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, відповідний договір купівлі-продажу, чи інший цивільно-правовий договір, зареєстрований у встановленому порядку в територіальному сервісному центрі органів внутрішніх справ. Не може бути підтвердженням права власності і страховий поліс на ім'я ОСОБА_4 , оскільки останній може лише свідчити про користування автомобілем відповідачем ОСОБА_4 .
Разом з тим, ухвалою суду від 22 січня 2020 року задоволено клопотання представника відповідача та призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Павлишину Ярославу Дмитровичу (т.2 а.с.177-178).
Згідно висновку №16-02-20 судового експерта Павлишина Я.Д. від 27.02.2020 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Шевроле Авео, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження під час ДТП 13.02.2018 року за матеріалами цивільної справи № 727/8319/18, провадження № 2/727/171/19 станом на момент ДТП, складає 153066,98 грн., що підтверджується вказаним висновком (т.2 а.с.182-200). Зазначений висновок приймається судом до уваги, оскільки експерт був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, ринкову вартість автомобіля визначено за цінами з Бюлетеня автотоварознавця №99, висновок містить відповідний номер ремонтної калькуляції, вартість ремонту окремих запчастин не перевищує вартість їх заміни, а також зазначений висновок, на думку суду, відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи належного висновку експерта в розумінні ст.102 ЦПК України та відсутність будь-яких клопотань сторін про призначення по справі повторної чи додаткової судової автотоварознавчої експертизи, як і відсутність відомостей про фактично понесені витрати позивача на ремонт автомобіля, а також виходячи з обсягу пошкоджень автомобіля, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана внаслідок ДТП в розмірі 153066,98 грн., з врахуванням вимог ст.13 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача суму матеріальних збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 153066,98 грн. згідно висновку судового експерта Павлишина Я.Д. від 27.02.2020 року.
Приймаючи таке рішення, суд також виходить з того, що відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. Зазначена правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року № 6-691цс15.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з механічним пошкодженням транспортного засобу Шевроле Авео, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем понесені витрати на транспортування та стоянку пошкодженого автомобіля в розмірі 2194 грн., що підтверджується товарними чеками та квитанціями (т.1 а.с.52-54), а тому вказані витрати слід також стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача.
Що стосується витрат на проведення експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку автомобіля позивача в розмірі 1500 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, витрати за проведення експертного дослідження щодо оцінки матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Шевроле Авео, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , склали 1500 грн. (т.1 а.с.51), однак вказане дослідження судом не взяте до уваги, а тому витрати за його проведення не підлягають стягненню на користь позивача.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Стосовно заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 щодо офіційного тлумачення статті 59 Конституції України, яка гарантує право на професійну правничу допомогу, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Так, як вбачається із матеріалів справи, представництво інтересів позивача у суді першої інстанції на підставі договору про надання правової допомоги та ордерів здійснювали адвокати Саламандик А.І., Сандуляк А.В. (т.1 а.с.57-59, т.2 а.с.66).
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначає, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
Однак, позивач в порушення вимог ч.8 ст.141 ЦПК України не надав суду доказів, які б свідчили про розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу (договорів, рахунків, квитанцій, тощо), саме по даній цивільній справі у підтвердження виконаних робіт та розмір оплати саме по даній цивільній справі, тому в задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу, слід відмовити.
Крім того, позивач зазначає в позові про те, що він просить стягнути витрати на правову допомогу понесені ним при розгляді адміністративних справ в розмірі 4500 грн., що не відноситься до розгляду даної справи, тому вказана вимога також є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Стосовно стягнення з відповідача судового збору на користь позивача, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.ст.141, 142 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_9 на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1552,47 грн.
З огляду на означене, розглядаючи справу виходячи з диспозитивності цивільного судочинства на підставі ст.13 ЦПК України, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному з'ясуванні обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода в сумі 153066,98 грн., витрати на евакуацію та стоянку автомобіля в розмірі 2194,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1552,47 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.22, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ст.ст.13, 81, 89,133, 137, 141, 142, 247, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки в результаті ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця с.Кам'яна Сторожинецького району Чернівецької області, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_8 , суму матеріальних збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 153066,98 (сто п'ятдесят три тисячі шістдесят шість) гривень (дев'яносто вісім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця с.Кам'яна Сторожинецького району Чернівецької області, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_8 , витрати на евакуацію та стоянку автомобіля в розмірі 2194,00 (дві тисячі сто дев'яносто чотири) гривні.
В задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_3 - відмовити.
В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця с.Кам'яна Сторожинецького району Чернівецької області, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_8 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1552,47 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят дві) гривні (сорок сім) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 05 червня 2020 року