Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 682/2038/16-ц
провадження № 61-37738св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 03 травня 2018 року у складі колегії суддів:
Грох Л. М., Талалай О. І., Ярмолюка О. І.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 23 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк»), правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 51/08/КА-Ф-04, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 34 500 грн на строк з 23 вересня 2008 року по 20 вересня 2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21 % річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 23 вересня 2008 року між
ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки
№ 51/08/П-Ф-04, за умовами якого остання, як поручитель, зобов'язалася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань по вказаному кредитному договору.
ОСОБА_1 неналежно виконував зобов'язання за кредитним договором. Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області
від 25 лютого 2010 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь ПАТ КБ «Укргазбанк» 29 618 грн 29 коп. заборгованості по кредиту, заборгованість по процентах 513 грн 67 коп., прострочену заборгованість по процентах у розмірі 3 655 грн 39 коп., заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 308 грн 69 коп., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 436 грн 65 коп., а всього 34 532 грн 69 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку штраф за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмета іпотеки в сумі 2 650 грн, а також у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором
№ 51/08/КА-Ф-04 від 23 вересня 2008 року звернуто стягнення на предмет застави за договором застави - трактор колісний DF-404, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як солідарні боржники не виконали зобов'язання перед банком, останнім нараховано 5 446 грн 48 коп. простроченої заборгованості по процентах, 308 грн 69 коп. заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту, 15 908 грн 27 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах позовної давності, 5 494 грн 61 коп. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів, а всього в розмірі 26 849 грн 36 коп., які ПАТ АБ «Укргазбанк» просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області
від 06 жовтня 2016 року у складі судді Мацюка Ю. І. у задоволенні позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору, суд вважав, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припинило правовідносини сторін кредитного договору, не звільнило боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавило права кредитора на отримання від боржника штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. При цьому суд першої інстанції послався на висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач мав право на нарахування відсотків та штрафних санкцій за порушення виконання умов кредитного договору і з позичальника на користь банку підлягали стягненню штрафні санкції, передбачені договором за неналежне виконання його умов, зокрема: прострочена заборгованість за процентами, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів. При цьому позивач мав право звернутися до суду за захистом свого цивільного права або інтересу в межах позовної давності, яка почалася для позивача з 26 лютого 2010 року.
ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з позовом про захист свого порушеного права 22 серпня 2016 року (згідно поштового штемпеля
22 серпня 2016 року, тобто за межами установленої статтею 257 ЦК України та сторонами в пункті 5.8 вказаного договору трирічної позовної давності, для якого позовна давність сплила 26 лютого 2013 року. Відповідачі відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України звернулися до суду з письмовими заявами про застосування позовної давності. Таким чином вимоги банку не підлягають задоволенню з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 03 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено частково. Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня
2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов
ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 5 446 грн
48 коп. заборгованості за процентами, 19 581 грн 80 коп. пені та 3 203 грн
85 коп. понесених судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідач після ухвалення судового рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого 2010 року продовжує фактично користуватися наданим кредитом, банк має право нараховувати йому проценти за користування кредитом, а також пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.Разом з тим, висновок суду про те, що позивач звернувся до суду з цим позовом після спливу позовної давності, перебіг якої розпочався з 26 лютого 2010 року (дати ухвалення судового рішення), не ґрунтується на нормах матеріального права.Оскільки за умовами договору погашення процентів повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Отже, з врахуванням наведеного підлягають стягненню нараховані проценти за користування кредитом та пеня в межах позовної давності за останні три роки до звернення позивача з цим позовом до суду (за період з 16 серпня 2013 року по 16 серпня 2016 року) у розмірі 5 446 грн 48 коп. заборгованості по процентах та 19 581 грн 80 коп. пені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано вказані матеріали справи із суду першої інстанції.
У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року справу за позовом
ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у 2010 році банк скористався своїм правом відповідно до кредитного договору та звернувся з позовною вимогою про дострокове повернення кредиту, включаючи відсотки та іншу заборгованість, чим змінив строк виконання зобов'язання.
Пред'явивши 30 грудня 2009 року вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом, пені та штрафів, кредитор, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та інших платежів за ним, почався з дня, коли у нього наступило таке право у зв'язку із рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, тобто з 25 лютого 2009 року, тому позивачем пропущено позовну давність у цій справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому вона просила вказану касаційну скаргу задовольнити.
У січні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ АБ «Укргазбанк» на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому воно просило вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 вересня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір
№ 51/08/КА-Ф-04, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 34 500 грн на строк з 23 вересня 2008 року по 20 вересня 2013 року або по день, визначений у пункті 1.4 та/або в пункті 3.3.11 договору, зі сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 21 % річних.
Згідно з пунктом 3.3.3 вказаного кредитного договору позичальник зобов'язується повертати суму кредиту в гривнях щомісячно з першого по десяте число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/60 від суми отриманого кредиту, що становить 575 грн не пізніше 20 вересня 2013 року.
За пунктом 3.3.10 вказаного кредитного договору позичальник зобов'язується повернути банку кредит у повному обсязі, сплатити проценти за користування кредитом, а також усі штрафні санкції та видатки і винагороди банку у разі їх виникнення згідно умов договору.
За умовами вказаного кредитного договору (пункт 3.2.5) банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань позичальника за цим договором, забезпеченого заставою, в разі, зокрема, порушення строків/термінів сплати будь-яких платежів за цим договором, в тому числі сплати процентів, комісій, повного/часткового повернення кредиту та інших платежів, передбачених цим договором та договорами застави/іпотеки.
Відповідно до пункту 5.8 вказаного кредитного договору строк позовної давності за цим договором встановлений сторонами в три роки, в тому числі вимоги по поверненню процентів за користування кредитом та суму заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, штрафів та всіх видатків, понесених банком під час виконання умов цього договору.
Згідно договору поруки № 51/08/П-Ф-04 від 23 вересня 2008 року, укладеного між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 , остання зобов'язалася перед кредитором відповідати за виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань по кредитному договору № 51/08/КА-Ф-04 від 23 вересня
2008 року.
Відповідно до пункту 1.2., 1.3. вказаного договору поруки, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору; поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж об'ємі, що і позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному обсязі.
Пунктами 5.1. та 5.2. вказаного договору поруки передбачено, що договір діє до припинення забезпеченого ним зобов'язання позичальника за договором, а порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання зобов'язання не зазначений або визначений моментом вимоги, то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладання цього договору.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області
від 25 лютого 2010 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто солідарно на користь ПАТ КБ «Укргазбанк» 29 618 грн 29 коп. заборгованості по кредиту, заборгованість по процентах у розмірі 513 грн 67 коп., прострочену заборгованість по процентах у розмірі 3 655 грн 39 коп., заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 308 грн 69 коп., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 436 грн
65 коп., а всього 34 532 грн 69 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку штраф за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмета іпотеки в сумі 2 650 грн, а також у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 51/08/КА-Ф-04 від 23 вересня 2008 року звернуто стягнення на предмет застави за договором застави - трактор колісний
DF-404, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно повідомлення Славутського міськрайонного відділу ДВС
від 25 вересня 2017 року виконавчий лист № 2-213/2010 від 14 квітня
2010 року, виданий на підставі вказаного рішення суду, перебуває на примусовому виконанні у цьому відділі і на цей час не виконаний.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі закінчення строку кредитування або пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті
1050 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року, справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) висловлено правову позицію, зміст якої зводиться до того, що за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав (виконав не у повному обсязі), відсутня підстава для нарахування процентів за кредитним договором, оскільки строк дії договору змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, а права та інтереси кредитодавця у цих правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У справі, яка є предметом перегляду, встановлено, що рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого
2010 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто солідарно на користь
ПАТ КБ «Укргазбанк» 29 618 грн 29 коп. заборгованості по кредиту, заборгованість по процентах у розмірі 513 грн 67 коп., прострочену заборгованість по процентах у розмірі 3 655 грн 39 коп., заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 308 грн 69 коп., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 436 грн
65 коп., а всього 34 532 грн 69 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку штраф за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмета іпотеки в сумі 2 650 грн, а також у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 51/08/КА-Ф-04 від 23 вересня 2008 року звернуто стягнення на предмет застави за договором застави - трактор колісний
DF-404, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк», апеляційний суд не звернув увагу на те, що банк скористався правом дострокового повернення кредитних коштів, внаслідок чого змінив строк виконання основного зобов'язання, отримав судове рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення всієї суми кредиту, нарахованих процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а, отже, позбавлений права на нарахування процентів за кредитним договором після закінчення строку кредитування.
Положення абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України, якими передбачено, що проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами не було досягнуто домовленості про порядок нарахування процентів поза межами строку кредитування, після реалізації банком права на дострокове повернення кредиту.
У такому випадку кредитор (банк) має право на отримання компенсаційних виплат відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
У справі, яка є предметом перегляду, ПАТ АБ «Укргазбанк» не заявляв вимог щодо стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 коштів, передбачених статтею 625 ЦК України.
Враховуючи, те, що банк скористався правом дострокового повернення кредитних коштів, внаслідок чого змінив строк виконання основного зобов'язання, а зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитним договором, а також задоволення судовим рішенням у справі № 2-213/11 позовних вимог
ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, вимоги
ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення процентів за кредитним договором
від 23 вересня 2008 року та пені задоволенню не підлягають.
Колегія суддів не може погодитися також із рішенням суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог банку за пропуском позовної давності, оскільки наслідки спливу позовної давності застосовуються до обґрунтованого позову за наявності заяви відповідача.
Ураховуючи те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 412 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 03 травня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович