Постанова
Іменем України
01 червня 2020 року
м. Київ
справа №742/1552/19
провадження № 61-18698св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб , уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Савельєвої Анни Миколаївни,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 травня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 вересня
2019 року.
Короткий зміст позовних вимог, рішень суду першої та апеляційної інстанцій
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» (далі - ПАТ «Міський комерційний банк») Савельєвої А. М. про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від
10 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року, відкрито провадження у цій справі.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позовна ОСОБА_1 подана у відповідності до вимог частини першої статті 28 ЦПК України та підсудна Прилуцькому міськрайонному суду Чернігівської області.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2019 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 травня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив оскаржені судові рішення скасувати та передати справу на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва або до Солом'янського районного суду м. Києва.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що ця справа підсудна Прилуцькому міськрайонному суду Чернігівської області, оскільки згідно з частиною другою статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їх місцезнаходженням і позов у цій справі про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії до виключних випадків підсудності справ за вибором позивача не відноситься.
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржені судові рішення є законними
і обґрунтованими, а тому підстав для їх скасування немає.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини першої статті 28 ЦПК України позови, зокрема, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
У цій справі позивач звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк»Савельєвої А. М. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що полягає у не включенні до кошторису ПАТ «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» на перший квартал 2019 року витрат на оплату праці юриста (залученого до роботи у процедурі ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк») ОСОБА_1 та виконання заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 листопада 2017 року по справі № 742/1335/17 на суму 192 610 грн; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити до кошторису
ПАТ «Міський комерційний банк» витрати на оплату праці юриста (залученого до роботи у процедурі ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк») ОСОБА_1 та виконання заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від06 листопада 2017 року по справі № 742/1335/17 на суму
192 610 грн. і направити на затвердження Виконавчій дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також стягнути з відповідачів судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Отже спірні правовідносини щодо включення відповідачами вимог позивача про виплату заборгованості із заробітної плати до кошторису ПАТ «Міський комерційний банк»зводяться до захисту трудових прав та інтересів позивача, тому є такими, що виникли з трудових правовідносин.
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, позивач мавправо вибору підсудності розгляду цієї справи, зокрема і шляхом звернення до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, тобто за своїм зареєстрованим місцем проживання.
За таких обставин суди правильно застосували норми процесуального права вирішуючи питання про відкриття провадження у цій справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осібзалишити без задоволення.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 травня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 вересня
2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат