04 червня 2020 року
м. Київ
справа № 263/14584/2017
провадження № 61-10177 св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 грудня 2017 року у складі судді Соловйова О. Л. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Лопатіної М. Ю., Биліни Т. І., Принцевської В. П.
В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», у якому просить стягнути з відповідача на свою користь безпідставно списані грошові кошти в загальній сумі 20 431,89 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
У лютому 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ,витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про необхідність закриття касаційного провадження з таких підстав.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Після відкриття касаційного провадження виявлено, що це провадження було відкрито помилково, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на час відкриття касаційного провадження) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України (в редакції, чинній станом на час подання касаційної скарги і відкриття касаційного провадження) малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Зазначена справа є малозначною, оскільки ціна позову в ній становить 30 431,89 грнта не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2018 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» цього показника на рівні 1 762,00 грн складає176 200,00 грн (100 х 1 762,00 грн).
В касаційній скарзі і в ухвалі про відкриття касаційного провадження відсутні посилання на випадки, передбаченіпідпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на час відкриття касаційного провадження), а тому відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач мав відмовити у відкритті касаційного провадження у справі, так як касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки Верховним Судом помилково відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, касаційне провадження необхідно закрити.
Керуючись пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року закрити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Журавель