Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №826/2532/16
адміністративне провадження №К/9901/34178/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у місті Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2016 року (головуючий суддя - Добрянська Я.І.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2017 року (головуючий суддя - Бабенко К.А., судді: Сорочко Є.О., Степанюк А.Г.)
у справі №826/2532/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у місті Києві, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві, апеляційної атестаційної комісії північного регіону Головного управління Національної поліції у місті Києві
про поновлення на роботі.
I. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати рішення атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції у місті Києві протиправним.
2. У травні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним, протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 6 травня 2016 року №407 про звільнення зі служби, поновити на посаді заступника начальника управління - начальника відділу кримінальної поліції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
3. В обґрунтування позовних вимог зазначав що порядок проведення атестації порушено, а наказ про звільнення не ґрунтується на вимогах Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських.
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2016 року об'єднано в одне провадження дані адміністративні справи.
5. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2017 року, позов задоволено.
6. Визнано протиправним та скасовано рішення Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції у місті Києві від 14 грудня 2015 року з усіма додатками до нього, прийнятого відносно заступника начальника поліції - начальника відділу кримінальної поліції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_1 Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 6 травня 2016 року №407о/с в частині звільнення ОСОБА_1 . Поновлено на службі в поліції на посаді заступника начальника поліції - начальника відділу кримінальної поліції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві з 6 травня 2016 року. Стягнуто середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу в сумі 36 303,12 грн.
7. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 14 березня 1994 року походив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах.
9. Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві від 7 листопада 2015 року № 47о/с позивача призначено на посаду заступника начальника Оболонського управління поліції - начальника відділу кримінальної поліції, присвоївши йому спеціальне звання «підполковник поліції» як такого що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» з 7 листопада 2015 року.
10. Наказом начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві від 1 грудня 2015 року № 7 відповідно до Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, створено атестаційні комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві та затверджено їх склад.
11. Наказом заступника голови - начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві від 15 грудня 2015 року № 9 наказ від 1 грудня 2015 року № 7 доповнено пунктом 3 такого змісту «Атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у місті Києві розпочати 7 грудня 2015 року».
12. 10 грудня 2015 року відносно позивача було складено атестаційний лист. Висновок прямого керівника у атестаційному листі зазначено що займаній посаді відповідає. За результатами тестування зазначено, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
13. З даними результатами позивач був ознайомлений 24 грудня 2015 року.
14. Рішенням апеляційної атестаційної комісії північного регіону від 13 січня 2016 року скаргу позивача на результати атестування відхилено.
15. Наказом заступника голови - начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві від 6 травня 2016 року № 407 о/с позивача звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - через службову невідповідність. Підставою звільнення зазначено атестаційний лист з висновком атестаційної комісії 14 грудня 2015 року.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутні будь-які докази що свідчать про підстави проведення атестування, зокрема, наказ про проведення атестації позивача з посиланням що атестування проводиться у зв'язку з наявністю підстав (передумов) для вирішення питання про призначення на вищу посаду, заміщення якої здійснюється без проведення конкурсу чи для вирішення питання про його переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Вказані відомості також відсутні і в атестаційному листі.
17. Статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейських, проте відповідачем не було надано доказів щодо наявності підстав для проведення атестування позивача.
18. Приймаючи рішення про невідповідність займаній посаді атестаційною комісією не було враховано та використано жодних відомостей, які свідчать про особисті, ділові та професійні якості позивача, його освітньо-кваліфікаційні якості, відомості щодо оцінки перспектив службової діяльності у Національній поліції, просування по службі, наявність заохочень, результатів тестування. Також не було надано оцінки результатам роботи позивача, його функціональним обов'язкам на займаній посаді.
19. Крім того відповідачами не було доведено що позивач під час проходження служби не дотримувався вимог присяги, нехтував інтересами служби, не виконував покладені на нього обов'язки, мав не зняті дисциплінарні стягнення, що давало можливість для висновку про його невідповідність займаній посаді.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Відповідач у своїй касаційній скарзі зазначає що атестування позивача було проведено на підставі наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві від 1 грудня 2015 року № 7, у якому зазначено, що проведення атестування призначено відповідно до частини першої та другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».
21. Атестаційна комісія має дискреційні повноваження при прийнятті рішень за результатами атестування поліцейських на підставі всебічного розгляду зібраних матеріалів на особу та проведення з ним співбесіди. Надаючи оцінку рішенню атестаційної комісії суд фактично втрутився в реалізацію повноважень колегіального органу.
22. Атестування позивача було проведено у межах наданих повноважень атестаційним комісіям та у спосіб, який передбачений Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських.
23. Позивач заперечення на касаційну скаргу не надіслав.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
25. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
26. Відповідно до пунктів 9, 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VІІІ працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
27. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
28. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
29. Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VІІІ працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.
30. Відповідно до статті 58 Закону № 580-VІІІ призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
31. Відповідно до частини першої статті 57 Закону № 580-VІІІ атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
32. Відповідно до частини другої та третьої статті 57 даного Закону атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
33. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
34. Відповідно до частини четвертої статті 57 даного Закону рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
35. Наведений у частині другій статті 57 Закону № 580-VІІІ перелік підстав проведення атестування поліцейських є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні такі підстави для проведення атестування.
36. Кожна із зазначених у частині другій статті 57 Закону № 580-VІІІ підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинно бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
37. Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), не пов'язана з вирішенням питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження, не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону № 580-VІІІ.
38. Позивача призначили на службу в органах поліції з 7 листопада 2015 року за його згодою (відповідно до пунктів 9, 12 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 580-VІІІ) як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ на підставі його заяви від 7 листопада 2015 року.
39. Прийнявши даний наказ, відповідач визнав що позивач відповідає вимогам, встановленим до поліцейських.
40. Відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VІІІ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України. Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття на службу в поліції.
41. Наявність підстав для атестування повинно з'ясовуватися і мати своє обґрунтування щодо кожного поліцейського.
42. Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій що атестування поліцейських (як колишніх працівників органів внутрішніх справ, так і тих, які вперше прийняті на службу в органи поліції) можливо виключно з підстав, визначених Законом № 580-VІІІ.
43. Судами не було встановлено жодної з підстав, передбачених статтею 57 Закону № 580-VІІІ, для проведення атестування позивача.
44. Посилання на мету, з якою проводилося атестування поліцейського, призначеного на посаду в органах поліції безстроково, але за відсутності для цього законних підстав, не виправдовує правомірності цього атестування.
45. Позиція відповідача зводиться до того, що атестування позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських Національної поліції з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
46. Проте такі підстави для призначення атестування колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій статті 57 Закону № 580-VІІІ, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій даної статті.
47. У обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначав що судами не було надано належної оцінки змісту наказу начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві від 1 грудня 2015 року № 7 на підставі якого було проведено атестування позивача. У преамбулі даного наказу зазначено що проведення атестування призначено відповідно до частини першої та другої статті 57 Закону № 580-VІІІ, тобто з усіх трьох підстав. Частина друга статті 57 Закону № 580-VІІІ не є окремою самостійною підставою проведення атестування поліцейських.
48. Проте у наказі від 1 грудня 2015 року № 7 зазначено що атестування поліцейських призначено відповідно до Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає положенню лише частини першої статті 57 Закону № 580-VІІІ. Проте даний Закон не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною другою статті 57.
49. Відповідно до Закону № 580-VІІІ розроблено і затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських, яка визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
50. Положення аналогічні частині другій-четвертій статті 57 Закону № 580-VІІІ містять пункти 3-5 Розділу 1 Інструкції.
51. Відповідно до пункту 10 Розділу ІV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
52. Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування (пункт 11 Розділу ІV Інструкції).
53. Пунктом 16 Розділу ІV Інструкції визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
54. Відповідно до пункту 29 Розділу ІV Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через місяць, але не пізніше двох місяців з дня підписання атестаційного листа, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
55. Пунктом 5 Розділу VІ Інструкції, чинним на час подання позивачем апеляційної скарги, передбачено, що поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією чи атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений підпунктом 3 або 4 пункту 15 розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.
56. Відповідно до пункту 12 Розділу VІ Інструкції апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок.
57. Висновки апеляційної атестаційної комісії заносяться до атестаційного листа, який підписують голова та секретар комісії, та протягом 5 робочих днів надсилаються для обов'язкового негайного виконання керівнику, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції (пункт 14 Розділу VІ Інструкції).
58. Як встановлено судами попередніх інстанцій 10 грудня 2015 року начальником Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві складено на позивача атестаційний лист, відповідно до якого він зарекомендував себе з позитивного боку, як ініціативний, сумлінний та професійно підготовлений керівник. За висновком прямого керівника позивач займаній посаді відповідає.
59. За результатами тестування загальних навичок позивач набрав 37 балів з 60 можливих, професійне тестування - 37 балів з 60 можливих.
60. Атестаційною комісією було проведено співбесіду з позивачем, під час якої досліджено декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.
61. Відповідно до інформаційної довідки за період проходження служби відносно позивача проводилося 9 службових розслідувань, до дисциплінарної відповідальності притягувався 9 разів, заохочувався 18 разів. На час проходження атестації дисциплінарні стягнення зняті.
62. Надані атестаційній комісії матеріали не містять будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обов'язків, навпаки, він характеризується виключно з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків.
63. Також слід зазначити що у період проходження служби в органах внутрішніх справ позивач неодноразово проходив атестацію. Відповідно до наданих копій атестаційних листів за результатами атестування позивач займаній посаді відповідав, мав позитивні характеристики.
64. Не погодившись з результатами атестування, 28 грудня 2015 року позивач подав до апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України скаргу. Під час розгляду даної скарги було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, поставлені питання щодо його професійної діяльності, мотивації подальшого проходження служби в Національній поліції та інші питання. За результатами розгляду скарги було вирішено її відхилити у зв'язку з відсутністю рівня мотивації і готовності до змін; кандидат сам визнав що пропрацював 20 років в «каральному органі»; є загроза перенесення негативного досвіду міліції в нову поліцію; крім того інформація з відкритих джерел свідчить що позивач був замішаний в скандалах в УБНОН, його звинувачують у катуванні, незаконному збагаченні.
65. Суди першої та апеляційної інстанцій правомірно та обґрунтовано виходили з того, що відповідачами не було доведено що позивач під час проходження служби не дотримувався вимог присяги, нехтував інтересами служби, не виконував покладені на нього як на працівника органів внутрішніх справ обов'язки, мав не зняті дисциплінарні стягнення, що давало б підстави для висновку про невідповідність займаній посаді. Зібрані під час атестації щодо позивача матеріали та документи характеризують його як кваліфіковано співробітника та спростовують висновок про невідповідність посаді.
66. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, правильним є їх висновок що атестування позивача відбулося з порушенням вимог Закону № 580-VІІІ, рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо невідповідності займаній посаді та рішення про його звільнення як результат такого атестування, прийнято без урахування всіх обставин, є неправомірним та підлягає скасуванню.
67. Правову позицію у даній категорії справ неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постанові від 11 липня 2018 року (справа №822/325/16), від 24 квітня 2019 року (справа № 802/977/16-а), від 16 жовтня 2019 року (справа № 802/1619/16-а), від 5 грудня 2019 року (справа №814/1148/16).
68. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на пункт 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9, зазначав що суд при присудженні оплати за час вимушеного прогулу повинен був з'ясувати та у разі необхідності зарахувати отриманий заробіток позивача за місцем нової роботи (одержаної допомоги по тимчасовій непрацездатності, вихідної допомоги, середнього заробітку на період працевлаштування або допомоги по безробіттю), який він мав в цей час. Проте судами цього не було досліджено.
69. З цього приводу слід зазначити що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, не передбачено жодних підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Посилання відповідача на пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» є помилковим, оскільки викладені в цій постанові роз'яснення були зроблені з урахуванням зокрема вимог частини третьої статті 117 Кодексу законів про працю України, яку виключено на підставі Закону України № 3248-ІV від 20 грудня 2005 року «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України».
70. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
71. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2017 року у справі №826/2532/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду