04 червня 2020 року
м. Київ
справа № 569/6427/16
провадження № 61-39814 св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Рівненської області від 31 травня 2018 року в складі колегії суддів Бондаренко Н. В., Григоренка М. П., Шимківа С. С.,
23 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і просив визнати фіктивним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12 жовтня 2010 року, укладений між відповідачами в простій письмовій формі, визнати фіктивним та скасувати реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на виробниче приміщення, загальною площею 559,1 м2, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 березня 2018 року позов задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (виробничого приміщення літ. «А-1», загальною площею 559,1 м2, за адресою: АДРЕСА_1 ) від 12 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у простій письмовій формі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного суду Рівненської області від 31 травня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задоволено, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 березня 2018 року в частині визнання договору купівлі-продажу фіктивним та розподілу судових витрат скасовано, та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання фіктивним договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2010 року. Судові витрати, понесені позивачем, віднесено на рахунок ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
02 липня 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказане рішення суду.
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Відповідно до частини другої статті 389ЦПК України (тут і далі - в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання фіктивним правочину та скасування реєстрації права власності на приміщення з урахуванням її категорії та складності призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
М. М. Русинчук