Ухвала
02 червня 2020 року
м. Київ
справа № 753/20532/14-ц
провадження № 61-46033св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій»,
відповідач - ОСОБА_1 .
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на постанову Апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Кравець В. А., Волошиної В. М.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» (далі - ПАТ «Лізинг інформаційних технологій») звернулось до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року позов ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Лізинг інформаційних технологій», заборгованість в розмірі 1 837 700,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року відмовлено.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 березня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» про ухвалення додаткового рішення з підстав того, що судом не були прийняті уточнення позовних вимог, а первісні позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року скасовано. У задоволенні позову ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2018 року ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» подало касаційну скаргу, в якій просило оскаржену постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. При цьому, посилалось на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу до 14 січня 2019 року.
У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
25 січня 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив продовжити строк на подачу відзиву.
Клопотання мотивоване тим, що 09 січня 2019 року ухвала Верховного Суду від 14 грудня 2018 року була отримана не представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , а іншими особами за його попереднім місцем роботи, яке він змінив, а довіреності на отримання поштової кореспонденції ОСОБА_2 нікому не давав.
Відповідно до часини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 у своєму відзиві визнає отримання ухвали Верховного Суду від 14 грудня 2018 року направленої за адресою зазначеною представником ОСОБА_2 та не зазначає жодних поважних підстав чому представник ОСОБА_2 не повідомив про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та чомувказана ухвала не була передана його представникові вчасно, то у задоволенні клопотання слід відмовити, а відзив залишити без розгляду.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Керуючись статтями 126, 127, 131, 260, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу відмовити та відзив ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Справу № 753/20532/14-ц призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков