04 червня 2020 року
Київ
справа №140/3209/19
адміністративне провадження №К/9901/13836/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
27 травня 2020 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною четвертою статті 330 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Касаційна скарга не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 330 КАС України, оскільки скаржник не додав документа про сплату судового збору.
Водночас, скаржник звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору з посиланням на свій майновий стан та відсутність доходів.
За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Враховуючи, що скаржником не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки з податкового органу), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Частиною першою статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік», станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 гривню.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1536,80 грн (1921 грн * 0,4 * 200%, оскільки 1 відсоток ціни позову менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»)
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме: сплати судового збору.
Що стосується строку, протягом якого скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Тобто подією, з якою пов'язується початок перебігу процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, з огляду на приписи частини другої статті 169 КАС України, є день вручення скаржнику ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Поряд із тим, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року», яким, серед іншого, внесено зміни до КАС України.
Цим Законом доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Отже, строк усунення недоліків касаційної скарги, визначений статтею 169 КАС України, не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали Верховного Суду, без урахування строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 329 - 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, без урахування строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх