Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 133/205/18
провадження № 61-39631св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області,
третя особа - начальник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області Олійник Михайло Петрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області на постанову апеляційного суду Вінницької області від 24 травня 2018 року у складі колегії суддів: Берегового О. Ю., Денишенко Т. О., Марчук В. С.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, третя особа - начальник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області Олійник М. П., у якому просила:
- визнати наказ від 18 грудня 2017 року № 364-к/тр про її звільнення незаконним та скасувати;
- поновити її на посаді головного спеціаліста відділу обліку страхувальників доходів, матеріального забезпечення, контрольно-ревізійної та фінансової роботи Козятинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області з дня звільнення з роботи;
- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення суду.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з листопада 2001 року вона працювала на посаді завідуючого відділом - головного бухгалтера Козятинської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
01 листопада 2012 року її переведено на посаду головного бухгалтера, так як були внесені зміни в організацію праці в зв'язку зі скороченням штату працівників Козятинської районної виконавчої дирекції.
30 травня 2017 року її попереджено про зміну в організації праці з 01 серпня 2017 року та запропоновано їй посаду головного спеціаліста відділу страхувальників та доходів, матеріального забезпечення, контрольно-ревізійної та фінансової роботи, на яку вона погодилась.
26 жовтня 2017 року їй вручено письмове попередження про зміни в організації виробництва і праці та зміни істотних умов праці, зокрема, про зміну системи оплати та стимулювання праці, розміру посадового окладу, зміну найменування посади, які вступають в дію з 01 січня 2018 року, та про можливе майбутнє вивільнення.
Наказом від 18 грудня 2017 року № 364-к/тр її звільнено із займаної посади відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників та неможливістю переведення за її згодою на іншу роботу.
Вважає своє звільнення незаконним та таким, що проведено з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки їй іншої роботи при звільненні не запропоновано, її переважного права на залишення на роботі не враховано.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 березня 2018 року у складі судді Сєчко В. Л. у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем дотримано процедуру та вимоги трудового законодавства при звільненні позивача з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Також суд зазначив, що у позивача переважне право на залишення на роботі під час проведення процедури вивільнення працівників у зв'язку зі скороченням чисельності працівників відсутнє.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 24 травня 2018 року рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним наказ начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 18 грудня 2017 року № 364-к/тр про звільнення з роботи ОСОБА_1 з 29 грудня 2017 року.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу обліку страхувальників доходів, матеріального забезпечення, контрольно-ревізійної та фінансової роботи Козятинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області з 29 грудня 2017 року.
Стягнуто з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2017 року до 24 травня 2018 року в сумі 21 767,61 грн.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, щозвільнення позивача відбулося з порушенням її переважного права на залишення на роботі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, не врахував, що порядок визначення переважного права на залишення на роботі чинним законодавством не визначений, що дає змогу роботодавцю самостійно визначати продуктивність праці кожного працівника в залежності від характеру виконуваної ним роботи.
Позивач звільнена з роботи з дотриманням норм трудового законодавства, тому апеляційний суд дійшов помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області, у якому просить оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін, оскільки вона прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області, третя особа - начальник Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області Олійник М. П., про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Витребувано із Козятинського міськрайонного суду Вінницької області зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно з копією трудової книжки ОСОБА_1 з 30 листопада 2001 року позивач прийнята на посаду завідуючого відділом - головного бухгалтера Козятинської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У зв'язку зі зміною в організації праці переводилась на інші посади в зазначеній установі.
01 серпня 2017 року в результаті приєднання Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста відділу обліку страхувальників та доходів, матеріального забезпечення, контрольно-ревізійної та фінансової роботи Козятинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області.
26 жовтня 2017 року позивачу вручено письмове попередження № 01-1433 про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці, зокрема про зміну системи оплати та стимулювання праці, розміру посадового окладу, зміну найменування посади, які вступають в дію з 01 січня 2018 року та можливе майбутнє вивільнення, з посиланням на постанову правління Фонду соціального страхування України від 12 вересня 2017 № 47 «Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України» та наказ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 23 жовтня 2017 року № 556 «Про затвердження граничної чисельності працівників робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області», які передбачають скорочення чисельності і штату працівників Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області.
Наказом начальника Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 07 грудня 2017 року № 266 створено кадрову комісію з вирішення питань щодо переважного права на залишення на роботі працівників Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області та його відділень (далі - кадрова комісія). Також зобов'язано начальників відділів управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області в термін до 12 грудня 2017 року підготувати і надати кадровій комісії вмотивовані пропозиції щодо працівників очолюваних відділів, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці та переважне право на залишення на роботі, з обов'язковим наданням обґрунтованих письмових пояснень по кожній кандидатурі.
11 грудня 2017 року начальником відділення, відповідно до нового штатного розпису Козятинського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, підготовлено та надано пропозиції щодо працівників очолюваних відділів, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці та переважне право на залишення на роботі.
Відповідно до витягу з протоколу засідання кадрової комісії від 14 грудня 2017 року на засіданні розглянуто подання начальника Козятинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області Піскуна О. М. від 11 грудня 2017 року №157/01-17 про надання рекомендацій щодо залишення на посадах працівників відповідно до їх рівня продуктивності праці, кваліфікації та професійних якостей, зокрема, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
ОСОБА_1 до подання не була включена, її особова справа не вивчалась.
Наказом начальника Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 18 грудня 2017 року № 364-к/тр, ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу обліку страхувальників та доходів, матеріального забезпечення, контрольно-ревізійної та фінансової роботи Козятинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області 29 грудня 2017 року у зв'язку зі скороченням штату та чисельності працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 1 частини першої, частиною другою статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з передбаченої пунктом 1 частини першої статті цієї статті підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Порядок вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці та порядок врахування переважного права працівника на залишення на роботі встановлено статтями 42, 49-2 КЗпП України.
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації (стаття 49-2 КЗпП України).
Стаття 42 КЗпП України встановлює, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, та містить перелік категорій працівників, які мають переваги в залишенні на роботі.
За змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.
Визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці.
При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо.
Суди встановили, що в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області відбулись зміни в організації виробництва і праці, в тому числі й скорочення штату чисельності працівників.
Позивач була своєчасно попереджена про зміни в організації праці виробництва праці, зміни істотних умов, зокрема, про зміну системи оплати стимулювання праці, розміру посадового окладу, зміну найменування посад, які вступають в дію з 01 січня 2018 року, та про можливе майбутнє вивільнення.
Вакантні посади у період з 01 жовтня 2017 року по 01 січня 2018 року були відсутні.
Апеляційний суд установив, що, вирішуючи питання про право на переважне залишення на роботі ОСОБА_1 , відповідач не досліджував її особову справу, а створена комісія вивчила і обговорила кандидатури лише зазначені у поданні керівника.
Установивши, що звільнення ОСОБА_1 проведено Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області з порушенням її переважного права на залишення на роботі, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність, передбачених законом, підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області зводяться до оцінки доказів та незгоди заявника з висновком апеляційного суду, однак суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 389, 400, 401 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції фонду соціальногострахування України у Вінницькій області залишити без задоволення.
Постанову апеляційного суду Вінницької області від 24 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Журавель
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук