12 березня 2020 року
м. Київ
справа № 760/33030/18
провадження № 61-3727ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_1 про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва неправомірними,
встановив:
До Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року у вищевказаній справі.
Касаційна скарга подана 27 лютого 2020 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті).
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення особа, що подала касаційну скаргу, зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Окрім того підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), викладеного у постановах Верховного Суду, однак не конкретизує в яких саме.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно зазначити постанову (постанови) Верховного Суду, в якій (яких) викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року залишити без руху.
Надати заявникові строк для усунення зазначених вище недоліків до 13 квітня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Журавель