05 червня 2020 року
Київ
справа №420/4632/19
адміністративне провадження №К/9901/13861/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року
у справі №420/4632/19
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області
про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
Громадянин Афганістану ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі- відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 24 листопада 2019 року №139 щодо відмови йому в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту,
- зобов'язати прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
28 жовтня 2019 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задоволено.
26 лютого 2020 року постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись з рішеннями суду апеляційної інстанції позивач звернувся до суду касаційної інстанції.
У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VII " Про судоустрій і статус суддів ".
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом спору у цій справі є - визнання протиправним та скасування наказ від 24 листопада 2019 року №139 щодо відмови позивачу в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язання прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались відносяться до справ незначної складності.
Передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справах незначної складності, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить.
Оскільки судом не встановлені та заявником не зазначено обставини, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України, Верховний Суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року у справі №420/4632/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська,
Судді Верховного Суду