05 червня 2020 року
Київ
справа №812/1674/16
адміністративне провадження №К/9901/12971/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області (правонаступник Головного управління ДФС у Луганській області) на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені,
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 8 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року, адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" задовольнив частково: стягнув на користь приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" з Державного бюджету України узгоджені суми бюджетного відшкодування з ПДВ за декларацією за січень 2014 року у розмірі 10166187,00 грн, за декларацією за лютий 2014 року у розмірі 15590753,00 грн, пеню, нараховану на заборгованість з ПДВ січня та лютого 2014 року по 15 червня 2016 року включно у сумі 5979434,99 грн, а всього у сумі 31736374,99 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
13 травня 2020 року Головне управління ДПС у Луганській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, Головне управління ДПС у Луганській області посилається на необхідність відступу від висновку Верховного Суду щодо належного способу захисту порушеного права шляхом стягнення з Державного бюджету України узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у виключних випадках, зокрема, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Саме на наявність цього випадку посилається скаржник у касаційній скарзі - необхідність відступу від висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, за змістом якого такі способи захисту як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є саме стягнення з Державного бюджету України на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
У касаційній скарзі свою позицію щодо необхідності відступлення від зазначеного висновку Верховного Суду відповідач обґрунтовує тим, що, законодавством України унормовано процедуру бюджетного відшкодування ПДВ за поданими до 1 лютого 2016 року заявами платників податків, а саме - шляхом внесення відповідних заяв до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України заборгованості з відшкодування ПДВ, суди порушили норми Податкового кодексу України, якими визначено процедуру бюджетного відшкодування цього податку; стягнення сум бюджетного відшкодування безпосередньо з Державного бюджету України призведе до безконтрольного витрачання бюджетних коштів без дотримання черговості та меж можливого бюджетного відшкодування.
Пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Колегія суддів вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не є достатніми для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, колегія суддів
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у справі № 812/1674/16.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак
підписМ. М. Гімон
підписЄ. А. Усенко