05 червня 2020 року
Київ
справа №400/3589/19
адміністративне провадження №К/9901/13293/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України (правонаступника Державної фіскальної служби України) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року у справі №400/3589/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глінкор Інвест» до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глінкор Інвест» звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 23 вересня 2019 року №1287393/41712874, №1287391/41712874, №1287392/41712874; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 30 липня 2019 року №42, №43, від 1 серпня 2019 року №1.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 10 січня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року, позов задовольнив.
Державна податкова служба України (як правонаступник Державної фіскальної служби України) звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року у справі №400/3589/19 й прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Системний аналіз положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Оцінивши предмет та характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, колегія суддів дійшла висновку про те, що ця справа є справою незначної складності.
У цій справі, суд першої інстанції врахувавши, вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Винятків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 333 КАС України колегія суддів
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року у справі №400/3589/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак
підписМ.М. Гімон
підписЄ .А. Усенко