Справа № 620/363/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
05 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову, - Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма "Сіверянка" про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Головнк управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати йому до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 17.07.1985 по 14.03.1986 та з 26.10.1987 по 23.12.1998 та призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №2 згідно пункту ''б'' статті 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення''.
На обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах його загальний трудовий стаж становив 30 років 07 місяців 03 дні (пільговий стаж - 10 років 05 місяців 4 дні), а посади, які він займав під час роботи на ЗАТ ВТФ «Сіверянка», дають право на пільгову пенсію за Списком №2. Вважає, що зазначене є достатньою умовою для призначення відповідачем йому пенсії на пільгових умовах, однак ГУПФУ в Чернігівській області протиправно відмовило у задоволенні його заяви.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 17.07.1985 по 14.03.1986 та з 26.10.1987 по 31.07.1992 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 17.07.1985 по 14.03.1986 та з 26.10.1987 по 31.07.1992 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Зокрема апелянт зазначає, що у додатку до наказу Чернігівської швейної фабрики від 23.12.1998 № 168 зазначено професії, які обслуговували цех гумово-технічних виробів до яких входили посади слюсар-ремонтник по ремонту та обслуговуванню технологічного обладнання та бригадир. а тому період роботи з 01.08.1992 по 23.12.1998 має бути зарахований до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, 26.10.1987, ОСОБА_1 прийнятий на роботу до Чернігівської фабрики гумотехнічних виробів, яка у подальшому перейменована в Чернігівську швейну фабрику "Сіверянка", що у свою чергу реорганізована в орендне підприємство "Сиверянка", яке перетворено в акціонерне товариство закритого типу виробничо-торгову фірму "Сіверянка".
Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, позивач працював, у тому числі, за такими спеціальностями:
- з 17.07.1985 по 14.03.1986 - слюсар-налагоджувальник 5 розряду ЕМО виробництва засобів хімзахисту на Чернігівській фабриці гумо-технічних виробів (з 18.03.1992 - Чернігівська швейна фабрика «Сіверянка», з 29.10.1992 - орендне підприємство «Сіверянка», з 28.12.1993 - АТ закритого типу виробничо-торгова фірма «Сіверянка», з 20.05.2011 - ПАТ виробничо-торгова фірма «Сіверянка»);
- з 26.10.1987 по 31.07.1992 - слюсарем-ремонтником 5 розряду в ЕМО по обслуговуванню і ремонту технологічного обладнання виробництва засобів хімзахисту;
- з 01.08.1992 - слюсарем-ремонтником 5 розряду в ЕМО з нормальними умовами праці;
- з 27.07.1993 - бригадиром мех. майстерні;
- з 04.04.1994 - слюсарем-ремонтником швейного обладнання 5 розряду мех. цеху з виконанням обов'язків бригадира;
- з 18.10.1995 по 25.01.2002 - слюсарем-ремонтником швейного обладнання 5 розряду дільниці підготовки виробництва.
Так, ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою від 10.10.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За результатом розгляду вказаної заяви, рішенням ГУПФУ в Чернігівській області від 10.01.2020 №27/03-23 було відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв'язку із відсутністю у позивача достатнього пільгового стажу.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон № 1788-XII).
Пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції, чинній на момент звернення позивача до із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
За приписами пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, до такої категорії працівників віднесені, серед іншого, робітники та інженерно-технічні робітники, безпосередньо зайняті в цехах, виробництвах (на правах цехів) і окремих установках нижченаведених виробництв, зокрема, гумового та шинного в цехах, ділянках: каландрових, збірних, рукавних, транспортерних стрічок та приводних ременів, автокамерних та шинних, формової та неформової техніки (за виключенням обробки гумових формових та неформових деталей), гумового взуття (за виключенням ділянок сортування та упаковки), закройно-намазочних, маканних виробів, ебоніту та виробів з нього, повітроплавного та інженерного майна, губчатих виробів, засобів хімічного захисту, прогумованих тканин, гумування закритих ємностей та хімічної апаратури, валів та інших виробів; регенерата (за виключенням ділянок старої гуми та підготовчих цехів); гутаперчі (розділ ХІ "Хімічне виробництво", підрозділ 1 "Основне виробництво", п.4).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з трудової книжки позивача, ОСОБА_1 у період з 27.07.1993 по 25.01.2002 займав посади у мех. майстерні (мех. цеху).
У той же час, Наказом директора Чернігівської швейної фабрики «Сіверянка» «Про затвердження Переліку робочих місць, виробництв, професій та посад працівників яких підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення» №168 від 23 грудня 1993 року, затверджено Перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням, згідно списків №1 та №2.
А як вбачається з Листа Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації від 05.06.2001 року №306/13, умови праці, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 за професіями, приведеними в Наказі №168 від 23 грудня 1993 року, працівникам ЗАТ «Сіверянка» підтверджено на термін до 23 грудня 1998 року.
Оскільки в додатку до вищевказаного наказу Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" від 23 грудня 1993 року №168 посада бригадира мех. майстерні (мех. цеху) не відноситься до Переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням, згідно списків №2, відсутні підстави вважати, що позивач перебував на посаді, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах.
Що стосується періоду роботи ОСОБА_1 на посаді слюсаря-ремонтника 5 розряду в ЕМО з нормальними умовами праці, то матеріали справи не містять доказів про те, що виконання робіт позивачем відбувалося зі шкідливими умовами праці у ПАТ "ВТФ "Сіверянка".
Крім того, відповідно до записів в трудовій книжці, ОСОБА_1 з 01.08.1992 був призначений слюсарем-ремонтником 5 розряду в ЕМО саме з нормальними умовами праці.
За таких обставин, слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що період роботи позивача у ПАТ "ВТФ "Сіверянка" з 01.08.1992 по 23.12.1998 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.О. Лічевецький
суддя В.П. Мельничук
суддя О.М. Оксененко