04 червня 2020 року
Київ
справа №810/3034/18
адміністративне провадження №К/9901/12885/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2020 у справі за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 01.03.2018 №0001614001 ГУ ДФС про застосування штрафних санкцій у розмірі 17 000,00 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2020 рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
13.05.2020 ФОП ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2020, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2020 скасувати, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 залишити в силі.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій справі є правомірність податкового повідомлення - рішення від 01.03.2018 №0001614001 про застосування штрафних санкцій у розмірі 17 000,00 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності.
Довід позивача, зазначений у касаційній скарзі, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не обґрунтований посиланням на конкретні обставини, які б могли бути підставою для визнання цього доводу об'єктивним.
За встановлених чинним законодавством різних видів юридичної відповідальності за правопорушення у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв їх одночасне застосування не суперечить статті 61 Конституції України, на яку посилається позивач в обгрунтування зазначеного доводу.
Суд першої інстанції не порушив норми частин четвертої, шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2020.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон ,
М.Б. Гусак
Судді Верховного Суду