Справа № 640/7386/19 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
04 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2020 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСА та Ко» до департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ТОВ «ЛІСА та Ко» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії, які полягають у винесенні доручення від 11.07.2017 № 064-7159, скасування зазначеного доручення, заборону відповідачу вчиняти дії щодо винесення доручень та приписів відносно нежитлового приміщення з № 1 по № 17 (групи приміщень №190) літ. А, загальною площею 463, 4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов'язати департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі письмового звернення ТОВ «Ліса та Ко» видати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення для проведення відновлювальних робіт у нежитлових приміщеннях з № 1 по № 17 (групи приміщень №190) літ. А, загальною площею 463,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2020 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано доручення № 064-7159, видане Департаментом міського благоустрою та захисту природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Комунальному підприємству «Київблагоустрій», від 11.07.2017 про вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд та елементів благоустрою, зазначених у таблиці, зокрема щодо прибудови до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі письмового звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСА та Ко» видати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення для проведення відновлювальних робіт нежитлового приміщення з № 1 по № 17 (групи приміщень № 190) літ А загальною площею 463, 3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2017 департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено доручення № 064-7159, яким КП «Київблагоустрій» доручено вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд та елементів благоустрою, зазначених у доданій таблиці, у тому числі й прибудови по АДРЕСА_1, про що поінформувати Департамент у встановленому законодавством порядку.
Демонтаж прибудови здійснено підрядною організацією ТОВ «Вістекс-Компані» упродовж 14-29.11.2017, про що свідчить лист КП Київблагоустрій від 28.02.2019 № 043-437 (а.с.27) та акти демонтажу (а.с.29-33).
За договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31.10.2013 товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест», як продавець, передав у власність покупця - ОСОБА_1 нежитлове приміщення (в літ.А) загальною площею 480, 10 кв.м., що знаходиться в будинку
АДРЕСА_1. Нежитлове приміщення, як зазначено в договорі купівлі-продажу від 31.10.2013, належить продавцю на праві власності на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 07.12.2010.
ОСОБА_1 у 2014 році здійснено реконструкцію приміщення, в результаті якого за рахунок демонтажу міжповерхового перекриття всередині приміщення прибудовано літню терасу під ресторан, та 15.04.2015 отримано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення з №1 по № 17 (група приміщень № 190 ) літ. «А» у АДРЕСА_1 (а.с.41). Площа групи приміщень після реконструкції склала 463,4 кв.м.
Надалі ОСОБА_1 , яка є учасником ТОВ «ЛІСА та Ко», 24.04.2018 передала зазначене нежитлове приміщення загальною площею 463, 4 кв. м. ТОВ «ЛІСА та Ко» як додатковий вклад до статутного капіталу, про що свідчить акт прийому-передачі майна (а.с.45), а товариство набуло право власності на зазначені приміщення 17.07.2018, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 27133377) (а.с.44).
Не погоджуючись з вищевказаними діями та рішеннями уповноваженого органу, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що демонтована за рішенням відповідача частина приміщення (53 кв.м) у АДРЕСА_1 (літера А ), яка належала ОСОБА_1 та новим власником якої на даний час є ТОВ «ЛІСА та Ко», на момент фактичного демонтажу була визнана за судовим рішенням частиною нерухомості у складі нежитлового приміщення, а тому не може вважатися тимчасовою спорудою та відповідно не підлягала демонтажу, у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування доручення № 064-7159, виданого Департаментом міського благоустрою та захисту природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) комунальному підприємству «Київблагоустрій», від 11.07.2017 про вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд та елементів благоустрою, зазначених у таблиці, зокрема щодо прибудови до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі письмового звернення товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСА та Ко» видати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення для проведення відновлювальних робіт нежитлового приміщення з № 1 по № 17 (групи приміщень № 190) літ А загальною площею 463, 3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підлягають задоволенню. Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині заборони Департаменту вчиняти дії щодо винесення доручень та приписів стосовно нежитлового приміщення з № 1 по № 17 (групи приміщень №190) літ.А загальною площею 463,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги фактично заявлені на майбутнє, що не відповідає можливим способам захисту порушених прав, свобод та законних інтересів, визначених частиною першою статті 5 КАС України. Крім того, повноваження Департаменту щодо винесення доручень та приписів є дискреційними та виключають втручання суду у їх реалізацію.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване доручення видане відповідно до чинного законодавства та у спосіб, передбачений Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України «Про благоустрій населених пунктів».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
У відповідності до п.п. 6.7 п. 6 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 94 від 27.01.2011, Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Правила включають, зокрема, порядок розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності; порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів (пункти 1, 7, 8 частини 2 статі 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою м. Києва.
Згідно розділу 1 Правил тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
Частиною 2 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії.
Аналізуючи наведені норми, наявні підстави для висновку, що на відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюються без улаштування заглибленого фундаменту тощо, а також не потребують державної реєстрації та внесення до технічних документів та кадастру.
Таким чином, державна реєстрація права власності ТОВ «ЛІСА та Ко» на нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 безумовно свідчить про відсутність підстав вважати такий об'єкт тимчасовою спорудою.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішення суд першої інстанції об'єктивно звернув увагу на те, що спірні приписи про порушення позивачем Правил не містять конкретних вказівок на порушення позивачем благоустрою.
В той же час, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Відповідно до п. 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.
Згідно п. 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.
У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради «Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд у м. Києві» від 21.05.2009 № 462/1518. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.
Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.
Пунктом 13.3 Правил благоустрою міста Києва визначено порядок демонтажу малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.
Зокрема, згідно з підпунктом 13.3.3 пункту 13.3 розділу XIII Правил благоустрою міста Києва для проведення демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації та/або Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, підприємства, яке здійснює демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).
За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірника.
Отже, наведеними правовими нормами визначено процедуру здійснення уповноваженими органами демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, яка включає в себе наступні етапи:
- винесення припису з вимогою усунути порушення;
- у разі невиконання суб'єктом господарювання вимог припису, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди шляхом прийняття рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди;
- проведення демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди у складі комісії, за результатами якого складаються акти.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що спірний об'єкт нерухомості який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується правовстановлюючими документами.
При цьому, колегія суддів зазначає, що спірний об'єкт нерухомості є капітальною спорудою, а не тимчасовою, як стверджує апелянт, оскільки на момент фактичного демонтажу об'єкту нерухомості визнаний за судовим рішенням частиною нерухомості у складі нежитлового приміщення, у зв'язку з чим не може вважатися тимчасовою спорудою та відповідно не підлягав демонтажу, що вірно було встановлено судом першої інстанції.
В свою чергу, відповідачем, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що об'єкт нерухомості позивача не є капітальною спорудою.
Щодо заперечень апелянта проти задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Департаменту видати ТОВ «ЛІСА та Ко» контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення, у зв'язку з тим, що позивачем не подавалося відповідної заяви та документів, колегія суддів не бере до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що було надано до матеріалів справи копію заяви від 14.05.2019 із відбитком штампу вхідної кореспонденції Департаменту щодо її прийняття про видачу контрольної картки, що спростовує вказані доводи контролюючого органу.
При цьому, аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2020 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.