П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3337/19
Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кравця О.О.
судді -Домусчі С. Д.
судді - за участю секретаря - представника апелянта- Коваля М.П. Сторчака О.О. Тараненка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року по справі № 400/3337/19 прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження ( головуюча суддя - Птичкіна В.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу,-
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:
09.10.2019 р. представник ОСОБА_1 звернувся до суду с адміністративним позовом до Національної поліції Українита просив визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Національної поліції України від 19.08.2019 № 1560 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року адміністративний позов був задоволений.
II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Не погоджуючись з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, представник Національної поліції України подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не застосував ч.2,3 ст. 2, ч. , 2 ст. 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не врахував пункті 2.2, 2.10 посадових інструкцій позивача та невірно оцінив пункт 2.1 посадових інструкцій позивача. Отже, з огляду на вищезазначене, позивач є безпосереднім керівником для начальника відділу проходження служби (ВПС) та прямим керівником для працівників відділу проходження служби. Оскільки позивач є керівником для начальника відділу проходження служби, а саме до повноважень позивача відноситься віддання наказів начальнику відділу проходження служби, які для останнього мають обов'язковий характер.
Апелянт також наголошую, що дисциплінарне стягнення накладене на позивача у межах строку застосування дисциплінарного стягнення, який визначений ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року розгляд справи призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції .
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.124 -127 КАС України, позивач до судового засідання не з'явився про причини неявки суд не сповістив.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав:
IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Судом 1-ої інстанції було встановлено , що 15.05.2019 до НПУ надійшов лист Територіального управління Державного бюро розслідувань (надалі - ДБР), розташованого у місті Миколаєві, від 07.05.2019 № 05.2/05.2/3936 (т. спр. 1, арк. 100-103). У вказаному листі ДБР повідомило відповідача про розслідування кримінального провадження за частиною третьою статті 382 Кримінального кодексу України за заявою ОСОБА_2 про невиконання у 2016-2018 роках начальником Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 , за попередньою змовою з Головою Національної поліції України ОСОБА_4 , судових рішень щодо поновлення порушених трудових прав ОСОБА_2
ДБР просило НПУ призначити службове розслідування за фактами, зокрема: порушення колишнім та діючим начальником ГУНП службової дисципліни при прийнятті у період з грудня 2016 року по теперішній час наказів ГУНП, що стосуються ОСОБА_2 , які скасовані судовими рішеннями як протиправні; можливого порушення діючим начальником ГУНП службової дисципліни при прийнятті наказів ГУНП № 347 о/с від 27.11.2018, № 1480 о/с від 06.12.2018, № 82 о/с від 30.01.2019 та № 46 о/с від 20.02.2019.
Наказом від 12.06.2019 № 568 Голова НПУ призначив службове розслідування (т. спр. 1, арк. 104).
12.08.2019 Голова НПУ затвердив "Висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни колишнім керівництвом центрального органу управління поліції та посадовими особами ГУНП в Миколаївській області" (надалі - Висновок, т. спр. 1, арк. 112-150).
Один з членів дисциплінарної комісії висловив незгоду з Висновком, виклавши окрему думку (арк. спр. 146-150).
Як вказано у Висновку (стор. 14), рішенням від 19.11.2018 у справі № 1440/2177/18 (надалі - Рішення суду, т. спр. 1, арк. 226-231) Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУНП шляхом:
визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУНП від 03.09.2018 № 1022 про звільнення полковника поліції ОСОБА_2 з посади заступника начальника ГУНП - начальника слідчого управління ГУНП;
визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУНП від 17.09.2018 № 258 о/с про увільнення полковника поліції ОСОБА_2 з посади заступника начальника ГУНП - начальника слідчого управління ГУНП та призначення його слідчим відділення Березнегуватського відділення поліції Снігурівського відділу поліції;
визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУНП від 03.10.2018 № 1125 о/с про звільнення полковника поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції;
визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУНП від 05.10.2018 № 283 о/с;
поновлення полковника поліції ОСОБА_2 на штатній посаді заступника начальника ГУНП - начальника слідчого управління ГУНП відповідно до штатного розпису (штату) ГУНП;
стягнення з ГУНП на користь ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 06.11.2018 по 19.11.2018 у сумі 5 831,70 грн.
При цьому, Рішення суду в частині поновлення на посаді та в частині стягнення грошового забезпечення підлягало негайному виконанню.
Копія Рішення суду надійшла до ГУНП 26.11.2018 (т. спр. 1, арк. 225).
26.11.2018 заступник начальника ГУНП ОСОБА_11 проставив на копії Рішення суду резолюцію: "ОСОБА_8 ОСОБА_5 ОСОБА_6 До опрацювання та відповідного реагування згідно з чинним законодавством". Проти прізвищ ОСОБА_5 і ОСОБА_6 була відмітка про контроль (т. спр. 1, арк. 224).
Згідно з поясненнями, що містяться у матеріалах службового розслідування (т. спр. 5, арк. 74, 6, 48 ), ОСОБА_8 - начальник відділу правового забезпечення ГУНП, ОСОБА_5 - начальник управління кадрового забезпечення (УКЗ) ГУНП, ОСОБА_6 - головний бухгалтер управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП.
ОСОБА_5 27.11.2018 проставив на копії Рішення суду резолюцію "ОСОБА_1 до вик."; ОСОБА_1 проставив резолюцію "ОСОБА_9 Прошу узгодити дії по виконанню"; ОСОБА_9 проставив резолюцію "ОСОБА_10 Забезпечити виконання резолюції заст. нач. УКЗ".
Згідно з поясненнями, що містяться у матеріалах службового розслідування (т. спр. 5, арк. 17, 28), ОСОБА_9 - заступник начальника відділу комплектування УКЗ ГУНП, ОСОБА_10 - старший інспектор відділу комплектування УКЗ ГУНП.
На виконання Рішення суду 26.11.2018 начальник ГУНП видав наказ № 342 о/с "По особовому складу" (надалі - Наказ № 342), зміст якого полягає у скасуванні наказів ГУНП, які, відповідно до резолютивної частини Рішення суду, вже були скасовані судом (т. спр. 1, арк. 232-233). Цим наказом ОСОБА_2 був поновлений на посаді заступника начальника ГУНП - начальника слідчого управління ГУНП.
Наказом начальника ГУНП від 27.11.2018 № 347 о/с "По особовому складу" (т. спр. 1, арк. 237) на полковника поліції ОСОБА_2 було тимчасово (на 4 місяці, по 28.03.2019) покладено виконання обов'язків слідчого слідчого відділу Центрального відділу поліції ГУНП.
Наказом начальника ГУНП від 20.02.2019 № 46 о/с "По особовому складу" (т. спр. 1, арк. 242) заступник начальника ГУНП - начальник слідчого управління ГУНП полковник поліції ОСОБА_2, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, був звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (надалі - Закон).
Відповідно до копії сторінки трудової книжки ОСОБА_2 (т. спр. 1, арк. 252), 05.10.2018 під номером 16 був вчинений запис про звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції на підставі наказу № 283 о/с від 05.10.2018, що в подальшому був визнаний протиправним та скасований Рішенням суду; 26.11.2018 під номером 17 був вчинений запис (з посиланням на Наказ № 342) про недійсність запису 16.
На стор. 20 Висновку зазначено, що "… під час поновлення 26.11.2018 на посаді ОСОБА_2 службове посвідчення не видали та з функціональними обов'язками його не ознайомили …".
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.10 розділу 2 Посадової інструкції заступника начальника управління - начальника відділу комплектування управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області підполковника поліції ОСОБА_1 (надалі - Посадова інструкція, т. спр. 5, ар. 122-123), позивач здійснює керівництво і контроль за роботою відділів і секторів управління кадрового забезпечення: ВК, СОВПАП, СОШР, ВПС, СОАЗ, ВСГР, ВПЗ, ВПН, окрім відділу інспекції з особового складу; забезпечує якісне та ефективне виконання покладених на управління завдань і функцій; здійснює контроль за оформленням і видачею службових посвідчень, трудових книжок, відпускних документів та довідок працівникам, веденням архівно-пошукової роботи з питань підтвердження стажу служби.
У поясненнях, що були надані в ході службового розслідування, ОСОБА_1 на питання, чому під час поновлення ОСОБА_2 йому не видали службове посвідчення (т. спр. 5, арк. 13, зв. бік), повідомив, що "… штатним розписом ГУНП передбачена одна посада заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління ГУНП в Миколаївській області. Таким чином ГУНП може видати лише одне посвідчення за вказаною посадою, яке і було видано полковнику поліції ОСОБА_12 . Враховуючи, що у встановленому законодавством порядку службове посвідчення заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління ГУНП в Миколаївській області у ОСОБА_12 не вилучалось, видавати друге посвідчення за вказаною посадою також ОСОБА_2 не було правових підстав …".
Наказом начальника ГУНП від 06.12.2018 № 1480 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" (т. спр. 1, арк. 56-57) полковника поліції ОСОБА_2 було відсторонено на час проведення службового розслідування від виконання службових обов'язків (посади). Відповідно до частини восьмої статті 70 Закону, на період відсторонення від виконання службових обов'язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак і табельна вогнепальна зброя. Отже, на думку позивача, з 06.12.2018 у нього "… виникли додаткові правові підстави, що забороняли видачу ОСОБА_2 службового посвідчення …".
28.11.2018 ОСОБА_2 замість службового посвідчення була видана довідка № 673 за підписом начальника УКЗ ГУНП(т. спр. 6, арк. 89).
Як вказано на стор. 29 Висновку, заступник начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1, у порушення підпункту 1 пункту 1, підпункту 2 пункту 2 розділу ІІІ Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень, пунктів 2.1, 2.2, 2.10 посадових інструкцій, не забезпечив якісне та ефективне виконання покладених на УКЗ завдань і функцій та не проконтролював оформлення і видачу службового посвідчення ОСОБА_2 . Причинами та умовами, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку, НПУ вказала недисциплінованість та неналежне ставлення до виконання посадових обов'язків.
В матеріалах службового розслідування наявна копія рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі № 1440/1595/18, яким ГУНП було зобов'язано видати ОСОБА_2 службове посвідчення, яке підтверджує його повноваження заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та спеціальне звання полковник поліції (т. спр. 4, арк. 17-19).
Пунктом 2 наказу від 19.08.2019 № 1569 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" (надалі - Наказ, т. спр. 1, арк. 14-15) Голова НПУ за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 1 пункту 1, підпункту 2 пункту 2 розділу ІІІ Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень, затвердженого наказом МВС від 26.04.2017 № 347, пунктів 2.1, 2.2, 2.10 посадових інструкцій, затверджених начальником управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 27.06.2018, застосував до підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
З наявних в матеріалах службового розслідування документів суд встановив, що наказом т.в.о. начальника ГУНП від 15.06.2016 № 132 о/с "По особовому складу" (т. спр. 1, арк. 152) полковника поліції ОСОБА_2 було призначено заступником начальника ГУНП - начальником слідчого управління.
Наказом начальника ГУНП від 22.12.2016 № 356 о/с "По особовому складу" (надалі - Наказ № 356, т. спр. 1, арк. 153) заступник начальника ГУНП - начальник слідчого управління ГУНП полковник поліції ОСОБА_2, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, був звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону. Підставою для видання Наказу № 356 був вказаний наказ Національної поліції України від 01.09.2016 № 1093.
Наказом № 356 на посаду заступника начальника ГУНП - начальника слідчого управління ГУНП був призначений підполковник поліції ОСОБА_12 .
У постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 у справі № 814/2851/16 за позовом ОСОБА_2 до ГУНП про визнання протиправним та скасування Наказу № 356, поновлення на посаді (т. спр. 1, арк. 158-160) вказано, що пункт 3 наказу Голови Національної поліції України від 01.09.2016 № 1093 про звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції (на підставі якого ГУНП видало Наказ № 356) був визнаний протиправним та скасований рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.12.2016 у справі № 1856/16. З урахуванням цього, суд у справі № 814/2851/16 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 : визнав протиправним та скасував Наказ № 356 в частині звільнення ОСОБА_2 , поновив з 23.12.2016 ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді заступника начальника ГУНП - начальника слідчого управління ГУНП, стягнув з ГУНП на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 23.12.2016 по 31.05.2017 в сумі 64 788,80 грн.
Постановою від 12.12.2017 (т. спр. 1, арк. 163-166) Одеський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2017, прийняв нову постанову, якою визнав протиправним та скасував Наказ № 356 в частині звільнення ОСОБА_2 , поновив з 23.12.2016 ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді заступника начальника ГУНП - начальника слідчого управління ГУНП, стягнув з ГУНП на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 23.12.2016 по 31.05.2017 в сумі 42 963,71 грн.
22.06.2017 начальник ГУНП видав наказ № 146 о/с "По особовому складу" (т. спр. 1, арк. 171), яким скасував Наказ № 356 в частині звільнення ОСОБА_2 . Зміни до цього наказу, що пов'язані з прийняттям Одеським апеляційним адміністративним судом постанови від 12.12.2017, були внесені наказом начальника ГУНП від 15.02.2018 № 51 о/с "По особовому складу" (т. спр. 1, арк. 174-175).
Проте, поновлення ОСОБА_2 на посаді 22.06.2017 не відбулось, оскільки наказом від 22.06.2017 № 147 о/с "По особовому складу" полковника поліції ОСОБА_2 з 22.06.2017 було призначено заступником начальника відділення поліції - начальником слідчого відділення Доманівського відділення поліції Вознесенського відділу поліції, увільнивши його від посади заступника начальника ГУНП - начальника слідчого управління ГУНП (т. спр. 1, арк. 187).
В подальшому, незважаючи на численні судові рішення, якими були визнані протиправними та скасовані накази ГУНП, пов'язані з проходженням ОСОБА_2 служби в поліції, ГУНП не поновило ОСОБА_2 на посаді, з якою він був звільнений Наказом № 356. Відповідні обставини встановлені, зокрема, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі № 1440/1595/18.
Як зазначено у цьому рішенні (т. спр. 4, арк. 17-19), 31.05.2018 ОСОБА_2 31.05.2018 звернувся до ГУНП з приводу видачі йому службового посвідчення. Також з цього приводу ОСОБА_2 звертався 04.06.2018, 06.06.2018, 08.06.2018. Саме незадоволення ГУНП заяв ОСОБА_2 стало причиною подання ним відповідного адміністративного позову.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА СУДУ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктами 1-2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
Статтею 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно ст.1 затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII " Дисциплінарного статуту Національної поліції України " (надалі - Дисциплінарний статут) Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно ч. 1 ст.3 Дисциплінарного статуту ,керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни.
Згідно ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконання обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина друга статті 13 Дисциплінарного статуту).
Згідно ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана;3) сувора догана;4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно п.1,4 Розділу VII. Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України ,затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018, № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частини першої статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення.
У пунктах 1 та 2 частини першої статті 18 Закону вказано, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно положень ч. 2 ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ІІІ затвердженого наказом МВС України від 26.04.2017 № 347 " Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі та знищення службових посвідчень Національної поліції України "(надалі - Порядок № 347) , службові посвідчення отримують поліцейські, які перебувають на службі в органах (підрозділах) поліції, установах, що належать до сфери управління Національної поліції і яким присвоєні спеціальні звання поліції. Службові посвідчення поліцейським та державним службовцям структурних підрозділів Головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві та їх територіальних (відокремлених) підрозділів видаються в підрозділах кадрового забезпечення Головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (підпункт 2 пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 347 ).
Згідно п.3-4 розділу ІІ Порядоку № 347 працівник підрозділу кадрового забезпечення, який згідно з посадовими обов'язками відповідає за виготовлення та видачу службових посвідчень (далі - уповноважений працівник підрозділу кадрового забезпечення), на початку роботи вводить загальний пароль входу в комп'ютер, який є інформацією з обмеженим доступом і вводиться виключно за відсутності сторонніх осіб у приміщенні кабінету-студії.
У програмному забезпеченні, яким визначено алгоритм виготовлення службових посвідчень, передбачено реєстрацію всіх входів у систему і виходів з неї, функціональних дій оператора та спроб несанкціонованого доступу до системи і її використання.
При заповненні бланка службового посвідчення та формуванні відомостей про особу, над рамкою для фотокартки текстом чорного кольору зазначається номер спеціального жетону поліцейського.
У правій інформаційній половині документа текстом чорного кольору викладаються відомості про наявне спеціальне звання поліції або ранг державного службовця, прізвище, ім'я, по батькові та посаду, які обіймає.
У лівій нижній частині під рамкою фотокартки чорним кольором друкується змінний текст із серією, для відповідного уповноваженого органу, та персоніфікований номер службового посвідчення.
Нижче зазначається дата видачі та термін дії службового посвідчення.
Згідно п.1-3,6-9,11 розділу ІІІ Порядоку № 347 службові посвідчення отримують :1) поліцейські, які перебувають на службі в органах (підрозділах) поліції, установах, що належать до сфери управління Національної поліції України і яким присвоєні спеціальні звання поліції;
Службові посвідчення видаються: 2) в підрозділах кадрового забезпечення Головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві за відповідними серіями:поліцейським та державним службовцям структурних підрозділів Головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві та їх територіальних (відокремлених) підрозділів;
Уповноважені працівники кадрового підрозділу Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, виготовляють службові посвідчення на програмно-апаратному комплексі Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Службові посвідчення особам, визначеним у підпунктах 1 - 4 пункту 1 розділу III цього Порядку видаються строком на 4 роки, за виключенням курсантів, слухачів, ад'юнктів, докторантів денної форми навчання, яким видаються строком дії на час навчання;
Термін дії службового посвідчення не продовжується. До закінчення зазначеного терміну дії службове посвідчення може бути видане за умов, визначених цим Порядком.
Обмін та повторна видача посвідчень здійснюється в разі закінчення терміну його дії, переведення особи до іншого органу (підрозділу) поліції, установи, що належить до сфери управління Національної поліції України, її переміщення на іншу посаду, присвоєння чергового спеціального звання, зміни прізвища (імені чи по батькові), втрати або механічного пошкодження, яке призвело до порушення цілісності службового посвідчення або унаслідок якого неможливо ідентифікувати дані про особу.
На період відсторонення від виконання службових обов'язків (посади) у особи вилучається службове посвідчення. Службове посвідчення особи, відстороненої від виконання службових обов'язків (посади), яке зберігається в її безпосереднього керівника.
Право на вилучення у особи службового посвідчення мають посадові особи підрозділів кадрового забезпечення при оформленні звільнення зі служби, переведення чи відрядження до іншого органу (підрозділу) поліції, а в разі скоєння нею кримінального правопорушення - прямі начальники або посадові особи, які проводять службове розслідування за таким фактом.
При звільненні зі служби, переведенні чи відрядженні до іншого органу (підрозділу) поліції (установи, що належить до сфери управління Національної поліції України), особа зобов'язана повернути службове посвідчення до підрозділу кадрового забезпечення, яким воно видавалося. При цьому уповноваженим працівником підрозділу кадрового забезпечення ставиться відповідна відмітка.
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції
Висновком службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни колишнім керівництвом центрального органу управління поліції та посадовими особами ГУНП в Миколаївській області", проведеного відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України ,затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018, № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженим 12.08.2019 Головою НП України, було встановлено порушення позивачем пунктів 2.1, 2.2, 2.10 розділу 2 Посадової інструкції заступника начальника управління - начальника відділу комплектування управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області підполковника поліції ОСОБА_1 (надалі - Посадова інструкція, т. спр. 5, ар. 122-123), так як позивач здійснює керівництво і контроль за роботою відділів і секторів управління кадрового забезпечення: ВК, СОВПАП, СОШР, ВПС, СОАЗ, ВСГР, ВПЗ, ВПН, окрім відділу інспекції з особового складу; забезпечує якісне та ефективне виконання покладених на управління завдань і функцій; здійснює контроль за оформленням і видачею службових посвідчень, трудових книжок, відпускних документів та довідок працівникам, веденням архівно-пошукової роботи з питань підтвердження стажу служби.
Пунктом 2 наказу Голови НП України від 19.08.2019 № 1569 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності " за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 1 пункту 1, підпункту 2 пункту 2 розділу ІІІ Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень, затвердженого наказом МВС від 26.04.2017 № 347, пунктів 2.1, 2.2, 2.10 посадових інструкцій, затверджених начальником управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 27.06.2018, застосував до підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Згідно матеріалів справи , позивач ,з огляду на підпункт 1 пункту 1 розділу ІІІ Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі та знищення службових посвідчень, затвердженого наказом МВС України від 26.03.2017 № 347, скоїв декілька дисциплінарних проступків щодо незабезпечення якісного та ефективного виконання покладених на управління завдань і функцій та не здійснення належного контроль за оформленням і видачею службового посвідчення ОСОБА_2 ,що підтверджує повноваження заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та спеціальне звання полковник поліції, які мали триваючий характер та вчинявся протягом періоду з дати фактичного поновлення на посаді 22.06.2017 року до дати повторного звільнення 08.09.2017 року, з дати повторного фактичного поновлення на посаді 08.06.2018 року до дати повторного звільнення 03.10.2018 року, з дати повторного фактичного поновлення на посаді 26.11.2018 року до дати повторного звільнення за наказом ГУНП в Миколаївській області від 20.02.2019 № 46 о/с ОСОБА_2 в черговий раз не було звільнено зі служби в поліції, тобто до 19.02.2019 р. включно, враховуючи обставини встановлені рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі № 1440/1595/18, а тому притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності 19.08.2019 року за останній дисциплінарний проступок відбулось в межах 6 місячного строку зі дня скоєння дисциплінарного проступку
В період відсторонення ОСОБА_2 під час проведення службового розслідування з 06.12.2018 по 19.02.2019 р., службове посвідчення мало бути видане , але вилучене відповідно до вимог частини восьмої статті 70 Закону № 580-VIII .
Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року по справі №
№1440/1595/18, дійшов до висновку, який враховується відповідно до вимог ст.242 КАС України, що ані Закон України «Про Національну поліцію», ані Порядок № 347 не передбачають випадків позбавлення особи права на видачу службового посвідчення через порушення відносно цієї особи службового розслідування, а в силу обов'язковості судових рішень, задекларованої ст. 14 КАС України, Головне управління Національної поліції в Миколаївській області мало вчинити дії, направлені на виконання рішення суду та виконати обов'язкові дії щодо видачі ОСОБА_2 службового посвідчення, ознайомити його з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов'язками за відповідною посадою, на яку він поновлений відповідно до Наказу ГУНП у Миколаївській області №342 о/с від 26.11.2018 р.
Апеляційний суд погоджується із твердженням апелянта , щодо правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення відповідно до наказу Голови НП України від 19.08.2019 № 1569, так як позивач був безпосереднім керівником для начальника відділу проходження служби (ВПС) та прямим керівником для працівників відділу проходження служби , та як керівник мав нести відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни (ч. 1 ст.3 Дисциплінарного статуту) та саме до повноважень позивача відносилося віддання наказів начальнику відділу проходження служби, які для останнього мають обов'язковий характер, саме тому - несе відповідальність за не вчинення ним та підлеглими дії, направлених на виконання рішення суду про поновлення на посаді та видачі ОСОБА_2 службового посвідчення.
(2) Висновки апеляційного суду:
Апеляційний суд, враховуючи принципи верховенства права, правові позиції Верховного Суду, доходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, та вважає помилковим зворотній висновок суду 1-ої інстанції, так як наказ Голови НП України від 19.08.2019 № 1569 , в частині застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани - був прийнятий в порядку , в межах повноважень та у спосіб , встановлений Конституцією та Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України ,затвердженим Наказом МВС України від 07.11.2018, № 893.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку , що неправильне застосування судом 1-ої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи , та про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги , скасування рішення суду 1-ої інстанції та ухвалення нового судового рішення - про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати понесені, у зв'язку із прийняттям судового рішення судом апеляційної інстанції підлягають перерозподілу, так як підстави для їх стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - відсутні.
Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 139, 242, 292, 308, ст.315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Національної поліції України - задовольнити .
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове судове рішення:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття ,та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів.
Повне судове рішення складене та підписане 04.06.2020 року
Головуючий суддя Кравець О.О.
Судді Домусчі С.Д. Коваль М.П.