26 травня 2020 року м. Херсон
справа № 766/9069/17
провадження № 22-ц/819/714/20
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого ( судді-доповідача)Чорної Т.Г.,
суддів:Пузанової Л.В.,
Склярської І.В.
секретарГеленко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Прохоренко В.В. від 21 січня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Херсонобленерго», про захист прав споживачів, визнання незаконним рішення комісії про порушення правил користування електроенергією,
В травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Херсонобленерго», про захист прав споживача, визнання незаконним рішення комісії про порушення Правил користування електричною енергією для населення.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є власником 17/100 частин домоволодіння яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
24 квітня 2017 року, в будинку за вказаною адресою, працівниками енергопостачальника, яким є відповідач, складено акт №230951 про порушення Правил користування електричною енергією для населення при користуванні електричною енергією в присутності ОСОБА_2 який не є побутовим споживачем електроенергії.
Акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 24.04.2017 року був розглянутий комісією ХМВЕ, яка дійшла висновку, що акт складено відповідно до ПКЕЕн та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення.
Вважає рішення комісії енергопередавальної організації, оформленої протоколом з розгляду акту про порушення ПКЕЕН незаконним, як таке, що прийняте з порушенням вимог діючого законодавства, і таким, що підлягає скасуванню.
В серпні 2018 року Приватне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Херсонобленерго», звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.
Позовні вимоги товариства ґрунтуються на встановленому працівниками енергопостачальника 24.04.2017 року факту споживання електричної енергії, яка подавалася в житловий будинок АДРЕСА_1 , однак не обліковувалася приладом обліку та не оплачувалася споживачем.
Посилаючись на те, що в добровільному порядку вартість необлікованої електричної енергії не відшкодовано, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь товариства 6419,36 гривень.
Ухвалою від 21 листопада 2017 року суд об'єднав в одне провадження первісний позов та зустрічний позов, пред'явлений Приватним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Херсонобленерго», до ОСОБА_1 про стягнення суми недооблікованої електричної енергії в одне провадження.
Ухвалою від 21 січня 2020 року суд залучив до участі у справі в якості співвідповідачів у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Херсоноблеренго» до ОСОБА_1 про стягнення суми недооблікованої електроенергії - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 21 січня 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Херсонобленерго», про захист прав споживачів, про визнання незаконним та скасування рішення комісії про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 56 від 17 травня 2017 року закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою суду про закриття провадження у справі за його позовом, просить її скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, зазначаючи про те, що суд першої інстанції закривши провадження у справі позбавив його можливості захистити свої права в судовому порядку.
Висновок суду про те, що заявлені ним вимоги не підлягають розгляду судом, вважає помилковим, оскільки він оскаржив в судовому порядку не акт про порушення ПКЕЕН, а рішення комісії, яка цей акт розглянула та визнала його таким, що відповідає законодавству.
Зазначив, що скасування рішення комісії енергопостачальника сприятиме відновленню його порушеного права, а закривши провадження у справі, суд позбавив його можливості захистити це право в судовому порядку, що суперечить статті 55 Конституції України та ключовим принципам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Херсонобленерго», яке є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», доводи скарги не визнало, ухвалене в справі судове рішення просить залишити без змін, вказавши про те, що висновки суду щодо підстав закриття провадження у справі вважає правильними та такими, що відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №522/12901/17-ц.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Херсонобленерго», про захист прав споживачів, про визнання незаконним та скасування рішення комісії про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 56 від 17 травня 2017 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд виходив з того, що заявлені позивачем вимоги не підлягають судовому розгляду, а обраний ним спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акту неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. При цьому суд послався на правову позицію, висловлену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі №9901/152/18, від 06 лютого 2019 року у справі №522/12901/17.
Проте погодитися з таким висновком суду не можна з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що 24.04.2017 року в житловому будинку АДРЕСА_1 працівники енергопостачальника виявили самовільне підключення до мереж енергопостачальника з порушенням схеми обліку, про що був складений акт №230951.
17 травня 2017 року відбулося засідання комісії ХМВЕ по розгляду актів про порушення ПКЕЕн, на якому був розглянутий акт № 230951 від 24.04.2017 року.
Згідно із витягом із протоколу засідання комісії №56 комісія дійшла висновку, що акт № 230951 складено у відповідності до пункту 53 ПКЕЕн та провела розрахунок визначення обсягу і вартості електричної енергії, недооблікованої внаслідок порушення, зазначеного в акті про порушення, згідно із пунктом 3.1 (5) Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕн, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року за №782/12656 (з послідуючими змінами та доповненнями). Сума нарахування по акту №230951 склала 6419,36 гривень (а.с.23).
При цьому споживача попереджено про відключення помешкання від електропостачання згідно п. 35 ПКЕЕн та кримінальну відповідальність.
Оскільки споживач в добровільному порядку не сплатив вартість недооблікованої електроенергії, Приватне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Херсонобленерго», звернулося до суду з позовом про стягнення з порушника ПКЕЕн 6419,36 гривень.
Із матеріалів справи та змісту ухвали суду від 21 січня 2020 року про закриття провадження у справі за первісним позовом вбачається, що предметом позову ОСОБА_1 є скасування рішення комісії енергопостачальної компанії оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕн.
Захист цивільних прав- це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) дійшла висновку, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
Отже, враховуючи зазначену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України підлягає врахуванню судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, та зважаючи на те, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом пред'явлення позову про визнання незаконним та скасування рішення комісії ХМВЕ по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (Правил користування електричною енергією для населення), яке оформлено протоколом від 17 травня 2017 року № 56 сприяє ефективному відновленню порушеного права, а закривши провадження у справі, суд позбавив його можливості захистити це право в судовому порядку, що суперечить статті 55 Конституції України та ключовим принципам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів вважає, що постанова суду про закриття провадження у справі за первісним позовом з підстав передбачених пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України є неправильною та підлягає скасуванню відповідно до вимог статті 379 ЦПК України.
Посилання як суду, так і АТ »Херсонобленерго» на правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/12901/17-ц (провадження №503цс18) колегія суддів до уваги не приймає, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) відійшла від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду у справі № №522/12901/17-ц (провадження №503цс18).
Крім того слід зазначити, що постановляючи судове рішення в подібних правовідносинах в цивільному судочинстві Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 234/10568/16-ц (провадження № 61-12383св18) застосував правову позицію викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19).
На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 379 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 січня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.Г.Чорна
Судді: Л.В.Пузанова
І.В.Склярська
Повний текст постанови складено 04 червня 2020 року
Суддя Т.Г. Чорна