Справа № 130/2034/19
Провадження № 22-ц/801/1026/2020
Категорія: 44
Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А. М.
Доповідач:Матківська М. В.
05 червня 2020 рокуСправа № 130/2034/19м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Войтка Ю. Б., Стадника І. М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП Олексюка Володимира Володимировича, слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченка Анатолія Миколайовича, слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Петлика Сергія Володимировича, прокурора Жмеринської місцевої прокуратури Остапенко Мар'яни Василівни про стягнення моральної шкоди,
Рішення ухвалив суддя Заярний А. М.
Рішення ухвалено о 14.39 год. у м. Жмеринці Вінницької області
Повний текст рішення складено 10 березня 2020 року,
Встановив:
30 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП Олексюка Володимира Володимировича, слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченка Анатолія Миколайовича про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що протягом одного року в третій раз скасована як незаконна постанова слідчого ОСОБА_2 про закриття провадження. Незаконні дії відповідачів позбавляють позивача права на повне та неупереджене розслідування. Тому просив стягнути на свою користь із Держави Україна в особі Державної казначейської служби України 5 000,00 грн. моральної шкоди, з ОСОБА_3 через Державну казначейську службу України стягнути 2 500,00 грн. моральної шкоди і з ОСОБА_2 стягнути через Державну казначейську службу України 2 500,00 грн. моральної шкоди. Розмір моральної шкоди визначив із свого похилого віку. Неналежне відношення відповідачів спричинили йому страждання при невиконанні ними своїх посадових обов'язків, що принижує його, він постійно переживає, що не дочекається законного рішення відповідачів. Позов подає на підставі постанови Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року.
04 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП Олексюка Володимира Володимировича, слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченка Анатолія Миколайовича про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що протягом чотирьох років скасовані як незаконні чотири постанови слідчого ОСОБА_2 . Відповідач ОСОБА_3 не виконує свої посадові обов'язки згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 39 КПК України. Тому просив стягнути на свою користь із ОСОБА_2 через Державу Україна в особі Державної казначейської служби України 5 000,00 грн. моральної шкоди і стягнути з ОСОБА_3 через Державу Україна в особі Державної казначейської служби України 5 000,00 грн. моральної шкоди. Розмір моральної шкоди визначає із свого похилого віку. Бездіяльність відповідачів спричинила йому страждання, принижує його.
04 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП Олексюка Володимира Володимировича, слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченка Анатолія Миколайовича, прокурора Жмеринської місцевої прокуратури Остапенко Мар'яни Василівни про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що протягом одного року відповідачі не приймають рішення по номеру справи, вказаному у витязі № 42018021130000059, в порушення вимог ст. 2, 36, 39 КПК України. Тому просив стягнути на свою користь з ОСОБА_2 через Державу Україна в особі Державної казначейської служби України 3 500,00 грн. моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_3 через Державу Україна в особі Державної казначейської служби України 3 500,00 грн. моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_4 через Державу Україна в особі Державної казначейської служби України 30 000,00 грн. моральної шкоди. Розмір моральної шкоди визначає із свого похилого віку. Бездіяльність відповідачів спричинила йому страждання, принижує його.
04 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП Олексюка Володимира Володимировича, слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченка Анатолія Миколайовича, слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Петлика Сергія Володимировича про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що протягом двох років після скасування постанови слідчого ОСОБА_5 по справі № 47017021130000045 від 16 червня 2017 року як незаконної, відповідач закінчив слідство. Відповідач порушує вимоги ст. 2, 39 КПК України. Тому просив стягнути з ОСОБА_5 через Державу Україна в особі Державної казначейської служби України 3 000,00 грн. моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 через Державу Україна в особі Державної казначейської служби України 3 500,00 грн. моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_3 через Державу Україна в особі Державної казначейської служби України 3 500,00 грн. Розмір моральної шкоди визначає із свого похилого віку; безвідповідальність відповідачів спричинила йому страждання, що принижує його. Позов подає на підставі постанови Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року.
Ухвалами Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 жовтня 2019 року на підставі ст. 188 ЦПК України об'єднано справи в одне провадження по цивільній справі № 130/2034/19.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП Олексюка Володимира Володимировича, слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченка Анатолія Миколайовича, слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Петлика Сергія Володимировича, прокурора Жмеринської місцевої прокуратури Остапенко Мар'яни Василівни про стягнення моральної шкоди, відмовлено.
Судові витрати вирішено компенсувати за рахунок держави.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення.
Зазначив, що незаконність рішення суду полягає у тому, що судом першої інстанції незадоволено його клопотання про витребування доказів, якими є кримінальні провадження, а він, будучи заявником у кримінальних провадженнях, немає права знімати копії в цих справах. Також судом не враховано постанову Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року по цивільній справі за його позовом.
Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не подали.
Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
По справі судом першої інстанції встановлено, що 20 вересня 2019 року Вінницьким апеляційним судом прийнята постанова по справі № 130/728/19 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Олексюка В. В., слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Полонської О. Г. про відшкодування моральної шкоди.
Цією постановою скасовано рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25 червня 2019 року та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. (а. с. 2-5, 22-25, 44-47, 65-68).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року встановлено, що за період з 2017 року по квітень 2019 року чотири рази скасовувались постанови старшого слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Полонської О. Г. про закриття кримінального провадження № 42017021130000047, як незаконні і необґрунтовані. І саме цими обставинами позивач мотивував свої вимоги, вказуючи на незаконність дій і бездіяльність відповідачів.
Цією постановою також доведено бездіяльність начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП Олексюка В. В. з огляду на норму пункту 2 частини 2 статті 39 КПК України, у якій вказано, що керівник органу досудового розслідування уповноважений відсторонити слідчого від проведення досудового розслідування у разі неефективного досудового розслідування. Саме такими діями старшого слідчого ОСОБА_6 та бездіяльністю начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП Олексюка В. В. позивачу було завдано моральної шкоди. Апеляційний суд, стягуючи на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, виходив із того, що йому було завдано душевних страждань, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачів і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди до стягнення визначив у 5000,00 грн. ( а. с. 2-5).
Із відповіді Жмеринської місцевої прокуратури за № 74-72-16 від 08 квітня 2019 року на скаргу ОСОБА_1 про недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях за його зверненнями, вбачається, що слідчими СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області та Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області допущено тяганину (а. с. 6).
Ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 20 вересня 2019 року по скарзі на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, задоволено скаргу ОСОБА_1 на постанову від 13 вересня 2019 року слідчого СВ Жмеринського ВП ГУПН у Вінницькій області Майченка А. М. про закриття кримінального провадження № 42018021130000023 від 10 травня 2018 року за фактом надання неправдивих показань ОСОБА_7 під час досудового розслідування за ч. 1 ст. 384 КК України. Постанову від 13 вересня 2019 року слідчого СВ Жмеринського ВП ГУПН у Вінницькій області Майченка А. М. про закриття кримінального провадження № 42018021130000023 від 10 травня 2018 року за фактом надання неправдивих показань ОСОБА_7 під час досудового розслідування за ч. 1 ст. 384 КК України, скасовано (а. с. 7-8).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 червня 2019 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; ухвалу слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31 травня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 в порядку ст. 303 КПК України, скасовано; скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову слідчого Жмеринського ВП Майченка А. М. від 17 травня 2019 року про закриття кримінального провадження № 42018021130000023 скасовано; матеріали кримінального провадження повернуті прокурору для організації досудового розслідування (а. с. 9-10).
Ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 серпня 2019 року задоволено частково скаргу ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження від 07 серпня 2019 року слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції Майченка А. М. про закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні № 42018021130000023 від 10 травня 2018 року за ч. ст. 384 КК України (а. с. 11-12).
Ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 травня 2019 року скасовано постанову слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції Майченка А. М. від 29 квітня 2019 року про закриття кримінального провадження № 42016021130000020 від 12 серпня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165; в решті задоволення скарги ОСОБА_1 відмовлено (а. с. 27).
Ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02 листопада 2018 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на рішення слідчого; скасовано постанову слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченка А. М. від 29 жовтня 2018 року про закриття кримінального провадження № 42016021130000020 від 12 серпня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165 КК України (а. с. 28-29).
Ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 червня 2017 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченка А. М. від 16 червня 2017 року про закриття кримінального провадження № 42016021130000020 від 12 серпня 2016 року по факту ухилення від сплати аліментів ОСОБА_8 за ст. 165 ч. 1 КК України; скасовано постанову слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченка А. М. від 16 червня 2017 року про закриття кримінального провадження № 42016021130000020 від 12 серпня 2016 року по факту ухилення від сплати аліментів ОСОБА_8 за ст. 165 ч. 1 КК України (а. с. 30-31).
Ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 грудня 2016 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на рішення слідчого; скасовано постанову слідчого Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченка А. М. від 21 листопада 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016021130000020 від 12 серпня 2016 року (а. с. 32-33).
Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018021130000059 від 20 листопада 2018 року вбачається, що за заявою ОСОБА_1 відносно ОСОБА_7 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 384 КК України (а. с. 49).
Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017021130000045 від 16 червня 2017 року вбачається, що за заявою ОСОБА_1 відносно посадових осіб Сербинівської сільської ради були внесені відомості про кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 367 КК України (а. с. 61).
Ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15 серпня 2017 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Петлика С. В. про закриття кримінального провадження від 26 червня 2017 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017021130000045, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України; скасовано постанову слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Петлика С. В. про закриття кримінального провадження від 26 червня 2017 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017021130000045 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України (а. с. 62-64).
Прокуратура Вінницької області 23 жовтня 2019 року за вихідним № 04/2/2-55-19 надала відповідь ОСОБА_1 на його звернення щодо можливого неналежного розслідування кримінальних проваджень та з інших питань, в якій зазначила про те, що в ході вивчення стану досудового розслідування кримінальних проваджень установлено грубі порушення вимог статей 2, 9, 28 КПК України щодо забезпечення швидкого, повного і неупередженого розслідування у розумні строки. На усунення виявлених порушень Жмеринською місцевою прокуратурою підготовлено вказівку на адресу начальника ГУНП у Вінницькій області з вимогою притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності. У даних кримінальних провадженнях на виконання вказівок прокурора проводяться необхідні слідчі дії, хід розслідування контролюється Жмеринською місцевою прокуратурою (а. с. 117).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із безпідставності позовних вимог до держави, слідчих та прокурора, оскільки позивач не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про заподіяння йому начальником СВ Жмеринського ВП ГУНП Олексюком В. В., слідчими СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченком А. М. і Петлик С. В. та прокурором Остапенко М. В. моральної шкоди, визначення якої містить стаття 23 ЦК України та із відсутності правових підстав для застосування норм статей 1173, 1174, 1176 ЦК України для відшкодування моральної шкоди. Також позивачем не обґрунтовано заявлені ним позовні вимог про розмір моральної шкоди, а саме: загального розміру 5000,00 грн. моральної шкоди із ОСОБА_9 , 46 000, 00 грн. - із ОСОБА_3 , 46 000,00 грн. - із ОСОБА_2 , 3000,00 грн. - із ОСОБА_5 , 30 000,00 грн. - із ОСОБА_4 та якими належними, допустимими й достовірними доказами це підтверджується
Із таким висновком суду погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статей 23, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті тобто така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.
Позивач, у своїх чотирьох позовних заявах вказав про відшкодування моральної шкоди «за хамське відношення відповідачів до позивача», обґрунтувавши це тим, що відповідачі допустили бездіяльність у кримінальних провадженнях № 42018021130000059, № 42017021130000045, № 42018021130000023, № 42016021130000020.
Проте, такі обставини не є безумовною підставою для визнання позовних вимог обґрунтованими та заявленими у відповідності до діючого цивільного законодавства і, відповідно, такими, що підлягають до задоволення.
Вказані позивачем процесуальні рішення по зазначених кримінальних провадженнях є предметом оскарження за правилами статті 303 КПК України, згідно якої реалізується право особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб при здійсненні функцій органу досудового розслідування, у тому числі на оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого під час досудового розслідування.
І така реалізація позивачем процесуального права не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди, так як не свідчить про порушення прав позивача, оскільки згідно вимог частини 1 статті 23 ЦК України право на відшкодування моральної шкоди надається особі у випадку порушення її прав.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильного виходив з того, що позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами заподіяння йому відповідачами моральної шкоди, а тому за умов відсутності усіх складових: наявність шкоди, протиправність діяння чи бездіяльність та причинний зв'язок між бездіяльністю та шкодою, для виникнення зобов'язання відшкодування шкоди відповідно до вимог статей 23, 1167, частини шостої статті 1176 ЦК України підстави відсутні; а також, що позивачем не доведено з яких саме міркувань він виходив при визначенні розміру моральної шкоди, який він просить стягнути із кожного відповідача, та якими належними, допустимими й достовірними доказами це підтверджується.
Доводи апеляційної скарги позивача в тому, що суд відмовив у витребуванні матеріалів кримінальних проваджень, не заслуговують на увагу, так як кримінальні провадження, розпочаті за заявами позивача, тривають, законом заборонено втручання у процесуальну діяльність слідчого, незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, а витребування будь-якого кримінального провадження під час розгляду судом цивільної справи може бути розцінено як втручання суду у процесуальну діяльність слідчого. ОСОБА_1 не скористався своїм правом відповідно до статті 56 КПК України як потерпілий, на отримання копії процесуальних документів, які вважав за необхідне надати до матеріалів цивільної справи.
Доводи апеляційної скарги в тому, що ті ж самі відповідачі проявляють ту саму бездіяльність, за яку постановою Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року стягнена моральна шкода, є безпідставними, оскільки зазначена постанова суду апеляційної інстанції не є безумовним доказом бездіяльності відповідачів і доказом спричинення позивачу моральної шкоди, і крім цього, не має преюдиціального значення.
Інші доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанцій не спростовують і на законність судового рішення не впливають.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
З огляду на те, що апеляційна скарга подана на рішення суду у справі, ціна позову у якій становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому не підлягає касаційному оскарженню (п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ.В. Матківська
СуддіЮ. Б. Войтко
І. М. Стадник