Провадження № 3/742/322/20
Єдиний унікальний № 742/1081/20
04 червня 2020 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,
при секретарі Євтушенко О.М.,
розглянувши матеріали справи, які надійшли від Прилуцького ВП ГУНП у Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
працюючого водієм Прилуцьке КХЛ
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.122 КУпАП
24.04.2020 року ОСОБА_1 об 17 годині 10 хвилин керував автомобілем ВАЗ 21214, д.н.з НОМЕР_1 в м. Прилуки по вул. 1-го Травня, не надав переваги в русі автомобілю ВАЗ 2110, д.н.з НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого водій цього траспортного засобу вимушений був різко загальмувати, змінюючи напрямок руху, щоб уникнути зіткнення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.16.11 Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, через канцелярію суду подав письмові пояснення,в яких зазначив, що вину в скоєному правопорушенні визнає, просить суд суворо не карати, не позбавляти права керування транспортними засобами /а.с.10/.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних та досліджених матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 24.04.2020 року серії ДПР18 № 382881, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 /а.с.2,3/, заявою ОСОБА_1 з зазначенням визнання вини у скоєному правопорушенні.
Згідно п.16.11 Правил дорожнього руху України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до положень ч. 4 ст.122 КУпАП складом адміністративного правопорушення є порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.16.11 ПДР України, скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч. 4 ст.122 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкція ч. 4 ст.122 КУпАП, за якою ОСОБА_1 піддається покаранню, є альтернативною, що дає можливість визначити стягнення з урахуванням форми вини та даних про особу правопорушника.
Відповідно до даної санкції за зазначене правопорушення на особу накладається стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан,пом'якшуючу обставину якою є щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин.
З огляду на дотримання принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення і заходом державного примусу, за умови ненастання фактичних негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, суд вважає за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах максимальної межі санкції статті, відповідно до ст.24 КУпАП, у виді штрафу.
Підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності суд не вбачає.
Відповідно до ст. 401 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст.23, 33,401, ч.1 ст.122-2,ст.283-285 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 ( шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.Г. Павлов