ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 червня 2020 року справа №826/8544/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду та заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі
за позовомДержавної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - позивач, ДАБІ)
доОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 )
треті особи1. ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа 1, ОСОБА_2 ) 2. ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа 2, ОСОБА_3 )
прозобов'язання привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення самовільно побудованої господарської споруди за власний рахунок
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки ОСОБА_1 самовільно збудовано індивідуальний житловий будинок з цокольним поверхом та прибудовою, який експлуатується без прийняття в експлуатацію, чим порушено вимоги частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; припис про приведення земельної ділянки до попереднього стану шляхом знесення самовільно побудованої господарської споруди за власний рахунок відповідачем не виконано, що є підставою для зобов'язання вчинити такі у судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2018 року закрито провадження в адміністративній справі №826/8544/16.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року адміністративну справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 22 квітня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; суд ухвалив розглядати справу без виклику сторін.
Суд встановив, що позивач подав клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із тим, що ДАБІ пропустила строк звернення до суду, оскільки право на звернення виникло ще у 2012 році.
У свою чергу позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказує про поважність причин пропуску звернення до суду, оскільки вперше до суду ДАБІ зверталась ще 18 травня 2013 року, тобто, у межах строку, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Разом із тим, у зв'язку із неодноразовою зміною судової практики щодо підсудності таких спорів, ДАБІ зверталась до судів різних юрисдикцій, що вказує на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Розглянувши подані заяву та клопотання, дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзац другий частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду) встановлює, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Таким чином, строк звернення ДАБІ із позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення самовільно побудованої господарської споруди за власний рахунок обчислюється саме з дня виникнення підстав, що дають право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Разом з тим, як встановлює частина перша статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент звернення до суду) у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Наявні у справі докази підтверджують, що за результатами перевірки ОСОБА_1 посадовою особою позивача винесено припис від 19 вересня 2012 року зі вимогою привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення самовільно побудованої господарської споруди до 20 листопада 2012 року.
Згідно з актом перевірки від 20 листопада 2012 року встановлено, що відповідач вимог припису не виконав.
Наведене свідчить, що саме з 20 листопада 2012 року ДАБІ отримала справо на звернення до суду із позовом щодо знесення самочинно збудованого об'єкта будівництва.
Суд встановив, що вперше до Окружного адміністративного суду міста Києва із аналогічним позовом до ОСОБА_1 зверталася Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, правонаступником якої є позивач, ще 18 травня 2013 року.
Однак, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки природа спірних відносин носить не публічно-правовий, що виключає можливість його вирішення в порядку адміністративного судочинства.
У подальшому позивач звертався до Печерського районного суду міста Києва, однак за результатами нового розгляду ухвалою цього суду від 02 грудня 2015 року провадження у справі закрито.
Позивач знову звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 06 червня 2016 року, однак суд закрив провадження у справі ухвалою від 01 червня 2018 року.
З урахуванням викладеного вбачається, що першочергове звернення 18 травня 2013 року до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 здійснене у межах строку, передбаченого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду).
У свою чергу порушення строку звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва при повторному поданні позову до ОСОБА_1 обумовлене відсутністю однозначної судової практики щодо підсудності спорів даної категорії, що можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є поважними, а тому відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та вважає за необхідне задовольнити клопотання ДАБІ та поновити строк звернення до адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення самовільно побудованої господарської споруди за власний рахунок.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
2. Поновити Державній архітектурно-будівельній інспекції України строк звернення до адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення самовільно побудованої господарської споруди за власний рахунок.
3. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду відмовити.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя В.А. Кузьменко