ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
04 червня 2020 року м. Київ№ 640/837/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просив:
-визнати протиправною бездiяльнiсть Головного управлiння Пенсiйного фонду України в м. Києвi щодо не проведения перерахунку пенсiї позивачу з 01.01.2016 р. вiдповiдно до норм Закону України «Про внесения змiн до деяких законiв України щодо забезпечення гарантiй соцiального захисту колишнiх працiвникiв органiв внугрiшнiх справ України та членiв їx сiмей» № 900 вiд 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсiйне забезпечення осiб, звiльнених з вiйськової служби та деяких iнших осiб» вiд 09 квiтня 1992 року № 2262-XII, постанов Кабiнету Мiнiстрiв України № 988 вiд 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення полiцейських Нацiональної полiцiї», № 947 вiд 18 листопада 2015 року «Про внесения змiн до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09 березня 2006 року №268», та не виплати рiзницi не отриманої суми коштiв перерахованих пенсiйних виплат з 01.01.2016 р.;
-зобов'язати Головне управлiння Пенсiйного фонду України в м.Києвi здiйснити перерахунок пенсiї позивача з 05.08.2010р. по 01.01.2016р. з урахуванням: протоколу Головного управлiння Пенсiйного фонду України в м.Києвi за пенсiйною справою № 2603012033 (МВС) вiд 05.08.2010 р.; грошового атестата № 59; довiдки про додатковi види ГЗ № 338 вiд 21.08.2010 р; виплаченої в листопадi мiсяцi 2010 р. матерiальної допомоги в розмiрi 2 874,90 грн. та одноразової rpoшової допомоги при звiльненнi в розмiрi 43 123,50 грн., якi повиннi бути врахованi до середньомiсячної суми додаткових видiв ГЗ за останнi 24 мiсяцi перед звiльненням; здiйснити виплату рiзницi не отриманої суми коштiв перерахованих пенсiйних виплат з зазначеними видами ГЗ за перiод з 05.08.2010 р. по 01.01.2016 р.;
-зобов'язати Головне управлiння Пенсiйноrо фонду України в м.Києвi, провести позивачу перерахунок та виплату пeнciї з 01.01.2016р. вiдповiдно до Закону України «Про внесения змiн до деяких законiв України щодо забезпечення гарантiй соцiального захисту колишнiх працiвникiв органiв внутрiшнiх справ України та членiв їx сiмей» № 900 вiд 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсiйне забезпечення осiб, звiльнених з вiйськової служби та деяких iнших осiб» вiд 09 квiтня 1992 року №2262-XII, постанов Кабiнету Мiнiстрiв Укра'iни № 988 вiд 11 листопада 2015 року «Про rрошове забезпечення полiцейських Нацiональної полiцiї», № 947 вiд 18 листопада 2015 року «Про внесения змiн до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09 березня 2006 року № 268», та згiдно з довiдкою про грошове забезпечення вiд 19.03.2018 року № 42404, яка надана лiквiдацiйною комiсiсю УМВС України в м. Києвi та пенсiйною справою № 2603012033 (МВС) вiд 05.08.2010 р. у розмiрi 85% вiд грошового забезпечення та додаткових пенсiйних виплат: посадовий оклад - 2 520 грн.; оклад за спецiальне звания - 1000 грн.; надбавка за вислугу рокiв - 50%; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 50%; премiя - 85%; середньомiсячної суми додаткових видiв ГЗ за останнi 24 мiсяцi перед звiльненням - 1 838, 18 грн.; пiдвищення основного розмiру пенсiї на 25% вiдповiдно до постанови КМУ вiд 28.12.2011 р. № 1381 «Про пiдвищення рiвня соцiального захисту найбiльш вразливих верств населения»; пiдвищення пенсiї особi з iнвалiднiстю 2 групи внаслiдок вiйни вiдповiдно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їx соцiального захисту» в розмiрi 40% прожиткового мiнiмуму для осiб, якi втратили працездатнiсть - 580,80 грн.; щомiсячно'i цiльової грошової допомоги на прожиття, передбаченої Законом України «Про полiпшення матерiального становища учасників бойових дiй та осiб з iнвалiднiстю в наслiдок вiйни» - 50,00 грн.;
-зобов'язати Головне управлiння Пенсiйного фонду України в м. Києвi, здiйснити позивачу виплату не отриманої суми перерахованих пенсiйних виплат без обмеження будь-яким строкам починаючи з 01 сiчня 2016 року, та без обмеження граничного розмiру.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно проведено перерахунок його пенсії зі зменшенням відсоткового розміру грошового забезпечення з 85 % до 70 % та протиправно не враховано додаткові складові грошового забезпечення позивача.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, а в частині позовних вимог за період з 05.08.2010р. по 01.01.2016р. залишити без розгляду.
Так, суд, проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку про те, що частина позовних вимог підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду 16.01.2019р., однак, як зазначає позивач пенсія виплачувалось у меншому розмірі (без усіх складових грошового забезпечення) починаючи з дати її призначення, а саме з 05.08.2010р.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов у відповідній частині подано з пропуском встановленого законом строку, а підстави для його поновлення відсутні, оскільки будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються її права та законні інтереси. Пенсія є періодичним платежем, про розмір цих виплат позивач знав, а тому в разі не згоди, мав право звернутися до суду.
В даному випадку не може бути прийнята до уваги ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, зокрема, про те, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, з огляду на таке.
Положення частин 1 та 2 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки ними передбачено порядок перерахунку пенсій у зв'язку із введенням в дію цього Закону.
Статтею 51 цього Закону передбачено строки перерахунку пенсій, підстави для якого передбачені статтею 63 цього Закону.
В свою чергу позовні вимоги позивача не пов'язані з перерахунком пенсії на підставі статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, а підставою звернення до суду у відповідній частині позовних вимог є неврахування усіх видів грошового забезпечення при призначенні пенсії та виплата в зв'язку з цим пенсії у меншому розмірі.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 28.02.2018р. у справі №522/9660/16-а, адміністративне провадження №К/9901/2925/18.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про залишення позову у відповідній частині без розгляду відповідно до вимог ч. 3 ст. 123 КАС України.
Керуючись ст. 205, 240, 241, 248, 250 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управлiння Пенсiйного фонду України в м.Києвi здiйснити перерахунок пенсiї позивача з 05.08.2010р. по 01.01.2016р. з урахуванням: протоколу Головного управлiння Пенсiйного фонду України в м.Києвi за пенсiйною справою № 2603012033 (МВС) вiд 05.08.2010 р.; грошового атестата № 59; довiдки про додатковi види ГЗ № 338 вiд 21.08.2010 р; виплаченої в листопадi мiсяцi 2010 р. матерiальної допомоги в розмiрi 2 874,90 грн. та одноразової rpoшової допомоги при звiльненнi в розмiрi 43 123,50 грн., якi повиннi бути врахованi до середньомiсячної суми додаткових видiв ГЗ за останнi 24 мiсяцi перед звiльненням; здiйснити виплату рiзницi не отриманої суми коштiв перерахованих пенсiйних виплат з зазначеними видами ГЗ за перiод з 05.08.2010 р. по 01.01.2016 р. - залишити без розгляду.
2. Роз'яснити, що позивач після усунення підстав, з яких позов залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 292-297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська