ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
03 червня 2020 року м. Київ № 640/10065/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Громадської організації "Правниче партнерство України до Державної Ради Китайської Народної Республіки, Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерство соціальної політики України, Фонду соціального страхування України, Правління Фонду соціального страхування України, Служби безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Народного депутата України Арістов Юрія Юрійовича, Народного депутата України Крулько Івана Івановича , Народного депутата України Гевко Володимира Леонідовича , Народного депутата України Копанчук Олени Євгенівни , Народного депутата України Лопушанського Андрія Ярославовича , Народного депутата України Цабаль Володимира Володимировича , Народного депутата України Кузбита Юрія Михайловича , Народного депутата України Лунченко Валерія Валерійовича , Народного депутата України Забуранна Леся Валентинівна , Народного депутата України Пуртової Анни Анатоліївни , Народного депутата України Саламаха Ореста Ігоровича , Народного депутата України Молоток Ігора Федоровича , Народного депутата України Шпак Любові Олександрівни , Народного депутата України Герман Дениса Вадимовича , Народного депутата України Батенко Тараса Івановича , Народного депутата України Борт Віталія Петровича , Народного депутата України Гнатенко Валерія Сергійовича , Народного депутата України Гончаренко Олексія Олексійовича , Народного депутата України Драбовського Анатолія Григоровича , Народного депутата України Дунаєв Сергія Володимировича , Народного депутата України Задорожнього Миколи Миколайовича , Народного депутата України Заремського Максима Валентиновича , Народного депутата України Каптєлова Романа Володимировича , Народного депутата України Кіссе Антона Івановича , Народного депутата України Кунаєва Артема Юрійовича , Народного депутата України Лаба Михайла Михайловича , Народного депутата України Макаренко Михайла Васильовича , Народного депутата України Дубнова Артема Васильовича , Народного депутата України Зінкевич Яни Вадимівни, Народного депутата України Довгого Олеся Станіславовича , Народного депутата України Перебийноса Максима Вікторовича , Народного депутата України Кузьміних Сергія Володимировича , Народного депутата України Люшняка Миколи Володимировича , Народного депутата України Пасічного Олександра Станіславовича , Народного депутата України Пушкаренка Арсенія Михайловича , Народного депутата України Северина Сергія Сергійовича , Народного депутата України Тістика Ростислава Ярославовича , Народного депутата України Урбанського Анатолія Ігоровича , Народного депутата України Радуцького Михайла Борисовича , Народного депутата України Дубіля Валерія Олександровича , Народного депутата України Дмитрієвої Оксани Олександрівни , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Громадська організація "Правниче партнерство України" звернулась з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва, в якому просить:
встановити, що відповідач - Державна Рада Китайської Народної Республіки та відповідальні підконтрольні йому лабораторії займаються ненормально небезпечною діяльністю, а також зобов'язати Державну раду Китайської Народної Республіки виплатити усі цивільно-правові збитки та реституцію, встановлені нормами міжнародного права;
визнати протиправною бездіяльність уряду Китайської народної республіки, Кабінету міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Офісу Генерального прокурора України, Служби безпеки України, народних депутатів України - членів комітету Верховної ради з питань бюджету, а саме: Арістова Юрія Юрійовича , Крулька Івана Івановича , Гевка Володимира Леонідовича , Копанчук Олени Євгенівни , Трухіна Олександра Миколайовича , Лопушанського Андрія Ярославовича , Цабаля Володимира Володимировича , Кузбита Юрія Михайловича , Лунченка Валерія Валерійовича , Забуранної Лесі Валентинівни , Пуртової Анни Анатоліївни , Саламахи Ореста Ігоровича , Молотка Ігоря Федоровича , Шпак Любові Олександрівни , Германа Дениса Вадимовича , Батенка Тараса Івановича , Борта Віталія Петровича , Гнатенка Валерія Сергійовича , Гончаренка Олексія Олексійовича , Драбовського Анатолія Григоровича , Дунаєва Сергія Володимировича , Задорожного Миколи Миколайовича , Заремського Максима Валентиновича , Каптєлова Романа Володимировича , Кіссе Антона Івановича , Кунаєва Артема Юрійовича , Лаби Михайла Михайловича , Люшняка Миколи Володимировича , Пасічного Олександра Станіславовича , Пушкаренка Арсенія Михайловича , Северина Сергія Сергійовича , Тістика Ростислава Ярославовича , Урбанського Анатолія Ігоровича , та народних депутатів - членів комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, а саме: Радуцького Михайла Борисовича , Дубіля Валерія Олександровича , Дмитрієвої Оксани Олександрівни , Макаренка Михайла Васильовича , Дубнова Артема Васильовича , Зінкевич Яни Вадимівни , Довгого Олеся Станіславовича , Перебийноса Максима Вікторовича , Кузьміних Сергія Володимировича , Булах Лади Валентинівни , Дубневича Ярослава Васильовича , Зуба Валерія Олексійовича , Вагнєр Вікторії Олександрівни , Заславського Юрія Івановича , Стефанишиної Ольги Анатоліївни щодо вжиття належних заходів реагування, спрямованих на захист населення від інфекційних хвороб та запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19;
зобов'язати Кабінет Міністрів України розробити та виконати відповідні державні цільові програми та санітарно-протиепідемічні правила і норми на виконання статті 3 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб";
зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України забезпечити проведення необхідних державних закупівель з дотриманням антимонопольного законодавства з подальшим оприлюдненням в електронній системі закупівель відповідного звіту;
зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України забезпечити проведення комплексних клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19;
зобов'язати Міністерство соціальної політики України позбавити повноважень членів правління Фонду соціального страхування України у зв'язку з невжиттям заходів для своєчасного планування бюджету Фонду, формування резервного фонду, що призвело до нераціонального розподілу бюджетних коштів, забезпечити формування резерву коштів для забезпечення виконання завдань за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування в умовах ситуації, що склалася у зв'язку з необхідністю захисту населення від інфекційних хвороб та запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19;
зобов'язати народних депутатів України - членів комітету Верховної ради з питань бюджету, а саме: Арістова Юрія Юрійовича , Крулька Івана Івановича , Гевка Володимира Леонідовича , Копанчук Олену Євгенівну , Трухіна Олександра Миколайовича , Лопушанського Андрія Ярославовича , Цабаля Володимира Володимировича , Кузбита Юрія Михайловича , Лунченка Валерія Валерійовича , Забуранної Лесі Валентинівни , Пуртову Анну Анатоліївну , Саламаху Ореста Ігоровича , Молотка Ігоря Федоровича , Шпак Любов Олександрівну , Германа Дениса Вадимовича , Батенка Тараса Івановича , Борта Віталія Петровича , Гнатенка Валерія Сергійовича , Гончаренка Олексія Олексійовича , Драбовського Анатолія Григоровича , Дунаєва Сергія Володимировича , Задорожного Миколи Миколайовича , Заремського Максима Валентиновича , Каптєлова Романа Володимировича , Кіссе Антона Івановича , Кунаєва Артема Юрійовича , Лаби Михайла Михайловича , Люшняка Миколи Володимировича , Пасічного Олександра Станіславовича , Пушкаренка Арсенія Михайловича , Северина Сергія Сергійовича , Тістика Ростислава Ярославовича , Урбанського Анатолія Ігоровича , та народних депутатів -членів комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, а саме: Радуцького Михайла Борисовича , Дубіля Валерія Олександровича , Дмитрієву Оксану Олександрівну , Макаренка Михайла Васильовича , Дубнова Артема Васильовича , Зінкевич Яну Вадимівну , Довгого Олеся Станіславовича , Перебийноса Максима Вікторовича , Кузьміних Сергія Володимировича , Булах Ладу Валентинівну , Дубневича Ярослава Васильовича , Зуба Валерія Олексійовича , Вагнєр Вікторію Олександрівну , Заславського Юрія Івановича , Стефанишину Ольгу Анатоліївну вчинити дії щодо парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законодавством про комітети Верховної Ради України: а) стосовно розробки та виконання відповідних державних цільових програм та санітарно-протиепідемічні правила і норми на виконання статті 3 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", б) за виконанням органами виконавчої влади (в тому числі, але не виключно: Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я та підконтрольних йому підприємств, установ та організацій, Міністерства соціальної політики та Фонду соціального страхування, Міністерства фінансів, Міністерства внутрішніх справ та інших міністерств, яким на виконання постанов Кабінету міністрів доручено виконання заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, в межах повноважень), органами Служби безпеки України, Офісу Генерального прокурора, належних заходів реагування, спрямованих на захист населення від інфекційних хвороб та запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19;
зобов'язати органи Служби безпеки України та Офіс Генерального прокурора України провести в межах повноважень перевірки з метою виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції вказаних органів, з подальшим проведенням їх досудового розслідування та розшуку осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених кримінальних правопорушень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2020 року позовна заява позивача залишена без руху та останньому наданий строк для усунення виявлених судом недоліків, шляхом подання заяви про приведення вимоги (1) у відповідність до ч. 1 ст. 5 та п. 4 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 16 816, 00 грн.
20 травня 2020 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2020 року надано суду докази сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 16 816, 00 грн. та заяву про приведення вимоги (1) у відповідність до ч. 1 ст. 5 та п. 4 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд розглянувши подані позивачем документи на усунення недоліків позовної заяви, зазначає наступне.
Так, ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 15.05.2020 року позивачу запропоновано, зокрема, привести позовну вимогу (№1), в якій він просив встановити, що відповідач - Державна Рада Китайської Народної Республіки та відповідальні підконтрольні йому лабораторії займаються ненормально небезпечною діяльністю, а також зобов'язати Державну раду Китайської Народної Республіки виплатити усі цивільно-правові збитки та реституцію, встановлені нормами міжнародного права, у відповідність до ч. 1 ст. 5 КАС України та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Тобто, позивач мав на виконання вказаної ухвали обґрунтовувати правомірність зазначення Державної Ради Китайської Народної Республіки в якості відповідача та вимогу № 1 привести у відповідність до ч. 1 ст. 5 КАС України та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Суд звертає увагу, що одночасно з клопотанням про усунення недоліків позовної заяви, позивачем надано нову редакцію позовної заяви з додатками, в якій першу вимогу було викладено наступним чином, а саме:
«визнати дії Державної Ради Китайської Народної Республіки та відповідальних підконтрольних їх лабораторій щодо навмисного невжиття належних заходів реагування, спрямованих на захист населення від інфекційних хвороб та недопущення поширенню на території всіх держав світу, в тому числі. України, коронавірусу SARS-CoV-2. який спричиняє хворобу COV1D-19, та зобов'язати Державну раду Китайської Народної Республіки виплатити усі цивільно-правові збитки та реституцію відповідно до норм міжнародного права, завдані громадянам України внаслідок поширення на території України коронавірусу SARS-CoV-2. який спричиняє хворобу COV1D-19.».
При цьому, щодо обґрунтування правомірності зазначення Державної Ради Китайської Народної Республіки в якості відповідача, позивачем зазначено, що саме протиправні дії керівництва КНР призвели до інфікування та смертей сотень тисяч людей по всьому світу, оскільки ті прагнули мінімізувати наслідки, беручи участь у прикритті та введенні в оману громадських зв'язків, наказуючи зменшити цінність досліджень та відмовившись від співпраці зі світовим співтовариством, що супроводжувалося порушенням міжнародних стандартів охорони здоров'я, надано відповідні посилання на джерела, наявні у відкритому доступі, інформацію для яких здобуто авторитетними дослідженнями, в тому числі, за межами України, які датують перший відомий випадок у Китаї ще до 17 листопада 2019 року.
А тому, оскільки позов було подано у зв'язку із фактичними наслідками та необхідністю відповідного відшкодування внаслідок створення та випуску випадково або в інший спосіб коронавірусу, відомого як COVID-19 КНР та її відомствами як біологічної зброї в порушення Угоди Китаю за міжнародними договорами (які в природі біологічної війни можуть включати виявлення небезпечного для життя вірусу чи бактерій, які вже існують у природі, але потім вдосконалюють, розробляють, адаптують та / або вдосконалюють його як зброю та незаконно підгримують запаси біологічну зброю) і необачно чи іншим чином дозволяти її вивільнення з Інституту вірусології в місто Ухань, Китай, провінція Хубей, серед інших актів, які не дозволяють запобігти зараженню біологічною зброєю співробітників Інституту та перенесення його в навколишні спільноти та поширення по всьому світу та, в тому числі, в Україну, та беручи до уваги все вищезазначене з урахуванням того, що розповсюдження вірусу розпочалося з території КНР, є вагомі аргументи для вивчення проблеми в судовому процесі у всіх країнах по всьому світу, оскільки COVID-19 вважається такими, що були розроблені в КНР як дуже "ефективна" та катастрофічна зброя біологічної війни для масового знищення населення.
Беручи до уваги вказане вище, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для відкриття провадження за даною позовною заявою та виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, зазначає таке.
Як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог, зокрема вимоги № 1, яку позивачу необхідно було привести у відповідність до ч. 1 ст. 5 КАС України та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, ним в уточненій позовній заяві ставиться питання про визнання дій Державної Ради Китайської Народної Республіки та відповідальних підконтрольних їх лабораторій протиправними, у зв'язку із чим просив зобов'язати Державну Раду Китайської Народної Республіки вчинити певні дії.
Поряд з цим, ним не розкрито найменування відповідальних підконтрольних лабораторій та не зазначено вказаних суб'єктів в складі відповідачів за вказаним адміністративним позовом.
Окрім цього, надаючи оцінку доводам позивача щодо можливості зазначення в якості відповідача Державну Раду Китайської Народної Республіки, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Згідно ч. 1 та 2 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору
У той же час, п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
При цьому, згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідачем, відповідно до п. ч. 1 ст. 4 КАС України є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Суд зазначає, що вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Також, статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Отже, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, суд приходить до переконання, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори де відповідачем може виступати суб'єкт владних повноважень чи його посадова особа, що утворена і діє на підставі Конституції України та Законів України, або міжнародних договорів, згода на які надана Верховною Радою України.
Таким чином, наведені позивачем доводи щодо можливості звернення з позовними вимогами в заявленому позові до Державної Ради Китайської Народної Республіки та зазначення такого суб'єкта в якості відповідача прийняті до уваги бути не можуть, а відтак, суд приходить до переконання про неусунення позивачем недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 15.05.2020 року.
Окрім цього, суд звертає увагу, що позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання органи Служби безпеки України та Офіс Генерального прокурора України провести в межах повноважень перевірки з метою виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції вказаних органів, з подальшим проведенням їх досудового розслідування та розшуку осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених кримінальних правопорушень.
Суд зазначає, що фактично вказана вимога стосується процесуальної діяльності вказаних органів по виявленню, розкриттю та розслідуванню злочинів, оскарження дій, бездіяльності та рішень яких передбачено ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України.
У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
За приписами ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, позивачем в одному позові заявлені вимоги, які мають вирішуватися за правилами різних судочинств, чим порушено правила про їх об'єднання.
Відповідно до п. 1, 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Відтак, приймаючи до уваги, те, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви встановлені ухвалою суду від 15.05.2020 року про залишення позовної заяви без руху та порушено правила об'єднання позовних вимог, суд приходить до переконання про необхідність повернення позовної заяви.
Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву повернути.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.М. Погрібніченко