ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2020 року м. Київ № 761/9040/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами
за позовом ОСОБА_1
до Державної міграційної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 28.12.2018 року про заборону в'їзду громадянина Грузії ОСОБА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 березня 2020 року адміністративну справу №761/9040/20 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
В позовній заяві не зазначено, коли позивачу стало відомо про порушення його прав.
Так, у позовній заяві позивач просить скасувати наказ від 28.12.2018 року.
В той же час, зі штампу вхідної кореспонденції Шевченківського районного суду м. Києва, проставленого на позовній заяві видно, що позивач звернувся до суду з даним позовом 24.03.2020 року, тобто з порушенням шестимісячного строку.
При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду також не надано.
Судом встановлено, що подана до суду позовна заява ОСОБА_1 , підписана його представником, адвокатом Борт Павлом Сергійовичем, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1028425. Однак вказаний ордер виданий на представництво позивача у Шевченківському районному суду м. Києва.
За приписами частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У відповідності до частин четвертої, шостої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду з позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VІ адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36, зі змінами і доповненнями (Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Відповідно до підпунктів 15.2, 15.4 пункту 15 Положення ордер повинен містити прізвище, ім'я, по батькові або повне найменування особи, якій надається правова допомога; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
При цьому, Положенням не передбачено можливості здійснення будь-яких скорочень при зазначенні обов'язкових реквізитів у ордері на надання правової допомоги.
Аналогічна позиція висловлена в ухвалах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №826/7342/18, від 31 серпня 2018 року у справі №815/6281/16, від 17 серпня 2018 року у справі №815/2398/17.
Так, відповідно до статей 131-1 та 131-2 Конституції, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Водночас законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з пунктом 16-1 Перехідних положень Конституції, з дня набрання чинності Законом, виключно прокурорами або адвокатами здійснюється представництво:
- у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року;
- у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року;
- у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Із наведеного нормативного регулювання випливає, що адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, тобто оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту.
Інші форми цього документа, такі як копії ордера будь-якого виду, зокрема й копія, завірена самим адвокатом, не замінюють обов'язку надавати ордер як основний вид документа, перший і єдиний його примірник.
Положення частини 4 статті 59 КАС не містять правил, які б дозволяли адвокату підтверджувати свої повноваження поданням копії ордеру, а не основного документа, з якого була зроблена ця копія.
Вказана правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 31.10.2018 (справа №9901/847/18 адміністративне провадження №П/9901/847/18.
Таким чином, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в адміністративному суді, а саме в Окружному адміністративному суді міста Києва.
Наведене свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 цієї ж статті).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів; належним чином завірених додатків до позовної заяви;
2) оригіналу ордеру адвоката на представництво інтересів позивача в Окружному адміністративному суді міста Києва.
Разом з тим, суд зазначає, що 02.04.2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання копії ухвали та з урахуванням строків, визначених пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Васильченко