ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
02 червня 2020 року м. Київ № 640/7962/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доМіністерства закордонних справ України
провизнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства закордонних справ України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства закордонних справ України № 2525-ос від 28.11.2019 "Про відкликання ОСОБА_1 ";
- визнати частково протиправним та частково скасувати наказ Міністерства закордонних справ України № 196-ос від 06.02.2020 "Про надання відпустки, сплату компенсації та звільнення ОСОБА_1 " в частині:
п.4 про звільнення ОСОБА_1 , другого секретаря з консульських питань Посольства України в Республіці Індія із займаної посади 06 березня 2020 року у зв'язку із закінченням довготермінового відрядження.
п.5 Контракт в системі органів дипломатичної служби України від 02.10.2018 № 113, укладений між МЗС та ОСОБА_1, вважати таким, що припиняє дію 06 березня 2020 року;
- поновити ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на посаді другого секретаря з консульських питань Посольства України в Республіці Індія з дня звільнення (06 березня 2020 року);
- зобов'язати Міністерство закордонних справ України код ЄДРПОУ 00026620 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07 березня 2020 року по дату фактичного поновлення на посаді;
- стягнути з Міністерства закордонних справ України, код ЄДРПОУ 00026620 спричинену незаконними діями та рішеннями моральну шкоду на користь ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн;
- стягнути з Казначейства України на користь ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судові витрати в сумі 23 733 (двадцять три тисячі сімсот тридцять три) грн. 00 к.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2020 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Через електронні засоби зв'язку від позивача надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху із заявою про поновлення пропущених строків звернення до адміністративного суду.
Розглядаючи заявлене клопотання про поновлення строку на подачу адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, частиною п'ятою статті 122 встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За правилами ч. 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали (наприклад, відбулося стягнення штрафу), так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю (наприклад, винесене рішення про стягнення штрафу).
Порушення інтересів особи може полягати також у невизначеності публічних правовідносин за її участю, коли у сторін існують різні уявлення щодо взаємних прав та обов'язків.
При цьому, день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, зокрема, можуть бути: розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.
Існування процесуальних строків звернення до суду зумовлене необхідністю дисциплінувати учасників правовідносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігти зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяти стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та посиленню громадського контролю за владою зі сторони громадян.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Положеннями статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
У відповідності до рішень ЄСПЛ у справах "Grafescolo S.R.L. проти Молдови", "Руїз Торія проти Іспанії", роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов'язковим для країн, котрі підписали конвенцію. Стаття 6 документа зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, суди не повинні ігнорувати наявність підстав для застосування наслідків пропуску строку на звернення до суду і належним чином обґрунтовувати причини її незастосування.
При цьому, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" ЄСПЛ дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" ЄСПЛ погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Суд вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує наказ Міністерства закордонних справ України № 2525-ос від 28.11.2019 "Про відкликання ОСОБА_1 " та наказ Міністерства закордонних справ України № 196-ос від 06.02.2020 "Про надання відпустки, сплату компенсації та звільнення ОСОБА_1 ".
Отже, спір у цій справі відноситься до справ щодо проходження публічної служби. Відповідно до положень частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, натомість з даним позовом позивач звернулась лише в квітні 2019 року, відтак, після спливу встановленого законодавством строку на звернення до адміністративного суду.
Суд звертає увагу, що Законом не передбачено переривання строку звернення до суду.
Жодних підстав поважності причин пропуску строку на оскарження наказу Міністерства закордонних справ України № 2525-ос від 28.11.2019 "Про відкликання ОСОБА_1 " позивачем в поданій заяві не наведено.
При цьому, з посилань позивача на звернення до відповідача про відкликання заяви про надання відпуски з подальшим звільненням підтверджують, що позивач достеменно знав про порушення прав на захист яких було подано позов принаймні з лютого 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає поважними підстави пропущення строку звернення з позовом до суду та відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи не визнання судом поважними підстав пропущення строку звернення ОСОБА_1 з даним позовом до адміністративного суду, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.
2. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 .
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви і додані до неї документи надіслати позивачу.
4. Довести до відома позивача, що у відповідності до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядок, визначений статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.К. Каракашьян