ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 травня 2020 року м. Київ № 640/17160/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві
до Акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку"
про застосування заходів реагування
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку", в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень 2-го, 3-го та підвального поверхів Акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку", розташованого за адресою: вулиця Терьохіна, будинок 4 у Подільському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощитки;
- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в ході проведення планової перевірки Акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" за адресою: вулиця Терьохіна, будинок 4 у Подільському районі міста Києва щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки встановлено, що об'єкт перевірки експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які детально описані в акті від 07 червня 2019 року №496 та які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Встановлення вказаних порушень зумовило позивача, відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", звернутись із позовом до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року в задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" про зупинення провадження у справі відмовлено.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов відповідач вказує, що порушення виявлені позивачем під час перевірки ним усунуті та не є такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідачем було усунуто не всі порушення, зафіксовані актом від 07 червня 2019 року №496, що підтверджується актом складеним за результатом позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 22 жовтня 2019 року №766.
В свою чергу у додаткових пояснення представник відповідача вказує, що ним вживаються заходи щодо усунення виявлених порушень.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Подільським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві від 13 травня 2019 року №372, повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 20 травня 2019 року №27/1231, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 03 червня 2019 року №4361 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) Акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку" за адресою: вулиця Терьохіна, будинок 4 у Подільському районі міста Києва щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Встановлено, що об'єкт перевірки експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, за результатом чог складений акт від 07 червня 2019 року №496 (далі - акт від 07 червня 2019 року №496), яким зафіксовано порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 31 липня 2017 року №657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за №1048/30916), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697 (далі - ППБУ), детально описані в акті перевірки, зокрема:
з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях бойлерної не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
в приміщеннях бойлерної допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;
в приміщеннях бойлерної допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;
в приміщені бойлерної допускається користування світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);
проводи, які прокладені приховано під підвісною стелею в адміністративно-офісних приміщеннях, не ізольовані від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт;
захист будівлі банку від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, не виконаний у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";
отвори в протипожежних перешкодах які утворились під час прокладання електричних комунікацій та інженерного обладнання в приміщеннях складу та бойлерної, не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує клас вогнестійкості за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності), що вимагається будівельними нормами для цих перешкод;
з 3-го та 2-го поверху будівлі банку не передбачено розосередженого другого евакуаційного виходу;
ширина шляхів евакуації загального коридору підвального поверху будівлі банку менше ніж 1 м, в порушення пункту 7.3.6 ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва";
ширина шляхів евакуації з приміщення приймання їжі 3-го поверху будівлі банку менше ніж 1 м, в порушення пункту 7.3.6 ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва";
висота у просвіті евакуаційного виходу (дверей) з приміщень підвального поверху будівлі банку менше 2 метра, в порушення пункту 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва";
на шляхах евакуації з 3-го поверху будівлі банку до сходової клітини, допускається влаштування виступу (порогу) висотою більше ніж 0,05 м, в порушення пункту 7.3.8 ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва";
на шляхах евакуації до 2-го евакуаційного виходу з підвального поверху будівлі банку, допускається влаштування перепаду висот понад 0,45 м, на якому влаштовані сходи, що мають менше трьох східців, в порушення пункту 7.3.8 ДБН 3.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва";
перші двері (металеві грати) на шляхах евакуації до 2-го евакуаційного виходу і підвального поверху будівлі банку не перенавішені з урахуванням їх з вчинення по ходу евакуації, в порушення п. 7.2.9 ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва";
на шляхах евакуації до евакуаційного виходу з 1-го поверху будівлі банку допускається влаштування стаціонарного турнікету;
частина евакуаційних виходів з приміщень підвального поверху будівлі банку не забезпечена замками, що легко відчиняються з середини;
відсутні двері які сполучають підвальний поверх будівлі банку зі сходовою клітиною;
частина приміщень приймальні 3-го поверху будівлі банку не обладнані системою пожежної сигналізації, в порушення додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
в підвальному поверсі будівлі банку коридори довжиною більше ніж 15 м, які не мають природного освітлення не обладнані системою протидимного захисту, в порушення пункту 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
складське приміщення, розташоване в підвальному поверсі не обладнано спеціальною системою димовидалення;
система протидимного захисту яка влаштована в підвальному поверсі будівлі банку не відповідає проектній документації (зазначена система не забезпечує ефектність видалення диму з коридору, допускається влаштування вихідного каналу димовидалення впритул до віконних отворів на рівні 1-го поверху зовнішньої сторони будівлі банку, в каналах димовидалення допускається прокладання електричних комунікацій, а також не забезпечена їхня щільність, канали димовидалення не обладнано відповідними клапанами), в порушення додатку Ж, ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
не надані підтверджуючі документи, щодо технічного обслуговування існуючих протипожежних кран-комплектів, та перевірки їх на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування;
комісією господарчого органу не здійснена перевірка стану існуючого вогнезахисного покриву (просочення) металевих конструкцій сходової клітини будівлі банку, за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву;
пожежні кран-комплекти не мають отворів для провітрювання;
не здійснено технічне обслуговування існуючих вогнегасників відповідно до Правил експлуатації вогнегасників;
Примірник вказаного акту перевірки отримав представник відповідача без зауважень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Згідно з частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Одночасно пунктом 29, 33 та 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що об'єктом підвищеної небезпеки - є об'єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Відповідно до пункту 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до частини 1 статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з нормами статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз статті 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки, призводять до загрози життю та здоров'ю людей у випадку виникнення пожежі.
Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Так, представник відповідача у своїх поясненнях вказував на усунення порушень, виявлених під час перевірки, які зафіксовані в акті перевірки від 07 червня 2019 року №496.
Суд зауважує, що абзацом 1 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що підставою для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатом якого складений акт від 24 січня 2020 року №78, відповідно до якого відповідачем усунуто більшість порушень, зафіксованих актом від 07 червня 2019 року №496, наявним залишились такі порушення:
з 3-го та 2-го поверху будівлі банку не передбачено розосередженого другого евакуаційного виходу;
система протидимного захисту яка влаштована в підвальному поверсі будівлі банку не відповідає проектній документації (зазначена система не забезпечує ефектність видалення диму з коридору, допускається влаштування вихідного каналу димовидалення впритул до віконних отворів на рівні 1-го поверху зовнішньої сторони будівлі банку, в каналах димовидалення допускається прокладання електричних комунікацій, а також не забезпечена їхня щільність, канали димовидалення не обладнано відповідними клапанами), в порушення додатку Ж, ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Так, відповідачем надано суду копію договору підряду від 29 січня 2020 року №29/01-2020, укладеного відповідачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Заслав Буд», по виконанню робіт по виготовленню проектної документації, виготовлення металевих сходів власними засобами та з власних матеріалів та їх монтаж. Монтаж металевих сходів виконується підрядником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Заслав Буд») за адресою: місто Київ, вулиця О. Терьохіна, будинок 4 (з 3 та 2 поверхів).
Також відповідачем надано суду копію договору про виконання робіт від 20 січня 2020 року, укладеного Акціонерним товариством "Український банк реконструкції та розвитку" з громадянином ОСОБА_1 , на виконання у строк з 20 січня по 28 лютого 2020 року за адресою: місто Київ , вулиця О. Терьохіна , будинок 4 робіт по виготовленню з оцінкової сталі товщиною 0,5 мм повітрявідводу димовидалення класу П від установки радиального вентилятора ВРАН6-7,1 до зонта на даху (13,5 м).
З системного аналізу викладеного вбачається, що відповідачем усунуто більшість порушень, зафіксованих актом від 07 червня 2019 року №496, а порушення, що залишились усуваються відповідачем, що підтверджено належними доказами та станом на час розгляду справи не мають загрози для життя та здоров'я людей.
З огляду на викладене, позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що станом на час вирішення справи відповідачем усунуто порушення, наявність яких слугувала підставою для звернення до суду з даним позовом, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко