05 червня 2020 року Чернігів Справа № 620/1030/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Ніжинський» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Ніжинський» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 15.01.2020 за № 0000240505 та за № 0000230505, як такі, що були винесені на підставі незаконно проведеної фактичної перевірки підприємства та акту № 106/25/24/РРО/32763965 від 18.12.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що фактичну перевірку відповідачем було проведено без попереднього надання розпорядчих документів, на підставі яких вона була призначена, а тому висновки, викладені за її результатами в акті від 18.12.2019, не можуть вважатися допустимими доказами та ґрунтуються на недостовірній інформації про проведення перевірки.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що за результатами проведеної фактичної перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій встановлено порушення, а саме на торговій точці здійснювалась реалізація тютюнових виробів без наявності ліцензії (відповідної) на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Також вказує на обов'язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Вказує, що спірна перевірка була проведена на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а перед початком фактичної перевірки було проведено контрольну розрахункову операцію та пред'явлено службові посвідчення, направлення та ознайомлено з копією наказу про проведення перевірки особу, яка здійснювала розрахунки, яка відмовилась від отримання копії наказу, підписання направлень на перевірку та підписання матеріалів перевірки, про що були складені відповідні акти. Також вказує, що позивач не спростовує виявлені порушення.
Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначив, що спірна реалізація тютюнових виробів була проведена позивачем 03.10.2019 та 04.10.2019 саме в період дії ліцензії з терміном дії 03.11.2018 по 03.11.2019, що спростовує доводи відповідача щодо порушень статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідачем було подано заперечення, в яких зазначив, що в акті перевірки вказується про реалізацію тютюнових виробів без наявності ліцензії з 03.11.2019 по 05.11.2019, написання дат жовтнем місяцем є опискою. Вказує, що про дані АІС «Податковий блок» щодо періоду з 03.11.2019 по 05.11.2019 йдеться в самому акті перевірки та їх покладено в основу винесеного спірного податкового повідомлення-рішення від 15.01.2020 № 0000230505.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 06.05.2020 було замінено відповідача Головне управління ДФС у Чернігівській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
16.10.2018 позивачу видано ліцензію за реєстраційним номером 25240311201800402 на роздрібну торгівлю тютюновими виробами у магазині за адресою: АДРЕСА_1 , період дії з 03.11.2018 до 03.11.2019, а 06.11.2019 - ліцензію за реєстраційним номером 25240311201901827 з терміном дії з 06.11.2019 до 06.11.2020 (а.с. 39-42).
16.12.2019 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було прийнято наказ № 849 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Ніжинський» (код ЄДРПОУ 32763965) магазин, м. Ніжин, вул. Вокзальна, 4 з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) з 16.12.2019 тривалістю 10 діб (а.с. 26).
18.12.2019 посадовими особами ДПС на підставі направлень на перевірку від 16.12.2019 № 1002 та № 1001 здійснено вихід на перевірку господарської одиниці - магазину за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якої складено акт відмови від підписання направлень на перевірку № 91/25/01/05/05, згідно якого продавець ОСОБА_1 після ознайомлення з направленнями на перевірку, відмовилась від їх підписання, з наказом про проведення фактичної перевірки ознайомлена (а.с. 27-29).
Також складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 18.12.2019 № 92/25/01/05/05, згідно якого продавець ОСОБА_1 відмовилась від підписання матеріалів перевірки, з актом перевірки від 18.12.2019 ознайомлена (а.с. 30).
Так, за результатами проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 18.12.2019 № 106/25/24/РРО/32763965, в якому зафіксовано, що продавцем ОСОБА_1 відмовлено у наданні будь-яких документів по магазину та не надано допуску до огляду пломб РРО, Х-звіт для перевірки залишку готівки не знято, готівку до перерахунку не представлено. До перевірки не надано жодної книги ОРО та документів на РРО. Також встановлено факт реалізації тютюнових виробів без наявності чинних ліцензій, а саме: була попередня ліцензія терміном дії з 03.11.2018 до 03.11.2019 № 1800313, наступна ліцензія терміном дії з 06.11.2019 до 06.11.2020. При цьому в період з 03.11.2019 по 05.11.2019 включно здійснювалась реалізація тютюнових виробів, що підтверджується даними із АІС податковий блок, а саме: 03.10.2019 о 00:56 годині реалізовано сигарети Бонд по ціні 44,00 грн.; 03.10.2019 о 00:58 годині - цигарки LM легкий - 41,00 грн.; 03.10.2019 о 02:07 - цигарки Давідов сірий - 37,00 грн.; 04.10.2019 о 10:33 - цигарки LM лофт 4 - 40,00 грн.; 04.10.2019 о 10:33 - цигарки LD червоні - 36,00 грн.; 04.10.2019 о 10:35 - цигарки Кемел легкі 6 - 32 пачки по ціні 44,50 грн. на суму 1424,00 грн. (а. с. 31-34).
Так, під час перевірки встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акту відповідачем були винесені:
- податкове повідомлення-рішення від 15.01.2020 № 0000230505, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за платежем Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та алкогольних напоїв та тютюну в cумі 17000,00 грн. (а.с. 6);
- податкове повідомлення-рішення від 15.01.2020 № 0000240505, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за платежем Адміністративні штрафи та інші санкції в cумі 510,00 грн. (а.с. 7).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Відповідно до приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Враховуючи те, що Головне управління ДПС у Чернігівській області є органом ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на території Чернігівської області, то в силу приписів вищенаведених норм, як контролюючий орган, повинно здійснювати контроль за дотриманням вимог чинного законодавства щодо обігу та реалізації підакцизних товарів.
З аналізу вказаної правової норми слідує, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16.
У відповідності з пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Згідно пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Таким чином, для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред'явлення, направлення або надіслання платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення, копії наказу та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Судом встановлено, що фактична перевірка магазину позивача була проведена у присутності продавця ОСОБА_1 (особи, яка здійснювала розрахункові операції).
Так, 18.12.2019 продавець магазину ОСОБА_1 відмовилась розписатись у направленнях на перевірку, що підтверджується актом від 18.12.2019 № 91/25/01/05/05, а також відмовилась від підписання матеріалів перевірки, що підтверджується актом від 18.12.2019 № 92/25/01/05/05.
При цьому, суду не надано жодних доказів вчиненням позивачем дій щодо недопущення контролюючого органу до проведення перевірки.
Наведене свідчить про наявність у посадових осіб контролюючого органу законних підстав для початку проведення розглядуваної перевірки. Відтак, доводи позивача про те, що фактична перевірка була здійснена із порушенням вимог чинного законодавства не знайшли свого підтвердження.
Щодо виявлених порушень під час перевірки, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 16 Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Частиною двадцятою статті 15 Закону передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно з абзацом шостим частини другої статті 17 Закону до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Враховуючи викладене, у разі встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій до суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Ніжинський» мало ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами з 03.11.2018 до 03.11.2019 та з 06.11.2019 до 06.11.2020.
При цьому, згідно акту фактичної перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 106/25/24/РРО/32763965 зафіксовано реалізацію тютюнових виробів саме 03.10.2019 та 04.10.2019.
Таким чином, роздрібний продаж тютюнових виробів 03.10.2019 та 04.10.2019 здійснений позивачем в період чинності ліцензій та є правомірним, а тому висновок податкового органу про продаж товарів у безліцензійний період (03.10.2019 та 04.10.2019) є безпідставним.
Посилання відповідача на дані АІС «Податковий блок», суд не приймає до уваги, оскільки такі дані не були залучені в якості додатку до акту перевірки.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16 в частині того, що описка в даті виявленого порушення є неістотним дефектом акту, оскільки обставини вказаного рішення не відповідають обставинам, встановленим під час розгляду даної справи.
Так, у справі № 825/2328/16 Верховний Суд визнав, що підпис в акті перевірки від імені директора суб'єкта господарювання, вчинений іншою особою, не є таким, що міг вплинути на кінцевий результат розгляду питання про притягнення товариства до відповідальності.
Слід зауважити, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акту, в тому числі і оцінка дій посадових осіб контролюючого органу щодо його складання, виклад у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору про оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
В даному випадку, дефект адміністративного акту пов'язаний зі змістом встановленого порушення, а саме дослідженню підлягає дата реалізації позивачем тютюнових виробів та наявність в цей період в суб'єкта господарювання відповідної ліцензії, а тому помилкове зазначення відповідних дат реалізації товару без наявності ліцензій змінює суть правопорушення.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що з наказу та направлень на перевірку неможливо встановити період, який перевірявся посадовими особами відповідача, та співставити його з актом перевірки.
Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). ЄСПЛ у своїх рішеннях визначає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).
Також суд вважає за необхідне зазначити, що в податковому повідомленні-рішенні від 15.01.2020 № 0000230505 в графах «посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено», «посилання на пункт та статтю законодавчого акта, який є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності» наявні посилання лише на статті 15 та 17 Закону відповідно, без зазначення конкретних частин, пунктів чи абзаців вказаних статей, що не дає можливості встановити чітку норму законодавства, порушення якої зафіксовано відповідачем та чітку норму законодавства, яка стала підставою для застосування штрафних (фінансових санкцій).
Суд наголошує, що акт перевірки також не містить посилання на конкретну норму статті 15 Закону, порушення якої встановлено відповідачем, враховуючи, що сама стаття містить значну кількість вимог до імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального.
Стаття 17 Закону, в свою чергу, також містить значну кількість підстав для застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів в залежності від виявленого правопорушення.
За таких обставин, суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 15.01.2020 № 0000230505 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.01.2020 № 0000240505, то суд зазначає наступне.
Згідно пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Отже, після початку проведення перевірки у позивача виникає обов'язок надання контролюючому органу інформації та її документального підтвердження з питань в межах предмету перевірки. При цьому неподання або несвоєчасне подання до контролюючого органу документів при здійсненні податкового контролю має наслідком застосування до платника податків відповідальності у вигляді штрафу.
З урахуванням встановлених судом обставин справи, платником податків не було надано контролюючому органу документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, та зазначені в акті фактичної перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 18.12.2019 № 106/25/24/РРО/32763965, що є порушенням пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і відповідно є підставою для застосування штрафної санкції згідно із пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2020 № 0000240505 задоволенню не підлягає.
У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Ніжинський» необхідно задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Ніжинський» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1967,96 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Ніжинський» (вул. Московська, 3, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 32763965) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 15.01.2020 № 0000230505.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Ніжинський» судові витрати в розмірі 1967,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.06.2020.
Суддя Н.М. Баргаміна