05 червня 2020 року справа № 580/1549/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Мауріної Я.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу в сумі 10 200 грн 00 коп. від 14.04.2020 за ВП № 61136581.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржувана постанова про накладення штрафу у сумі 10 200 грн 00 коп. є протиправною, оскільки виконання виконавчого документа здійснено боржником добровільно до відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою від 01.06.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом.
Представник позивача у судове засідання не прибув, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов у встановлений судом строк не надав.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
А тому, з огляду на скорочені строки розгляду даної категорії справ та положення Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовані особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, суд висновує про розгляд даної справи за відсутності представника позивача та представника відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.12.2017 у справі № 711/11298/17 визнано відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» протиправною; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та здійснити виплату не отриманої суми пенсії без обмеження будь-яким строком.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.12.2017 у справі № 711/11298/17 набрало законної сили 05.02.2018.
У подальшому на виконання вказаного судового рішення 30.01.2020 Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.02.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 61136581 з примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/11298/17 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та здійснити виплату не отриманої суми пенсії без обмеження будь-яким строком.
11.03.2020 за вих. №2300-0802-8/9104 позивач направив відповідачу лист, у якому повідомляв, що на виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/11298/17, 23.02.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом призначення пенсії. Щодо виплати суми перерахованої пенсії, позивач вказував, що виплата коштів, здійснюватиметься відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649.
14.04.2020 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виніс постанову про накладення штрафу за ВП № 61136581, відповідно до якої за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області штраф на користь держави у сумі 10 200 грн 00 коп.
Не погоджуючись із постановою державного виконавця про накладення штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Відповідно до пункту 16 частини 3 статті 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 63 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 75 Закону №1404 визначено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що позивач 23.02.2020 на виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/11298/17 здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, проте кошти не виплачено з посиланням на ті обставини, що виплата вказаних коштів буде здійснена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018, про що повідомив відповідача листом №2300-0802-8/9104 від 11.03.2020.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2) Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України. Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення № 28-2 основним завданням Управління, зокрема є фінансування та виплата пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, що згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Згідно з пунктом 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і у повному обсязі фінансування та виплату пенсій та інших виплат, що згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Відповідно до підпункту 3 та 8 пункту 4 Положення № 28-2 планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, що згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Згідно ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсій лише у межах видатків, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та бюджету Пенсійного Фонду України.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404 можуть вважатися об'єктивні причини, що унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання коштів. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (ЄДРСР 71834551), 21.02.2018 у справі №814/2655/14 (ЄДРСР 72404814), 10.09.2019 у справі №0840/3476/18 (ЄДРСР 84165920).
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (далі - Порядок № 649) цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на цю мету. Згідно пункту 11 боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що належить виплаті, у порядку статті 47 зазначеного Закону.
Судом встановлено, що Головним управління Пенсійного фонду України у Черкаській області виконано рішення суду у частині зобов'язання провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Сума боргу за період до набрання судовим рішенням законної сили буде виплачена відповідно до Порядку №649.
При вирішенні спору суд зауважує, що причиною невиконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/11298/17 у частині виплати грошових коштів є положення Порядку, який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на цю мету.
У постанові від 22.11.2016 у справі №21-1907а16 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України висловила правову позицію, згідно з якою невиконання судового рішення Управлінням Пенсійного фонду України у частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а відтак, постанова державного виконавця від 14.04.2020 про накладення штрафу у сумі 10 200 грн 00 коп. у виконавчому провадженні ВП №61136581 є протиправною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 143, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Сміляньска, 23, ідентифікаційний код 21366538) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д, ідентифікаційний код 43315602) про скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову за ВП № 61136581 від 14.04.2020 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області штрафу у сумі 10 200 грн 00 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд, з урахуванням положень п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Кульчицький