Справа № 560/1017/20
іменем України
05 червня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2889-23-У від 12.11.2018 року, прийнятої на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0145301305/968 від 15.08.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем прийняте рішення про сплату ним штрафу в розмірі 541,90 грн. за період з 03.01.2013 по 19.04.2018 року, штрафу в розмірі 540,50 грн. за період з 03.01.2013 по 19.04.2018 року та пені в сумі 11016,42 грн. у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску. Позивач зазначає, що сплатив єдиний внесок за відповідний період, оскільки в межах виконавчих проваджень №50090892 та №51297244 від 20.04.2017 року в примусовому порядку здійснювалось стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з його грошового забезпечення.
Вказує на те, що рішення, яким йому нараховані штрафні санкції та пеню, він не отримав, тому не мав змоги їх оскаржити або перевірити правильність нарахування штрафних санкцій та пені, зважаючи на що вважає їх нарахування протиправними, вимогу просить скасувати.
Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на адміністративний позов відповідач позов не визнає, посилається на те, що позивач несвоєчасно сплачував єдиний внесок. У зв'язку з порушенням строків сплати єдиного внеску ГУ ДФС у Хмельницькій області 15.08.2018 року прийняте рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 12098,82 грн. (у т.ч.: штрафні санкції на суму 1082,40 грн. та пеня в сумі 11016,42 грн.), яке 16.08.2018 було надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Лист не був вручений позивачу та поштою повернуто контролюючому органу з відміткою «повернення за закінченням терміну зберігання», однак в силу вимог закону це рішення вважається надісланим (врученим) Оскільки вказане рішення не було скасоване і є чинним, однак позивач не сплатив нараховані суми штрафу та пені, утворився борг, про який зазначається у спірній вимозі. Вважає її законною та просить у позові відмовити.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі Закон України №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 цього Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно з ч.ч.8, 11 ст.9 Закону платники єдиного внеску, крім винятків, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотки суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі Інструкція №449)
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, якщо порушення допущене у період до 01 січня 2015 року. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Про це складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Отже, умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску. Відповідно до Інструкції №449 (підп.2 п.2 розділу VII) розрахунок фінансової санкції (за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску) здійснюється у тому числі на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Хмельницькому управлінні ГУ ДФС у Хмельницькій області як фізична особа-підприємець з 20.07.2010 року по 21.04.2017 року, у тому числі з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року, з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року та з 01.10.2015 року по 31.12.2015 року на спрощеній системі оподаткування.
За позивачем, обліковувалась наступна заборгованість з ЄСВ:
- за 4 квартал 2013 року (термін сплати до 20.01.2014 року) у розмірі 1218,67 грн.;
- за 4 квартал 2014 року (термін сплати до 20.01.2015 року) у розмірі 1267,95 грн.;
- за 4 квартал 2015 року (термін сплати до 19.01.2016 року) у розмірі 1434,51 грн.
Згідно з відомостями особового рахунку платника єдиного внеску та розрахунку заборгованості по ЄСВ, наданого відповідачем, за ФОП ОСОБА_1 станом на 01.01.2017 року рахувалась заборгованість по ЄСВ в сумі 8 121,24 грн.
У подальшому в межах виконавчих проваджень №50090892 та №51297244 від 20.04.2017 року здійснене примусове стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за місцем основної роботи позивача, тобто з грошового забезпечення військовослужбовця (військова частина НОМЕР_1 )
Згідно з довідкою №17/100/362 від 13.10.2017 року з ОСОБА_1 примусово стягнуто кошти у сумі 7 851,01 грн. Крім того, ГУ ДФС у Хмельницькій області не заперечує факту погашення вказаної заборгованості з ЄСВ в сумі 8121,24 грн. за період з 16.05.2017 року по 19.04.2018 року, здійснене в межах виконавчого провадження.
У той же час, зважаючи на те, що сплата внесків проводилась несвоєчасно і погашена заборгованість була лише внаслідок примусового виконання виконавчого документа, 15 серпня 2018 року ГУ ДФС у Хмельницькій області на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11, статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийняло рішення № 0145301305/968 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Цим рішенням до позивача застосовано штрафи та нараховано пеню на загальну суму 12098,82 грн., розрахунок відповідних нарахувань міститься у доданому до рішенні розрахунку.
Зазначене рішення було надіслане позивачу 16.08.2018 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Лист повернуто до контролюючого органу 17.09.2018 року з відміткою «повернення за закінченням терміну зберігання».
Суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 2 та 3 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому ж порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Отже, відповідно до положень Податкового кодексу України рішення №0145301305/968 від 15.08.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відповідно до відмітки поштової служби в повідомленні про вручення вважається врученим позивачу 17 вересня 2018 року.
У подальшому, Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2889-23У від 12.11.2018 року про сплату ОСОБА_1 заборгованості в сумі 12098,82 грн., яка була направлена платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Цей лист також не був вручений та повернувся з відміткою «повернення за закінченням терміну зберігання».
Зважаючи на це, відповідач скерував вимогу №Ф-2889-23У від 12.11.2018 року для примусового виконання до Першого відділу ДВС м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, що підтверджується заявою про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2019 року №14119/10/9/22-01-17-02-17.
Відтак, суд встановив, що заборгованість зі сплати єдиного внеску була стягнута з позивача шляхом звернення стягнення на заробітну плату в межах виконавчих проваджень №50090892 та №51297244 від 20.04.2017 року. Заборгованість стягнута/сплачена з порушенням строків, встановлених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що підтверджується розрахунком штрафних санкцій, даними облікової картки платника єдиного внеску, відомостями автоматизованої інформаційної системи податкового органу. До того ж сам позивач не спростовує те, що ЄСВ ним сплачений не у встановлені строки самостійно, а в результаті примусового виконання.
У той же час, судом не встановлено неправильності розрахунку штрафних санкцій та пені відповідно до рішення фіскального органу №0145301305/968 від 15.08.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. У матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази, які б давали підстави вважати, що розрахунок проведений неправильно. Протилежне суду не доведено.
Оскільки головною умовою для нарахування санкцій є встановлений факт несплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску, і факт несвоєчасної сплати ЄСВ у цій справі мав місце, чого не спростовано, суд на підставі письмових доказів у справі приходить до висновку про правомірність рішення №0145301305/968 від 15.08.2018 року та прийнятої на його підставі оскарженої вимоги ( аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.11.2018 року у справі №813/4686/16)
У той же час, відомості з виконавчого провадження про стягнення недоїмки по ЄСВ в порядку примусового виконання не свідчать про своєчасну сплату платником єдиного внеску у відповідні періоди.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оскільки відповідач довів, що діяв в межах вимог закону, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 05 червня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя І.С. Козачок