05 червня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/993/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, про визнання дій протиправними та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
15 квітня 2020 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №2-о від 17.03.2020р. про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити позивача на посаді головного державного інспектора митного поста "Херсон-аеропорт" Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 23.03.2020р.;
- стягнути з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.03.2020р. по дату прийняття судом рішення у даній справі.
Крім того, позивач просить допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на посаді та в частині стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць та зобов'язати відповідача-1 надати до суду звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання ним законної сили. Також позивач просить провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 21.04.2020р. вказаний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків. Ухвала виконана, недоліки позову усунуті.
Ухвалою від 05.05.2020р. провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням сторін.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 257 КАС України).
Відповідно до ч.ч.5-7 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Звертаючись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, відповідач посилається на необхідність дослідження значного обсягу документів та обставин, наведених у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, суд не погоджується з позицією відповідача щодо значного обсягу документів, адже станом на день постановлення даної ухвали докази, надані сторонами складають десять аркушів. Отже, посилання відповідача на значний обсяг документів у справі є безпідставними. Крім того, виходячи із предмету спору характер доказів не потребує спеціальних пояснень.
Статтею 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ч.ч.7,8 ст.44 КАС України).
З наведеного убачається, що процесуальним законодавством надане право сторонам подавати свої аргументи, пояснення і заперечення незалежно від форми судочинства та виду провадження (письмове чи судове засідання з викликом сторін). Крім того, Кодексом адміністративного судочинства встановлений порядок, форма і строки надання сторонами доказів, пояснень та інших аргументів.
Суд звертає увагу відповідача на положення норм Кодексу адміністративного судочинства. Зокрема, статтею 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Суд звертає увагу відповідача на те, що згідно положень ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. цією ж нормою визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, при вирішенні даного спору судом будуть досліджені усі надані сторонами докази, повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи незалежно від порядку провадження (спрощеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) чи спрощеного з повідомлення учасників справи, у судовому засіданні).
Жодного іншого обґрунтування необхідності розгляду даної справи у судовому засіданні з викликом учасників справи, відповідачем не наведено.
Також суд звертає увагу на доцільність розгляду справи у письмовому провадженні з огляду на ситуацію, що склалася на території України та, зокрема, Херсонської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров'я учасників справи.
Таким чином, станом на день постановлення даної ухвали, суд не убачає підстав та необхідності призначати дану справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, а отже відмовляє у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 243, 248 КАС України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Суддя А.С. Пекний