05 червня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1408/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Херсонської міської ради Херсонської області в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в якій просить скасувати рішення відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради від 20.05.2020 р. № 52295505 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язати відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради вчинити необхідні дії для державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі заяви ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 від 18.05.2020 р. за реєстраційним номером 39592416 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Положеннями п.4 ч.1 ст.171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 статті 2 КАС визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Також п.7 ч.1 ст.4 КАС визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі така участь не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) може бути способом захисту цивільних прав та інтересів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, спірні правовідносини виникли стосовно встановлення правомірності рішення від 20.05.2020 р. № 52295505 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради, у зв'язку з чим, на думку представника позивача, порушується право власності на відповідне майно позивача - ОСОБА_1 , тобто існує спір щодо права власності на нерухоме майно (трикімнатна квартира).
Відносини, пов'язані із набуттям та припиненням права власності на об'єкти нерухомого майна регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про держану реєстрацію речових прав та їх обтяжень".
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю майнових вимог на нерухоме майно, в результаті відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно.
Зважаючи на викладене та враховуючи суть спірних правовідносин, суддя дійшов висновку, що даний спір пов'язаний із захистом права позивача та з належністю виконання договору іпотеки, а тому він не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Отже, спір у цій справі не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.
Як свідчать матеріали справи, спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 та відповідачем щодо належного виконання договору іпотеки, реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).
Предметна підсудність, юрисдикція цивільних прав передбачена у ч.1 ст.19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
З огляду на наведене, суддя зазначає, що цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 р. у справі № 826/9928/15, від 13.06.2018 р. у справі № 803/1125/17, від 11.09.2018 р. у справі № 817/2398/15, від 16.10.2018 р. у справі № 804/14296/15, від 30.09.2019 р. у справі № 820/11135/15.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на викладене, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За своєю суттю спір є приватноправовим, а тому з огляду на його суб'єктний склад має вирішуватись місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.170, 243, 248 КАС України, суддя -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачеві, що даний спір має вирішуватись місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко
кат. 115000000