Ухвала від 04.06.2020 по справі 540/728/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/728/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобовязання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу по інвалідності III групи,

встановив:

20.03.2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач, Міноборони), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - третя особа, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 17.01.2020р. №7 в частині повернення документів позивача на доопрацювання;

- зобов'язати Міноборони призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу по інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013р. №975 та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі встановленому законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності;

- зобов'язати відповідача у 30-денний строк подати звіт про виконання рішення суду;

- розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін;

- судові витрати покласти на Міноборони.

Ухвалою від 06.04.2020р. провадження у справі відкрито, справа розглядалась в спрощеному провадженні, без виклику сторін.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи судом встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Так, відповідно до свідоцтва про хворобу від 06.03.2018р. №424 військово-лікарська комісія (хірургічного профілю) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону за розпорядженням командира в/ч НОМЕР_1 від 23.02.2018р. №230 провела огляд ОСОБА_1 та встановила, що травма, захворювання пов'язані з проходженням військової служби.

30.03.2018р. наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) №6-РС, солдат за контрактом ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас за п. "б" (за станом здоров'я) ч. 6, ч. 8 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" із 27.04.2018р.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 27.04.2018р. Вислуга років у Збройних Силах у календарному обрахунку становить - 4 роки 7 місяців.

Згідно з довідкою до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 05.04.2019р. Серії 12 ААА №675717, виданою Каховською міжрайонною МСЕК, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) встановлена ІІІ група інвалідності та зазначено, що травма, захворювання пов'язані з проходженням військової служби.

16.05.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Херсонського ОВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю ІІІ групи, пов'язаною з проходженням військової служби.

29.08.2019р. листом № 6/2/3156 Міноборони повідомило ОСОБА_1 про повернення поданих ним документів на доопрацювання до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з причин відсутності документу, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Вказаний документ передбачений Порядком та умовами призначення одноразової грошової допомоги, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2013р. №975 (зі змінами).

Не погоджуючись з означеною відмовою позивач оскаржив її до суду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.05.2019р., ухваленим за результатами розгляду справи №540/401/19 за позовом ОСОБА_1 до Міноборони, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_4 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, тим самим, визнано протиправними дії Міноборони щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 від 16.05.2018р. про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності; зобов'язано Міноборони повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.05.2018р. про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Рішення набрало законної сили 16.10.2019р.

У наведеному рішенні, зокрема, наголошено на тому, що заява ОСОБА_1 від 16.05.2018р. про виплату одноразової грошової допомоги відповідачем по суті не розглянута, а направлена третій особі на доопрацювання, чим порушено вимоги Порядку, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013р. №975.

При цьому зауважено, що жодних рішень, як це передбачено п. 13 наведеного Порядку, про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, чи про відмову у виплаті із зазначенням мотивів відмови, Міністерством оборони України, як розпорядником коштів, не прийнято.

У позовній заяві зазначено, що на виконання рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, проте листом від 11.02.2020р. №6/2/476 Міноборони повідомило ОСОБА_1 про повернення поданих ним документів на доопрацювання до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з причин не підтвердження позивачем документально обставин його травми, у зв'язку із чим, рекомендовано заявнику звернутись до органів МСЕК для визначення ступеня втрати працездатності.

Не погоджуючись із повторною відмовою, позивач звернувся до суду з метою її оскарження.

З аналізу спірних відносин, які мають місце у даному випадку, вбачається, що вони є похідними та виникли в зв'язку з неналежним виконанням суб'єктом владних повноважень-відповідачем рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.05.2019р. по справі №540/401/19, так як у цьому рішенні судом вказано на протиправність відмови позивачу у задоволенні його заяви без прийняття відповідного рішення, як то передбачено законодавцем, проте Міноборони вдруге відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності, знову ніякого рішення за результатами розгляду не прийняло та повернуло документи на доопрацювання до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 370 КАС України) .

Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішення суду в адміністративній справі регламентовані Розділом IV КАС України.

Так, положеннями статті 383 КАС України (визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду) визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З аналізу вказаної норми вбачається, що позов, який направлений на контроль за виконанням судового рішення, виключає одночасний розгляд спору про оскарження дій суб'єкта владних повноважень з інших підстав, що не пов'язані з належним виконанням судового рішення, а відтак саме суд, який постановив рішення по суті позовних вимог наділений повноваженнями щодо судового контролю.

Близьких за змістом висновків дійшов Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові №3 від 13 березня 2017 року "Про огляд практики застосування адміністративними судами статі 267 Кодексу адміністративного судочинства".

Такий процесуальний механізм є необхідним для забезпечення рівності сторін, процесуальної дисципліни та юридичної визначеності.

Зважаючи на вищеозначені норми, суд приходить до висновку, що не прийняття відповідачем рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги за наслідком виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.05.2019р. по справі №540/401/19, свідчить про неналежне виконання такого рішення та, у свою чергу, є підставою для звернення до суду в порядку, встановленому статтею 383 КАС України, а не з новим позовом, підставою для якого по суті стало неналежне виконання відповідачем рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.05.2019р. по справі №540/401/19 в частині, якою військову частину зобов'язано розглянути заяву позивача з прийняттям за результатами цього розгляду відповідного рішення.

Враховуючи, що спірні відносини у даному випадку є пов'язаними (похідними) з неналежним виконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.05.2019р. по справі №540/401/19 і не є самостійними позовними вимогами, тобто безпосередньо пов'язані з предметом і підставою позову за якими постановлене судове рішення по суті позовних вимог між тими ж сторонами, існують правові підстави для закриття провадження у справі відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019р. у справі №522/10140/17, від 21.11.2019р. по справі №802/1933/18-а.

Суд також звертає увагу, що строк, передбачений частиною четвертою статті 383 КАС України, за наявності причин, які можуть бути визнані судом поважними, підлягає поновленню.

В іншому випадку, розгляд питань, пов'язаних із виконанням цього рішення некомпетентними (в розумінні частини 1 статі 383 КАС України) судами шляхом розгляду нових позовних вимог (сукупність проваджень) призведе до штучного створення перешкод щодо належного судового контролю за виконанням попереднього рішення суду з аналогічного предмету та підстави позову, які були первинними для виникнення даних спірних правовідносин (в даному випадку рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.05.2019р. по справі №540/401/19), та фактично створює можливість перегляду остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі, що є порушенням конституційного принципу щодо обов'язковості судового рішення (частина 5 статті 124 Конституції України), принципу юридичної визначеності та поваги до остаточного рішення суду (Res judicata у світлі прецедентних рішень Європейського суду з прав людини).

Суд також приймає до уваги висновки Європейського суду з прав людини, зроблені у справі Зубац проти Хорватії (ZUBAC v. CROATIA) від 05 квітня 2018 року (заява №40160/12), за якими формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Саме із цих міркувань і на цих підставах суд застосовує правові наслідки, передбачені пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України.

Суд зауважує на тому, що позивач вправі обирати на власний розсуд спосіб правового захисту, в той же час право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави (рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року справа "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини"), зокрема діюче законодавство, яке є доступним та передбачуваним, виключає можливість повторного розгляду тотожних позовних вимог, якщо є такі, що набрало законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (пункт 4 частина 1 стаття 238 КАС України).

За таких обставин суд вважає, що провадження у даній справі слід закрити.

Керуючись ст. 238, 243, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобовязання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу по інвалідності III групи.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі постановлення ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114,122,162, 163,164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 112030500

Попередній документ
89671988
Наступний документ
89671990
Інформація про рішення:
№ рішення: 89671989
№ справи: 540/728/20
Дата рішення: 04.06.2020
Дата публікації: 12.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Херсонський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю