Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 червня 2020 р. № 520/3822/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді -Бідонька А.В.,
при секретарі судового засідання - Дронь А.В.,
за участю:
представника позивача - Зубкова А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківсьаого окружного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченко В.В., які виразились у винесенні з порушенням вимог законодавства Постанови про стягнення виконавчого збору №38891656 від 04.03.2020 р. в розмірі 525079,10 гривень та Постанови про відкриття виконавчого провадження № 61473277 від 05.03.2020 р.. Постанови про арешт майна боржника №61473277 від 05.03.2020 р. в частині накладення арешту на майно ОСОБА_1 у межах суми виконавчого збору в розмірі 525079,10 гривень.
- визнати протиправною та скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору №38891656 від 04.03.2020 р. в розмірі 525079,10 гривень, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченко В.В.
- визнати протиправною та скасувати Постанову про арешт майна боржника №61473277 від 05.03.2020 р. винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченко В.В. в частині накладення арешту на майно ОСОБА_1 у межах суми виконавчого збору в розмірі 525079,10 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору та про арешт майна є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки при їх винесенні відповідачем порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження". Позивач вважає, що дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченко В.В. з винесення Постанови про стягнення виконавчого збору, Постанови про відкриття ВП 61473277 та Постанови про арешт майна (в частині накладення арешту на майно Позивача в межах суми виконавчого збору в розмірі 525079,10 гривень) вчинені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 19 Конституції України, а тому є протиправними, у зв'язку з чим Постанова про стягнення виконавчого збору та Постанова про арешт майна (в частині накладення арешту на майно Позивача в межах суми виконавчого збору в розмірі 525079.10 гривень) є також протиправними та підлягають скасуванню. В обґрунтування своїх доводів посилається на ту обставину, що згідно з відміткою Харківського окружного адміністративного суду на копії вказаного рішення, воно набрало законної сили 03 грудня 2019 року, тоді як Відповідач виніс оскаржувані постанови через три місяці від вказаної дати - 04 та 05 березня 2020 року. Зазначає також, що Постанова про закінчення ВП була винесена 09 серпня 2019 року, а оскаржувана Постанова про стягнення виконавчого збору була винесена та зареєстрована в автоматизованій системі виконавчого провадження 04 березня 2020 року, тобто майже через сім місяців з дня закінчення виконавчого провадження №38891656. За таких обставин вважає, що відповідачем винесено Постанову про стягнення виконавчого збору із порушенням строку, встановленого ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» та п.8 розділу ІІІ Інструкції.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Бойченка В.В. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив, в якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством (а.с. 63-71). В обґрунтування своєї позиції зазначає, що у мотивувальної частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі 520/9229/19 зазначені усі обставини справи та зроблені висновки, що сума виконавчого збору є 10% від загальної суми заборгованості за кредитним договором №50 від 15.03.2007, а саме 525079,10 грн. Вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 04.03.2020 суму 525079,10 грн. винесена на законних підставах та відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 справі 520/9229/19.
Представником позивача через канцелярію суду 23.04.2020 року надана відповідь на відзив, в якій позивач з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погоджується. Зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у справі №520/9229/19 не було зобов'язано відповідача виносити оскаржувані постанови (зокрема, замість скасованої постанови про стягнення виконавчого збору №38891656 від 09.08.2019 р.). судовим рішенням по справі №520/9229/19 було зроблено висновок виключно про протиправність постанови про стягнення виконавчого збору №38891656 від 09.08.2019 р. і зазначеним рішенням суд аж ні як не зобов'язував та і не надавав Відповідачу право на винесення оскаржуваних постанов.
Через канцелярію суду представником відповідача 30.04.2020 року надані письмові пояснення, в яких головний державний виконавець Бойченко В.В. щодо строків прийняття оскаржуваних постанов зазначив, що до канцелярії Відділу 03.03.2020 надійшла заява від позивача з додатком оригіналом рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі 520/9229/19 та відміткою про набрання рішення рішенням 03.12.2019 законної сили, у зв'язку із чим на виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі 520/9229/19, наступного дня 04.03.2020 була винесена постанова про стягнення виконавчого збору № 38891656, згідно якої підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 525079,10 грн., яка виділена в окреме виконавче провадження та об'єднана з іншими виконавчими провадженнями про стягнення коштів з боржника.
Відповідачем 02.06.2020 року подані заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив - не погодився. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що до 03.03.2020 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі 520/9229/19, яке набрало чинності до відділу не надходило. Вважає, що позивач навмисно посилається на постанови та тлумачить мотиви їх винесення як йому забажається. Щодо зазначених у позові постанови Верховного суду України по справі №802/503/17-3, то це рішення стосується постанови про стягнення виконавчого збору, яка прийнята відповідно до Закону №6о6-ХІУ (редакція до 2016 року). Зазначає, що оскаржувана постанова відповідає усім вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та виноситься и формується в Автоматизованої системі виконавчого провадження.
Представником позивача через канцелярію суду 05.06.2020 року подані письмові пояснення, в яких сторона позивача повідомила суд про те, що 04.06.2020 року позивачем сплачено витрати виконавчого провадження на суму 58000 грн. та 100 грн., що, на думку позивача, свідчить про усунення підстав для застосування арешту майна боржника.
У судове засідання, призначене на 05.06.2020 року, прибув представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про дату та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів. Як встановлено в ході розгляду справи, 21 червня 2012 року Дергачівським районним судом Харківської області на виконання заочного рішення суду було видано виконавчий лист №2010/2-2308/2011, яким передбачено, що в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Агроресурси ЛТД» за кредитним договором №50 від 15.03.2007 у розмірі 9107933,21 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу предметів іпотеки у розмірі 90% від вартості Предмету іпотеки, визначеної згідно з експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження відкритого під час виконання рішення.
16 липня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Мороз Оленою Іванівною за заявою ПАТ «Укргазбанк» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №38891656.
Судом встановлено, що також не заперечується і сторонами по справі, у виконавчому провадженні №38891656 борг був погашений на суму 5250791,07 грн.
09.08.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіним Іллею Сергійовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №38891656, на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виконавчого листа №2010/2-2308/2011, виданого 21.06.2012 Дергачівським районним судом Харківської області в порядку виконавчого провадження №38891656, 09.08.2019 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіним Іллею Сергійовичем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 910793,32 грн.
В подальшому державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіним Іллею Сергійовичем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №59813688 від 15.08.2019, у зв'язку з прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору від 09.08.2019 у ВП №38891656 в розмірі 910793,32 грн.
Також державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника від 15.08.2019 в рамках ВП №59813688, якою накладено арешт на все майно позивача у виконавчому провадженні про стягнення виконавчого збору.
З вказаними постановами позивач не погодився та звернувся із позовом до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року по справі № 520/9229/19, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов - задоволено в повному обсязі. Визнана протиправною та скасована постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіна Іллі Сергійовича про стягнення виконавчого збору ВП №38891656 від 09.08.2019. Визнана протиправною та скасована постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіна Іллі Сергійовича про арешт майна боржника ВП №59813688 від 15.08.2019.
Позивач зазначає, що 11 березня 2020 року з автоматизованої системи виконавчого провадження він отримав інформацію про винесення головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченко В.В.: постанови про стягнення виконавчого збору №38891656 від 04.03.2020 р. в розмірі 525079,10 гривень (далі - Постанова про стягнення виконавчого збору); постанови про відкриття виконавчого провадження № 61473277 від 05.03.2020 р. (далі - Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 61473277) та постанови про арешт майна боржника № 61473277 від 05.03.2020 р. (далі - Постанова про арешт майна ВП № 61473277), якою накладено арешт на все майно позивача в межах суми звернення стягнення за зведеним виконавчим провадженням 583179,1 грн.
Позивач також зазначає, що на дату подання цієї позовної заяви вказані вище постанови засобами поштового зв'язку не отримував.
Позивач, вважаючи дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ОСОБА_2 В.В. з винесення Постанови про стягнення виконавчого збору, Постанови про відкриття ВП 61473277 та Постанови про арешт майна (в частині накладення арешту на майно Позивача в межах суми виконавчого збору в розмірі 525079,10 гривень) такими, що вчинені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 19 Конституції України, а тому є протиправними, звернувся з даним позовом до суду.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню..
Відповідно п.5 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
Як встановлено судом, виконавче провадження №38891656 за заявою ПАТ «Укргазбанк» відкрито 16 липня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, тобто на час дії Закону « Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року№606-XIV.
При цьому, Постанови про стягнення виконавчого збору №38891656 від 04.03.2020 р. в розмірі 525079,10 гривень та Постанови про відкриття виконавчого провадження №61473277 від 05.03.2020 р.. Постанови про арешт майна боржника №61473277 від 05.03.2020 р. в частині накладення арешту на майно ОСОБА_1 у межах суми виконавчого збору в розмірі 525079,10 гривень - відкрито на час дії Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII.
Відповідно до ч. 5-6 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Враховуючи те, що оскаржувані у даній адміністративній справи постанови державного виконавця прийняті 04.03.2020 року та 05.03.2020 року, тому до спірних правовідносин застосовуються Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII
Відповідно до ч. 5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно ч.1 ст.27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Частиною 2 статті 27 Закону передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом..
Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є випадки коли сума заборгованості фактично стягнута виконавцем, або повернута боржником у випадку коли виконавче провадження вже відкрито.
Зазначені приписи узгоджуються з нормами частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено випадки коли виконавчий збір не стягується
За своїм змістом виконавчий збір є своєрідною платою за відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих документів.
Отже, частиною першою та другою статті 27 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» встановлюються загальні правила стягнення виконавчого збору виконавцем. Разом з тим, ця стаття передбачає винятковий перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується. При цьому, частина третя статті 40 зазначеного Закону є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, а тому загальні правила встановлені частинами першою та другою статті 27 зазначеного Закону - не можуть застосовуватися.
Таким чином, примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом. Під час вчинення виконавчих дій виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Приписи статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови, за якими виконавчий збір не стягується, зокрема, визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, за умови, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Згідно ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Як зазначалось вище, в мотивувальній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/9229/19 судом зроблено висновок, що сума виконавчого збору є 10% від загальної суми заборгованості за кредитним договором №50 від 15.03.2007, а саме 525079,10 грн. Зазначене Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі 520/9229/19, набрало законної сили 03.12.2019 року.
ОСОБА_1 звернувся із заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якій просив зняти арешт, накладений постановою державного виконавця про арешт майна боржника № 59813688 від 15.08.2019 р. та винести постанову про закінчення виконавчого провадження, до якого заявник долучив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі 520/9229/19 з відміткою про набрання рішенням 03.12.2019 законної сили.
З урахуванням Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі 520/9229/19, 04.03.2020 відповідачем була винесена постанова про стягнення виконавчого збору № 38891656, згідно якої підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 525079,10 грн., яка була виділена в окреме виконавче провадження та об'єднана з іншими виконавчими провадженнями про стягнення коштів з боржника.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013 №7 найважливішим результатом здійснення правосуддя адміністративними судами є ухвалення судового рішення. Судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов'язковим до виконання на всій території України.
Відповідно до вимог ч. 8 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами і. 3,4,6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами і. 2,4, 6,7,9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), и, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на те, що у добровільному порядку рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2011 у справі №2010/2-2308/11 виконане не було і фактично сума за цим рішенням стягнута виконавцем, суд приходить до висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору №38891656 від 04.03.2020 р. в розмірі 525079,10 гривень, постанова про відкриття виконавчого провадження № 61473277 від 05.03.2020 р. та постанова про арешт майна боржника №61473277 від 05.03.2020 р. в частині накладення арешту на майно ОСОБА_1 у межах суми виконавчого збору в розмірі 525079,10 гривень, винесені головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченко В.В., винесені на виконання вимог Закону України “Про виконавче провадження” та відповідає йому, а тому підстав для їх скасування немає.
Щодо посилання позивача на порушення державним виконавцем строків винесення оскаржуваних постанов, суд зазначає наступне.
Як зазначено відповідачем у судовому засіданні до 03.03.2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі 520/9229/19, яке набрало сили до відділу не надходило. Лише після того, як позивач звернувся із заявою про зняття арешту, накладеного Постановою № 59813688 від 15.08.2019 р. відповідачу стало відомо про набрання законної сили вказаним рішенням суду, після чого відповідачем винесено оскаржувані постанови.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
З огляду на наведені висновки, посилання скаржника на несвоєчасність винесення про стягнення виконавчого збору №38891656 від 04.03.2020 р. в розмірі 525079,10 гривень про відкриття виконавчого провадження № 61473277 від 05.03.2020 р. та про арешт майна боржника №61473277 від 05.03.2020 р. в частині накладення арешту на майно ОСОБА_1 у межах суми виконавчого збору в розмірі 525079,10 грн. не впливає на вирішення питання про правомірність постанови про стягнення виконавчого збору №38891656 від 04.03.2020 р. в розмірі 525079,10 грн. та не може бути підставою для їх скасування.
Крім того, стосовно тверджень позивача, що на дату подання позовної заяви він не отримував від відповідача оскаржувані постанови засобами поштового зв'язку, суд зазначає, що таке твердження спростовуються наданими до матеріалів справи копією матеріалів виконавчого провадження, наданими представником відповідача до матеріалів справи, з яких вбачається, що оскаржувані постанови державного виконавця відправлено на адресу ОСОБА_1 , що підтверджується супровідним листом (а.с. 82-85).
Стосовно наданих представником позивача 05.06.2020 року пояснень із доказами сплати 04.06.2020 року позивачем витрат виконавчого провадження на суму 58000 грн. та 100 грн., що, на думку позивача, свідчить про усунення підстав для застосування арешту майна боржника, суд зазначає, що повідомлені стороною позивача обставини не спростовують висновків суду , здійснених під час розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, на підставі вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору від 04.03.2020 р. на суму 525079,10 грн. винесена на законних підставах, з урахуванням висновків Харківського окружного адміністративного суду, викладених у рішенні від 01.11.2019 по справі 520/9229/19, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.5-10, 72, 73, 74, 77, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 268-271, 287, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення оголошено та підписано 05 червня 2020 року.
Суддя Бідонько А.В.