Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
05 червня 2020 р. № 520/6595/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Зінченко А.В., розглянувши в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) за участі третьої особи: Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області, вул. Юр'ївська, буд. 7, м. Харків, 61001) про зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області щодо повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 6 559 гривень; зобов'язати відповідача видати на руки позивачу подання до Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області про перерахування грошової суми розміром 6 559 грн. на поточний рахунок платника ОСОБА_1 та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (ідентифікаційний код: 14099344) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Підставою для набуття права власності на вказану квартиру є договір купівлі-продажу б/н від 33 грудня 2018 року, укладений між Позивачем та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко Любов'ю Леонідівною (реєстровий номер 3888) .
При укладенні Договору Позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі продажу нерухомого майна згідно квитанції № 119 12 від 03.12.2018 р. Розмір сплаченого збору становив 6 559 грн.
Позивач вказує, що вказана квартира є першим нерухомим майном (житлом), що придбав Позивач , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У зв'язку з ти, що Позивач придбав житло вперше, то 17.04.2020 р. вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про повернення безпідставно сплаченого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі продажу нерухомого майна .
У відповідь на вказану заяву Відповідач Листом від 05.05.2020 року повідомив, органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору осіб, що придбавають майно вперше. При цьому, у Листі було вказано, що первинність придбання нерухомого майна може бути встановлена органами суду. Також зазначено, що повернення сплаченого збору можливе лише за наявності позитивного судового рішення».
Позивач також вважає незаконними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у поверненні помилково сплаченого внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, що спонукало її звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Проаналізувавши наведене, дослідивши матеріали справи, суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом першим п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17).
Водночас, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Як свідчать матеріали справи, у цій справі будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судами не встановлено.
У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пп. 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області щодо повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 6 559 гривень.
Щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області видати на руки ОСОБА_1 подання до Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області про перерахування грошової суми розміром 6 559 грн. на поточний рахунок платника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), то суд в цій частині позовних вимог відмовляє з огляду на наступне.
Повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, які діють в межах покладених на них повноважень згідно діючого законодавства .
Щодо вимоги стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 гривень, суд зазначає, що в цій частині вимоги не підлягають задоволенню, так як позивачем в обґрунтування заявленої вимоги не надано жодного доказу надання правничої допомоги, а саме: Акту виконаних робіт, у якому б засвідчили факт виконання усіх належних робіт з представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції та детального розрахунку виконавця робіт.
Таким чином, враховуюче вищезазначене, суд вказує, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, частково підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області щодо повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 6 559 гривень згідно квитанції № 119 12 від 03.12.2018 р. .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (ЄДРПОУ 14099344, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, З під, 2 пов.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Суддя Зінченко А.В.