Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710, код
Харків
04 червня 2020 р. № 520/2404/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (вул. Григорівське шосе, буд. 88,м. Харків,61020, код ЄДРПОУ32565288) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ43332958)про скасування рішення, -
Позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2019/002976/2 від 26.09.2019 р. та UА807000/2019/003073/2 від 26.09.2019 р. ;
- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" витрати зі слати судового збору за зверненням до суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при здійсненні митного оформлення Приватним акціонерним товариством "НОВИЙ СТИЛЬ" для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 МК України. Однак, незважаючи на надані документи та пояснення, відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови. Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/002976/2 від 27.09.2019р. визначено митну вартість товару 1 за 6 методом за наступним розрахунком 1,6947 USD/кг (108. 78 RUB /кг). Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/003073/2 від 27.09.2019р. визначено митну вартість товару 1 за 6 методом за наступним розрахунком 256,748 RUB /кг (4,00 USD/кг), товар 2 : 108,786947 RUB /кг (1,6947 USD/кг). Позивач вважає що вказані рішення про коригування митної вартості товарів є незаконними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Представник відповідача, Слобожанської митниці Держмитслужби через канцелярію суду 24.02.2020 року подав заперечення на позовну заяву в якому зазначив, що оскаржувані в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/002976/2 від 27.09.2019р. та № UA807000/2019/003073/2 від 27.09.2019р. є цілком законні та обґрунтовані і винесені відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими та просив у задоволені адміністративного позову відмовити.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 04.06.2019 р. о 11:00 год.
У судове засіданні 04.06.2020р. представник позивача не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, проте до канцелярії суду була надана заява про розгляд справи без участі позивача, у зв'язку з неможливістю останнього з'явитись в судове засідання.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 26.09.2019 особою, уповноваженою позивачем - ПрАТ «Новий Стиль» на декларування товарів до митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС були подані до митного контролю та митного оформлення електронні митні декларації МД ІМ №UA807000/2919/051356 від 26.09.2019 року на товари:
пропілен морозостійкий марка ПП-УМ первинна форма - 3000 кг.,
регранулятор співполімеру пропілену та термаплостичного поліефінового еластомеру з додаванням неорганічних речовин (пігмент для фарбування), у первинній формі (в гранулах 2-5 мм) чорного кольору -13000 кг.
361553,82 грн. (вартість товару у тому числі 2000,00 грн. витрати на транспортування склали до митного посту) (графа 45), згідно чого розрахував :18077,69 грн. (мито 5%);
75926,30 грн. (ПДВ).
Для митного митного оформлення товару декларант вказав митну вартість Товару - 361553,82 грн.
По митній декларації МД ІМ №UA807000/2919/051361 від 26.09.2019 року на товари:
База F1 620 NEYLON EU RU PACK (Пластикові частини меблів для сидіння)- 120 шт.
пропілен морозостійкий марка ПП-УМ первинна форма - 2000 кг.,
регранулятор співполімеру пропілену та термаплостичного поліефінового еластомеру з додаванням неорганічних речовин (пігмент для фарбування), у первинній формі (в гранулах 2-5 мм) чорного кольору -13000 кг.
6014,62 (вартість товару1) + 331958,25 грн. (вартість товару 2) у тому числі 2000,00 грн. витрати на транспортування склали до митного посту, згідно чого розрахував :0,00 грн.+16597,91 грн. (мито 5%); 1202,92 грн. + 69711,23 грн. (ПДВ)
75926,30 грн. (ПДВ).
Для митного митного оформлення товару декларант вказав митну вартість Товару - 337972,87 грн.
Також судом встановлено, що зазначений товар надійшов на адресу AT «Новий Стиль» за зовнішньоекономічною угодою - Контракт № 27072017 від 27.07.2017, укладеною з контрагентом - ТОВ «РАДОМ» Росія.
Відповідно до відомостей граф 8 та 9 вказаної ЕМД одержувач/імпортер та особа відповідальна за фінансове врегулювання: AT «Новий Стиль».
Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була обчислена за основним методом та визначена на рівні 361553,82 грн. та 337972,87 грн. що підтверджується відомостями графи 12 ЕМД.
Згідно ч.1 ст. 53 МКУ одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів документи. При цьому відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. Класифікатор документів, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 (далі - Класифікатор документів).
Під час розгляду справи судом було також встановлено, що разам з вищевказаною МД№UA807000/2919/051356 від 26.09.2019 року, уповноваженою особою ПрАТ «НОВИЙ СТИЛЬ» на декларування товарів були надані, зокрема, наступні документи, зазначені в графі 44:
- за кодом « 0380» - рахунок-фактура (інвойс) СА10475 від 24.09.2019;
- за кодом « 0703» -транспортна накладна 017783 від 24.09.2019;
- за кодом « 0787» - навантажувальний документ № S CA10475 від 24.09.2019;
- за кодом « 0862» - декларація про походження товару СА10475 від 24.09.2019;
- за кодом « 3007» - довідка про транспортні витрати б/н від 23.09.2019;
- - за кодом «m4100» - договір постачання № 27072017 від 27.07.2017;
- за кодом «d4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору - Специфікація №81 від 24.09.2019;
- за кодом «m4103» - договір про надання послуг з організації та перевезення вантажів 301216Д від 30.12.2016;
- за кодом « 5509» - інформація про позитивні результати державних видів контролю № 4616723 від 25.09.2019;
- за кодом «d9000» - витяг з прайсу експортера від 01.09.2019;
- за кодом «d9000» - лист б/н (страхування) від 26.09.2019;
- за кодом «d9000» - опис від 26.09.2019;
-за кодом «d9610» - копія митної декларації країни відправлення № 10013160/240919/0381785 від 24.09.2019.
Так по МД №UA807000/2919/051361 від 26.09.2019 року уповноваженою особою ПрАТ «НОВИЙ СТИЛЬ» на декларування товарів були надані, зокрема, наступні документи, зазначені в графі 44:
- за кодом « 0380» - рахунок-фактура (інвойс) СА10475 від 24.09.2019;
- за кодом « 0730» -транспортна накладна 068405 від 24.09.2019;
- за кодом «d0787» - навантажувальний документ № S CA10513 від 24.09.2019;
- за кодом « 0862» - декларація про походження товару СА10513 від 24.09.2019;
- за кодом «d3007» - довідка про транспортні витрати б/н від 24.09.2019;
- за кодом «d4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору - Специфікація №83 від 24.09.2019;
- за кодом «m4104» - зовнішньоекономічний договір № 27072017 від 27.07.2017;
- за кодом «m4103» - договір про надання послуг з організації та перевезення вантажів 020119П від 02.01.2019;
- за кодом « 5509» - інформація про позитивні результати державних видів контролю № 4616607 від 25.09.2019;
- за кодом «d9000» - витяг з прасу експортера від 01.09.2019;
- за кодом «d9000» - лист б/н (страхування) від 26.09.2019;
- за кодом «d9000» - опис від 26.09.2019;
-за кодом «d9610»- копія митної декларації країни відправлення № 10013160/240919/0381785 від 24.09.2019.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положеннями ч.5 ст.54 МКУ орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування, заявленої митної вартості товарів.
Таким чином, митниця зобов'язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за вказаними МД, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст.336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.
Відповідно до ч.1 ст. 336 МКУ однією із форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 МКУ надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Згідно ч.1 ст.337 МКУ вказана перевірка документів та відомостей здійснюється зокрема шляхом проведення контролю із застосуванням системи управління ризиками (ч.4 ст. 337, ст. 363 МКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі Порядок №631).
Відповідно до п.4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються, зокрема, такі митні формальності: 4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).
Харківською митницею ДФС на адресу позивача був направлений запити № 20052 від 26.09.2019 року та № 20055 від 26.09.2019 року відповідно до яких було запропоновано надати пояснення та додаткові документи, а саме: інформацію про відсутності обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Також, запропоновано надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації (в т.ч.по витратам на транспортування); 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач надав митному органу листи №2019/1366 від 27.09.2019 року та № 2019/1367 від 27.09.2019 року, в яких зазначено, що на даний момент було надано всі можливі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів та просив надати рішення про визначення митної вартості товарів по МД №UA807000/2919/051361 від 26.09.2019 року та МД №UA807000/2919/051356 від 26.09.2019 року.
За результатом розгляду наданих документів відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/002976/2 від 27.09.2019 року та № UA807000/2019/003073/2 від 27.09.2019 року, в якому зазначено, що джерелом інформації для даного рішення є наявна в митному органі цінова інформація за фактами митних оформлень ЄАІС: МД № UА807170/2019/46125 від 28.08.19 та № UА807170/2019/50175 від 20.09.19 Також вказано, що при прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.15 № 689. Зазначено, що коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України, Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/002976/2 від 27.09.2019р. визначено митну вартість товару 1 за 6 методом за наступним розрахунком 1,6947 USD/кг (108. 78 RUB /кг). Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/003073/2 від 27.09.2019р. визначено митну вартість товару 1 за 6 методом за наступним розрахунком 256,748 RUB /кг (4,00 USD/кг), товар 2 : 108,786947 RUB /кг (1,6947 USD/кг).розрахунок митної вартості складає: тов. № 1: 3,08 дол. США/кг (201,788 руб. РФ) .
В подальшому, повивач оформив товар за ціною, визначеною митним органом у митній декларації № UA807170/2019/051857 від 27.09.2019 року та № UA807170/2019/051841 від 27.09.2019 року.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).
Тобто, частиною 3статті 53 МК України закріплено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтею 58 МК України визначено метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до ч.9 ст.58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно з ч.21 ст.58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Частиною 2 ст. 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як зазначено відповідачем, за результатами аналізу наданих декларантом документів встановлено, що задекларований рівень митної вартості товарів значно нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС та Харківською митницею ДФС раніше - найменший рівень митної вартості
Так, виробником товару №1, 2 заявленого до митного оформлення за деклараціями МД №UA807000/2919/051361 від 26.09.2019 року та МД №UA807000/2919/051356 від 26.09.2019 року., є не ТОВ «РАДОМ» (постачальник за Контрактом №27072017), а ТОВ «ПОЛІКОМПОЗИТ», що підтверджується відомостями щодо виробника товару, зазначеними по товару №1 у графі 31 ЕМД «Вантажні місця та опис товару».
Тобто, Контракт №27072017 щодо оцінюваного товару є непрямим контрактом та укладеним не з виробником товару.
Проте договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та жодних відомостей щодо вартості товарів, наданої саме виробником, до митниці надано не було.
Стосовно надання інших документів на підтвердження транспортних витрат, таких як акту виконаних робіт, акту приймання-передачі товару та рахунку на оплату, суд зазначає наступне.
Відповідно до умов Договору про перевезення №020119П від 02.01.2019 р., оплата послуг Перевізника здійснюється замовником після надання Перевізником документів, вказаних в.3.2.9 дійсного Договору, та підписання сторонами акта виконаних робіт, протягом 30 днів з моменту його підписання. (п.4.2 Договору).
Відповідно до п.3.2.9 Договору про перевезення №020119П від 02.01.2019 р., після здійснення перевезення Перевізник зобов'язаний надати Замовнику наступні документи: акт приймання-передачі товару з відміткою вантажоодержувача; акт виконаних робіт; рахунок на оплату; засвідчена перевізником копія CMR з відміткою вантажовідправника, перевізника, вантажоодержувача та митих органів.
Таким чином, на момент розмитнення ані рахунку на оплату, ані акту виконаних робіт, ані акту приймання-передачі товару у підприємства позивача не було в наявності, оскільки, на виконання вимог п.3.2.9 та п.4.2 Договору про перевезення №020119П від 02.01.2019 р ., оплата послуг Перевізника здійснюється замовником після надання Перевізником документів, вказаних в.3.2.9 дійсного Договору, а акт приймання-передачі товару з відміткою вантажоодержувача, акт виконаних робіт, рахунок на оплату та засвідчена перевізником копія CMR перевізником надається замовником тільки після здійснення перевезення.
Відповідно до умов Договору про перевезення №301216Д від 30.12.2016р., оплата послуг Перевізника здійснюється замовником після надання Перевізником документів, вказаних в.3.10 дійсного Договору, та підписання сторонами акта виконаних робіт, протягом 30 днів з моменту його підписання. (п 5.2 Договору).
Відповідно до п.3.10 Договору про перевезення №301216Д від 30.12.2016 р., після здійснення перевезення Перевізник зобов'язаний надати Замовнику наступні документи: акт приймання-передачі товару з відміткою вантажоодержувача; акт виконаних робіт; рахунок на оплату; засвідчена перевізником копія CMR з відміткою вантажовідправника, перевізника, вантажоодержувача та митих органів.
Таким чином, на момент розмитнення ані рахунку на оплату, ані акту виконаних робіт, ані акту приймання-передачі товару у підприємства позивача не було в наявності, оскільки, на виконання вимог п.3.2.9 та п.4.2 Договору про перевезення №020119П від 02.01.2019 р . та на виконання вимог п. 3.10 та 5.2 Договору про перевезення № НОМЕР_1 Д від 30.12.2016 р. оплата послуг Перевізника здійснюється замовником після надання Перевізником документів, вказаних в.3.2.9 та 3.10 дійсних Договорів, а акт приймання-передачі товару з відміткою вантажоодержувача, акт виконаних робіт, рахунок на оплату та засвідчена перевізником копія CMR перевізником надається замовником тільки після здійснення перевезення.
Пунктом 6 частини 2 статті 53 та пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України встановлено, що транспорті витрати, які не включені у вартість товару (як і у випадку умови поставки FCA) підтверджуються документами, які містять відомості про вартість перевезення.
З досліджених довідок про транспортні витрати б/н від 23.09.2019 р, б/н від 24.09.2019. та заявок судом встановлено, що вказані довідки та заявки містить відомості про вартість перевезення товару в розмірі 7000,00 грн.
Крім того, під час судового розгляду справи представником позивача долучені до матеріалів справи акт виконаних робіт, акт приймання-передачі товару та рахунок на оплату, які були складені на виконання умов договору про перевезення № 020119П від 02.01.2019 р та №301216Д від 30.12.2016 р. після здійснення перевезення товару на суму 7000,00грн.
Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи print screen з бази декларантів з переліком документів, що надавались позивачем при розмитненні за МД № UA807170/2019/051857 від 27.09.2019 року та № UA807170/2019/051841 від 27.09.2019 року., з яких вбачається, що у файлі транспорт міститься два вкладення на двох аркушах: довідка про перевезення та заявка на перевезення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що не подання або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює для нього негативних наслідків, оскільки, у даному випадку, були подані всі наявні документи, які давали змогу органу доходів та зборів достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.
Також суд зазначає, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів: 1) визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи 2) приймає письмове рішення про її коригування, а також 3) випускає у вільний обіг товари, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, а у разі незгоди - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій.
Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Частиною другою статті 310 розділу X Митного кодексу України передбачено, що фінансові гарантії надаються: 1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов'язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу органу доходів і зборів); 2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.
Згідно із частиною сьомою статті 307 МК України, вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним органом доходів і зборів підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, а згідно з пунктом 4 частини одинадцятої статті 311 МК України підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є виконання зобов'язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.
З аналізу вказаних норм права слідує, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням про збільшення митної вартості товару, крім сплати митних платежів із заявленої в декларації митної вартості, декларант або уповноважена ним особа гарантують сплату донарахованої різниці митних платежів, розрахованих з митної вартості, визначеної органом доходів і зборів.
Частинами восьмою дев'ятою статті 55 МК України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 МК України, митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.
Отже, у випадку прийняття органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа не пізніше 10 робочих днів з дати прийняття такого рішення подає нову митну декларацію.
Правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 визначає Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651; зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 (далі - Порядок № 651).
Згідно глави 2 розділу ІІ «Заповнення граф митних декларацій» Порядку № 651 графа 43 «Метод визначення вартості» (далі також - МВВ) графа заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів.
У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався.
У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.
Тобто, у лівому підрозділі графи вказується порядковий номер МВВ, який застосовано декларантом, а у правому підрозділі - порядковий номер МВВ, який застосовано митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до графи 47 «Нарахування платежів» глави 2 розділу ІІ цього Порядку у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається код способу розрахунку відповідно до класифікатора способів розрахунку, у графі B «Подробиці розрахунків» - код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами.
Відповідно до Класифікатора способів розрахунків, який затверджено наказом Мінфіну від 20 вересня 2012 року № 1011, сплачені декларантом митні платежі (виходячи з митної вартості, визначеної декларантом) показуються з кодами розрахунку « 01» (безготівкова форма сплати), « 02» (унесення готівки до каси митниці), « 15», « 72», « 91» або « 92».
Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначається з кодом розрахунку « 55».
Як уже зазначено вище, 27.09.2019 року декларант подав до Харківської митниці ДФС нові митні декларації №UA807170/2019/051857 від 27.09.2019 року та № UA807170/2019/051841 від 27.09.2019 року, у лівому підрозділі графи 43 якої проставлено « 6» - тобто визначений декларантом резервний метод визначення митної вартості, а у правому підрозділі « 1», що свідчить про не погодження з рішення про коригування митної вартості.
Звертаючись із цим позовом до суду, позивач не погоджується із митною вартістю, яка визначена митним органом у спірному рішенні.
Відтак, він скористався правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 МК України (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), вказавши у правому підрозділі графи 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом, а у п'ятій колонці графи 47 щодо способу оплати - код розрахунку « 55».
Крім того, у випадку забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х МК України у графі 48 «Відстрочення платежу», відповідно до глави 2 розділу ІІ Порядку № 651 зазначається кінцевий термін дії гарантії.
Отже позивач дотримався всіх приписів Порядку № 651 при заповненні нових митних декларацій, чим, фактично не погодився із митною вартістю, визначеною митним органом і у новій МД за №UA807170/2019/051857 від 27.09.2019 року та № UA807170/2019/051841 від 27.09.2019 року і, як уже було зазначено вище, праву колонку графи 43 заповнив, а у п'ятій колонці графи 47 (код способу розрахунків вказано 01 - безготівкова форма сплати); графа 48 «Відстрочення платежів» 25.12.2019 року.
Вказані обставини судом першої також враховуються при вирішенні даного публічно-правового спору.
З урахуванням наведеного, слід зазначити, що до предмета доказування у цій справі входять обставини заповнення МД, яку подано до митного оформлення, а також обставини щодо подання нової МД у випадку прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості.
Дослідження відомостей з відповідних граф МД є необхідним для правильного вирішення такого спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю.
Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що реалізація суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінської функції шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів здійснена безпідставно.
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення шляхом Скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/002976/2 від 27.09.2019 року та № UA807000/2019/003073/2 від 27.09.2019 року
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 14, 139, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (вул. Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, код 32565288) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код 43332958) про скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/002976/2 від 27.09.2019 року та № UA807000/2019/003073/2 від 27.09.2019 року
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (вул. Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, код 32565288) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код 43332958) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 05 червня2020 року.
Суддя О.М. Шляхова