Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
02 червня 2020 р. № 520/1874/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Василенко А.А.,
представника позивача - Костенко Н.Ю. (довіреність від 25.02.2020),
представника відповідача - Бирки Ю.В. (довіреність від 09.12.2019),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна" (62120, Харківська область, Богодухівський район, с.Івано-Шийне, вул. 9 Травня, буд.1, код ЄДРПОУ 00708399) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020р. №00000320501 на суму 735619,48 грн. за платежем податок на додану вартість;
- частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019р. №00005323307 на суму 1491548,95 грн. за платежем - податок на доходи фізичних осіб;
- частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019р. №00005333307 на суму 209093,54 грн. за платежем - військовий збір;
- стягнути судові витрати у розмірі 36543,93 грн. з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.10.2019 року Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку СТОВ "Ім.Ватутіна", за результатами якої складено акт №259/20-40-05-01-08/00708399, та прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.11.2019 №00005323307 та №00005333307, від 05.02.2020 №00000320501 про застосування до позивача штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а також несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Вважаючи спірні рішення ГУ ДПС у Харківській області необґрунтованим, так як прийняті без врахування всіх особливостей господарської діяльності позивача та з порушенням ст.127 Податкового кодексу України.
Представником Головного управління ДПС в Харківській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що порушення, викладені в акті перевірки №259/20-40-05-01-08/00708399 від 07.10.2019 встановлені цілком об'єктивно, а податкові повідомлення-рішення є правомірними та обґрунтованим. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.
Ухвалою суду від 18.02.2020 року відкрито провадження по справі за загальними правилами, призначено проведення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 12.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Частиною 2 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Постановою Кабінету міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено на усій території України карантин з 12 березня 2020 року.
Пунктом 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України визначено, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Представник позивача - Костенко Н.Ю. (довіреність від 25.02.2020), прибув у судове засідання, наполягав на задоволенні позову, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - Бирка Ю.В. (довіреність від 09.12.2019), у судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код 00708399.
Позивач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Харківській області, Слобожанське управління, Богодухівська ДПІ (Богодухівський район).
На підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 19.07.2019 №5106, з урахуванням наказівГУ ДПС у Харківській області від 02.09.2019 №65, від 10.09.2019 №492, направлень від 16.08.2019 №№7855, 7856, 7857, 7858, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна", податковий номер 00708399, податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, з урахуванням п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.07.2016 по 3.06.2019, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, наведеного в додатку 1 до акту перевірки, який є його невід'ємною частиною.
Результати перевірки оформлені актом №259/20-40-05-01-08/00708399 від 07.10.2019 (том 1 а.с.16-88).
За висновками перевірки, позивачем - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна", порушено:
1) пп.188.1 ст.188 з урахуванням пп.14.1.219 п.14.1, 72.1 ст.72, п.71.1 ст.71, п.74.2 ст.74 та пп.83.1.2 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 з урахуванням змін та доповнень внаслідок порушень наведених у розділах 3.1.2.1, 3.1.2.2 акту перевірки встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 802633 грн.; та завищення показника по рядку 21 декларації з податку на додану вартість "суми від'ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду" за червень 2019 року у сумі 11193 грн.;
2) пп.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1, абз.4 п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010, зокрема, підприємством не виписано та не зареєстровано податкових накладних на загальну суму 1471238,96 грн.
3) пп. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010, підприємством не повідомлено:
- про дохід від надання в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170 ПКУ (пп.164.2.5 ПКУ) код ознаки доходу 106, отриманий у 4 кварталі 2016 року по 2 фізичним особам платникам податку у зв'язку із відсутністю серію та номеру паспорту в базі ДРФО за яким було відображено дохід, виплачений фізичним особам платникам податку (дохід відображено за номером та серією паспорту - ММ940125, МН786634);
- про дохід від надання в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170 ПКУ (пп.164.2.5 ПКУ) код ознаки доходу 106, отриманий у 1, 2 кварталах 2017 року по 1 фізичній особі платнику податків, у зв'язку із відсутністю серію та номеру паспорту в базі ДРФО за яким було відображено дохід, виплачений фізичним особам платникам податку (дохід відображено за номером та серією паспорту - ММ940125),
- про дохід від надання в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170 ПКУ (пп.164.2.5 ПКУ) код ознаки доходу 106, отриманий у 4 кварталі 2017 року, 4 кварталі 2018 року по 1 фізичній особі платнику податку у зв'язку із відсутністю серію та номеру паспорту в базі ДРФО за яким було відображено дохід, виплачений фізичним особам платникам податку (дохід відображено за номером та серією паспорту - ММ786634).
Також, підприємством у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 2 квартал 2018 року не вірно зазначено дату звільнення та прийому працівників з роботи, 21.11.2018 року підприємством надано уточнюючий розрахунок за 2 квартал 2018 року з виправленням помилок (термін подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 2 квартал 2018 до 09.08.2018 року);
4) пп.168.1.2 п.16.8.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010, податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходу у вигляді орендної плати з 06.10.2016 по 30.06.2019 року підприємством до бюджету перераховано не своєчасно та не у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 р., з урахуванням вимог ст.102 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 підприємству буде нараховано до сплати до бюджету пені, розмір якої визначено ст.129 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010.
5) ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, підприємством: у грудні 2016 року занижено суму нарахованого внеску на суму 16,39 грн., яку самостійно відкориговано платником у звіті за січень 2017 року (звіт від 16.02.2017 №9021114854); у лютому 2017 року занижено суму нарахованого єдиного внеску на суму 320,53 грн., яку самостійно відкориговано платником у звіті за березень 2017 року (звіт від 13.04.2017 №9064443941); у березні 2017 року занижено суму нарахованого єдиного внеску на суму 85,42 грн., яку самостійно відкориговано платником у звіті за квітень 2017 року (звіт віл 16.05.2017 №9090847814); у вересні 2017 року занижено суму нарахованого єдиного внеску на суму 523,99 грн, яку самостійно відкориговано платником у звіті за жовтень 2017 року (звіт від 10.11.2017 №9335592329); у грудні 2017 року занижено суму нарахованого єдиного внеску на суму 50,45 грн., яку самостійно відкориговано платником у звіті за січень 2018 року (звіт від 13.02.2018 №9019260950);
6) ст.16-1 Підрозділу 10 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 р. "Інші перехідні положення" , пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 р.,, військовий збір під час виплати доходу у вигляді заробітної плати або орендної плати з 06.10.2016 по 27.05.2019 підприємством до бюджету перераховано своєчасно та не у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 р., з урахуванням вимог ст.102 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 підприємству буде нараховано до сплати до бюджету пені, розмір якої визначено ст.129 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010.
З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:
- №00000320501 від 05.02.2020, яким до СТОВ "Ім.Ватутіна" за порушення строків складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригувань на суму ПДВ 1471239,00 грн. застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 735619,48 грн. (том 1 а.с.10);
- №00005333307 від 11.11.2019, яким СТОВ "Ім.Ватутіна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку та зборів, у тому числі з військового збору на загальну суму 318324,40 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 313727,20 грн. та пеня - 4597,20 грн. (том 1 а.с.14);
- №00005323307 від 11.11.2019, яким СТОВ "Ім.Ватутіна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 2333316,83 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2238366,11 грн. та пеня - 64670,72 грн. (том 1 а.с.15).
Не погоджуючись з розміром процентного співвідношення штрафних санкцій, визначених податковим органом в початкових повідомленнях-рішеннях, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку законності застосування до позивача штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних на підставі податкового повідомлення-рішення від 05.02.2020 року №00000320501, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі зокрема здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).
У разі здійснення постачання товарів/послуг які мають безперервний або ритмічний характер покупцям, які є платниками податку, податкова накладна може бути складена не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання. Зведені податкові накладні складаються на кожного платника податку, з яким постачання має такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Згідно з п. 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).
Згідно з положеннями абзацу першого пункту третього Порядку №1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 - 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Згідно п.8 Порядку при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: в т.ч. " 11" - Складена за щоденними підсумками операцій.
Пунктом 12 Порядку №1307 встановлено, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН " НОМЕР_1 ", рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 120-1.2 ст. 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
З матеріалів справи встановлено, що позивач за період з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року здійснював реалізацію товару власного виробництва (а саме: молоко, ВРХ, мед, пшениця, кукурудза, соняшник та інше) кінцевому споживачу за готівкові кошти, проте в ході співставлення касових книг підприємства, прибуткових касових ордерів та податкових накладних, наявних в Єдиному режстрі податкових накладних, контролюючим органом виявлено випадки не виписки та не реєстрації податкових накладних на дату виникнення першої події (дата внесення коштів від покупця в касу підприємства або дата відвантаження товарів) на суму ПДВ 1471238,96 грн.
Документальне оформлення продажу сільськогосподарської продукції за готівку оформлювались шляхом складання таких документів:
- накладної внутрішньогосподарського призначення;
- прибутковий касовий ордер.
Також судом встановлено, що всі контрагенти, з якими у позивача відбулися господарські операції у період з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року та яким не було виписано податкові накладні, не є платниками ПДВ, а цій категорії не надається податкова накладна. Вказані обставини не заперечуються сторонами.
Разом з тим, позивач відмічає, що не реєстрація податкових накладних відбулася не з вини підприємця, а внаслідок неоднозначного тлумачення норм Податкового кодексу України.
Посилання позивача у судовому засіданні на те, що згідно з п. 56.21 ПКУ у разі, якщо норма закону допускає неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків платника податків, унаслідок чого рішення можна прийняти як на користь платника, так і на користь контролюючого органу, рішення приймається на користь платника, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПКУ платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця… Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника). А відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, законодавством чітко встановлений обов'язок щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які не видаються особам, не зареєстрованим платниками податку.
Також суд не встановив неоднозначного розуміння норм ст. 120-1 ПКУ. Суд вважає, що редакція пункту 120-1.2 ст. 120-1 ПК України свідчить про те, що штрафи не стосуються тільки "…податкової накладної, що не видається одержувачеві (покупцеві), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: звільнених від оподаткування або оподатковуваних за нульовою ставкою". Дане формулювання не можна трактувати двояко. Законодавець звільнив від штрафів тільки ті з не видаваних покупцеві податкових накладних, які складені на постачання товарів, послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. А до всіх інших не видаваних покупцеві податкових накладних (тобто, в яких є сума ПДВ) штрафи застосовуються на загальних підставах. Саме ці інші випадки підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням було застосовано штрафні санкції, оскільки такі податкові накладні стосувались продажу товарів споживачам - неплатникам ПДВ за ставкою 20 %.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 13.03.2019 по справі № 813/4157/17, у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17.
З 03.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України" від 09.11.2017 № 2198-VIII , яким, зокрема, було ліквідовано строкові обмеження для реєстрації податкових накладних і/або розрахунків коригування в ЄРПН. Платники можуть реєструвати в ЄРПН усі податкові накладні та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року протягом 1095 календарних днів з дати їх складення.
Відтак, це підтверджує, що позивач має граничне право реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування за період жовтень 2018 року - вересень 2019 року протягом 1095 днів в залежності від дати складення.
Наведені вище доводи є підставою для висновку про те, що контролюючий орган позбавлений обґрунтованої підстави стверджувати про факт відсутності реєстрації з боку позивача податкових накладних та/або розрахунків коригувань за жовтень 2018 по вересень 2019 року не раніше моменту втрати платником податку граничного права на реєстрацію податкової документації .
Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про те, що станом на день проведення перевірки факт відсутності реєстрації податкових накладних за жовтень 2018 по вересень 2019 року не є незворотнім та об'єктивно доведеним, оскільки позивач ще мав право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні. При цьому фіскальна служба мала право застосувати до такого платника податків штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію, але аж ніяк не за відсутність реєстрації податкових накладних.
Вказані обставини є підставою протиправності висновків контролюючого органу щодо застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період за жовтень 2018 по вересень 2019 року згідно податкового повідомлення - рішення від 05.02.2020 №00000320501 на підставі ст.120-1.2 ст. 120-1 ПК України.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2019 №00005323307 та №00005333307 в частині застосування до позивача штрафу у розмірі 75% за порушення строків перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, суд зазначає наступне.
Так, актом перевірки встановлено, що СТОВ "Ім.Ватутіна" за згодою власників земельних та майнових паїв, фізичним особам платником податку авансом виплачувались доходи у вигляді орендної плати за земельні майнові паї. Під час проведення перевірки встановлено порушення строків перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, внаслідок чого до підприємства застосовано максимальну штрафну санкцію 75%.
З аналізу положень пункту 54.2 статті 54 Податкового кодексу України, визначено, що грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Також, викладені обов'язки особи, яка має статус податкового агента відповідно до пункту 176.2 статті 176 цього кодексу, за якими вони зокрема зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Відповідно до частини першої пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Системний аналіз положень пункту 61.1 статті 61, пункту 62.1 статті 62, підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України зумовив висновок про те, що факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.
Підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України.
Відтак, застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні.
Досліджуючи розрахунок повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку доходів фізичних осіб, судом встановлено, що контролюючим органом застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 75% суми податку, що була несвоєчасно перерахована до бюджету, однак, відповідачем суду не надано доказів винесення податкового повідомлення-рішення, яким позивачу була б збільшена сума грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб двічі протягом року, що передував прийняттю оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними в постанові від 14 травня 2019 року по справі №813/3641/15 (адміністративне провадження №К/9901/26649/18), яке є обов'язковими для врахування судами попередніх інстанцій відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що контролюючий орган безпідставно застосував штраф у розмірі 75% суми податку, оскільки не застосовував до позивача штрафних санкції у відповідності до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України протягом 1095 днів, що виключає наявність повторності та підстав для застосування штрафу у таких розмірах.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином повноти та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень в частині заявлених позовних вимог, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд встановив, що позивачем при зверненні до суду сплачено 36543,93 грн судового збору.
Враховуючи задоволення позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна" в повному обсязі, з врахуванням положень ст. 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 05.02.2020 №00000320501 про застосування штрафу за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, встановленого ст.201 Податкового кодексу України податкових накладних з податку на додану вартість у сумі 735619 (сімсот тридцять п'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 48 коп.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 11.11.2019 №00005323307 в частині застосування до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім.Ватутіна" штрафних санкцій на суму 1491548 (один мільйон чотириста дев'яносто одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 95 коп. за платежем - податок на доходи фізичних осіб.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 11.11.2019 №00005333307 в частині застосування до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім.Ватутіна" штрафних санкцій на суму 209093 (двісті дев'ять тисяч дев'яносто три) грн. 54 коп. за платежем - військовий збір.
Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Ватутіна" (62120, Харківська область, Богодухівський район, с.Івано-Шийчине, вул.9 Травня, буд.1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 36543 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок три) грн. 93 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198).
Роз'яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлений 05 червня 2020 року.
Суддя О.В. Панченко