Справа № 500/482/20
01 червня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чепенюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Бартошка М.С.,
представника відповідача Крайник Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування окремих пунктів наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просить:
визнати пункт 2 наказу №53 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 11.01.2020 про зменшення розміру щомісячної премії на 15 % за один місяць майору поліції ОСОБА_1 інспектору-чергового ізолятора тимчасового тримання №1 (м.Бережани) окремого підрозділу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області неправомірним та скасувати його;
визнати пункт 3 наказу №53 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 11.01.2020 про направлення на атестування майора поліції ОСОБА_1 інспектора-чергового ізолятора тимчасового тримання №1 (м.Бережани) окремого підрозділу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області неправомірним та скасувати його;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, керівник якого Богомол О.М., повернути на рахунок ОСОБА_1 інспектора-чергового ізолятора тимчасового тримання №1 (м.Бережани) окремого підрозділу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області місячну премію в розмірі 15 % стягнуту за січень 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за порушення службової дисципліни, яке виразилось у тому, що позивач без поважних причин не брав участі в підсумковій перевірці за 2019 навчальний рік, пунктами 2 та 3 наказу №53 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 11.01.2020 «Про зменшення розміру щомісячних премій та направлення на атестаційну комісію» ОСОБА_1 зменшено розмір щомісячної премії на 15 % за один місяць та направлено його на атестування.
У позові позивач зазначає, що оскаржуваний наказ було видано з метою вчинення тиску на нього, оскільки із службовими особами Головного управління Національної поліції в Тернопільській області у нього наявний тривалий конфлікт. Твердження про не з'явлення на етапи проведення підсумкової перевірки без поважних причин не відповідає дійсності. ОСОБА_1 вказує, що 25.09.2019 не з'явився у Бережанський відділ поліції для складення першого етапу перевірки через те, що в цей день заступив у наряд з охорони осіб, які утримуються в ізоляторі тимчасового тримання №1 міста Бережан. Після 25.09.2019 до грудня 2019 року позивач загалом сім разів їздив у Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, щоб здати заліки підсумкової перевірки та на закріплення зброї, однак здати вказаних заліків так і не зміг у зв'язку із конфліктом, який виник із окремими особами керівного складу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.
Позивач вважає, що у його діях немає ознак дисциплінарного проступку, на підсумкову перевірку 19.11.2019 він з'явився, проте покинув місце проведення перевірки через тиск на нього з боку керівництва, а тому застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді зменшення розміру щомісячної премії на 15 % за один місяць, яке не передбачено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, та направлення на атестування є протиправним. Вказане стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 позовну заяву було залишено без руху, вказано недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та надано строк для усунення таких недоліків. Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 06.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у справі судове засідання на 31.03.2020.
27.03.2020 до суду надійшов від відповідача відзив на позов (а.с.187-189), у якому останній заперечив проти позовних вимог, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 29.08.2019 №2214 «Про визначення службової підготовленості поліцейських Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за 2019 рік» затверджено графіки проведення перевірок в структурних підрозділах, відділах та відділеннях Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на першому та другому етапах та Порядок проведення підсумкової перевірки. Із вказаним Порядком та графіком проведення перевірки ОСОБА_1 був ознайомлений особисто, а тому йому було відомо про свої права, обов'язки, терміни та порядок проведення підсумкової перевірки із службової підготовки.
У зазначений в графіку день 25.09.2019 позивач не з'явився на підсумкову перевірку, оскільки у цей день заступив на охорону осіб, які утримуються в ізоляторі тимчасового тримання №1 міста Бережани. В подальшому відповідно до листа відповідача від 14.11.2019 №2977/2/06/2019 «Про направлення поліцейських на доздачу підсумкової перевірки» ОСОБА_1 19.11.2019 о 10.00 год прибув в клуб Головного управління Національної поліції в Тернопільській області для здачі підсумкової перевірки. Під час проведення інструктажу начальником сектору професійного навчання УКЗ підполковником поліції ОСОБА_2 позивач безпідставно відмовився від здачі заліків і вийшов з приміщення клубу.
11.01.2020 наказом начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №53 позивачу, як такому, що не брав участі у підсумковій перевірці за 2019 рік без поважних причин, та за порушення службової дисципліни, свідоме ігнорування вимог пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та на підставі пункту 4 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, зменшено розмір щомісячної премії на 15 % за один місяць.
Відповідач вважає, що спірні пункти наказу про зменшення позивачу розміру щомісячної премії та направлення на атестаційну комісію видано у відповідності до наданих службових повноважень, а тому вони є законними та не підлягають скасуванню.
Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалами суду від 31.03.2020, 28.04.2020 розгляд справи відкладався через неприбуття учасників справи та для забезпечення дотримання Урядом карантинних заходів і убезпечення від ризиків життя та здоров'я учасників справи.
Ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати 20.05.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 01.06.2020, у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази від відповідача.
У судових засіданнях позивач та його представник підтримали позовні вимоги, з мотивів, наведених у позовній заяві, просили задовольнити позов. Додатково позивач зазначив, що у графік проведення підсумкової перевірки не були включені працівники ізолятора тимчасового тримання №1 міста Бережан, який є самостійним структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, такі працівники здавали підсумкову оцінку в терміни, визначені для працівників Бережанського відділу поліції. Вважає, що відповідач має упереджене до нього ставлення, а тому створював умови, що перешкоджали йому здати підсумкові заліки.
У судових засіданнях представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в органах внутрішніх справ з березня 2000 року, на службі в Національній поліції України з 07.11.2015, на посаду інспектора-чергового ізолятора тимчасового тримання №1 (місто Бережани) окремого підрозділу призначений з 13.08.2019 (том 1 а.с. 27, том 2 а.с. 26, 39) має звання майор поліції.
Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області № 53 від 11.01.2020 «Про зменшення розміру щомісячних премій та направлення на атестаційну комісію» за порушення службової дисципліни, свідоме ігнорування вимог пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу МВС України від 26.01.2016 №50 «Про затвердження Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України», що виразилось у тому, що майор поліції ОСОБА_1 , інспектор-черговий ізолятора тимчасового тримання №1 (місто Бережани) окремого підрозділу без поважних причин не брав участі у підсумковій перевірці за 2019 рік, йому зменшено розмір щомісячної премії на 15 % за один місяць (пункт 2 наказу) та відповідно до пункту 12 розділу ХІ наказу МВС України від 26.01.2016 №50 «Про затвердження Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України» направлено на атестування (пункт 3 наказу) (том 1 а.с. 28-43).
Не погоджуючись із пунктами 2 та 3 наказу №53 від 11.01.2020 в частині, які стосуються ОСОБА_1 , та вважаючи, що вони прийняті безпідставно, упереджено та неправомірно, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII та Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VІІІ, яким затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Статтею 72 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Порядок, організацію та терміни проведення професійного навчання визначає Міністерство внутрішніх справ України.
Відповідно до вказаної статті наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2016 № 50 затверджено Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України (далі - Положення №50).
Згідно з пунктами 3, 4 Розділу І Положення №50 (тут і надалі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) службова підготовка - система заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням специфіки та профілю його службової діяльності. Організація службової підготовки поліцейських здійснюється відповідно до вимог законодавства України, а також цього Положення.
Основними завданнями службової підготовки є: підвищення рівня знань, умінь, навичок та професійних якостей поліцейських з метою забезпечення їх здатності до виконання завдань з охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного (громадського) порядку та безпеки; вивчення нормативно-правових актів, які регламентують діяльність Національної поліції України; удосконалення керівним складом органів (закладів, установ) поліції навичок управління поліцейськими (пункт 5 Розділу 1 Положення №50).
Згідно із пунктом 8 Розділу І цього ж Положення №50 керівники поліції всіх рівнів є відповідальними за організацію службової підготовки в підпорядкованих підрозділах.
Пунктом 4 Розділу ІV Положення №50 передбачено, що навчальний рік у системі службової підготовки розпочинається 15 січня та закінчується 15 вересня. Після завершення навчального року в органах (закладах, установах) поліції організовується проведення підсумкової перевірки рівня службової підготовленості поліцейських (далі - підсумкова перевірка).
Перевірка рівня службової підготовленості проводиться з метою оцінювання як окремого поліцейського, так і підрозділу, органу (закладу, установи) поліції в цілому та здійснюється відповідно до:
наказів організаційно-розпорядчого характеру Національної поліції України (для перевірки органу, (закладу, установи) поліції);
наказів Міністерства внутрішніх справ України (для перевірки вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських) (пункт 1 Розділу ХI Положення №50).
Пунктом 6 Розділу ХI Положення №50 передбачено форми перевірки рівня знань та умінь поліцейського: письмове виконання завдань (тестування); практичне виконання вправ, нормативів, ситуативних завдань; усне опитування (проводиться виключно в межах навчального заняття та під час інструктажу перед заступанням на службу поліцейського).
Відповідно до пункту 9 Розділу ХI Положення №50 оцінювання рівня службової підготовленості поліцейського, органу (закладу, установи) поліції, його структурного (у тому числі територіального) підрозділу під час проведення комплексного інспектування, контрольної та цільової перевірок, підсумкової перевірки здійснюється за чотирибальною шкалою, а саме: 5 - «відмінно», 4 - «добре», 3 - «задовільно», 2 - «незадовільно».
Підсумкова перевірка проводиться комісійно після закінчення навчального року. До перевірки залучаються всі поліцейські органу (закладу, установи) поліції, який допущені до самостійного несення служби. Етапи проведення підсумкової перевірки: перший - складання заліків зі службової підготовки поліцейськими органу поліції (проводиться протягом 30 діб з моменту закінчення навчального року). До участі у першому етапі залучається не менше 70 відсотків від фактичної чисельності поліцейських підрозділу поліції; другий - складання заліків зі службової підготовки поліцейськими, які на першому етапі з різних причин заліки не складали, та перескладання їх тими, які отримали оцінку «незадовільно» з одного з видів службової підготовки (проводиться протягом 45 діб після завершення першого етапу, з обов'язковим урахуванням терміну, необхідного для самостійної підготовки).
Поліцейським, які за результатами першого етапу підсумкової перевірки отримали хоча б з одного з видів службової підготовки оцінку «незадовільно», надається право на перескладання заліку відповідно до встановлених строків. Для самостійної підготовки до перескладання заліку поліцейському надається термін не менше 30 діб (обчислюється з дня отримання незадовільної оцінки зі службової підготовки).
Поліцейський, який був відсутній на підсумковій перевірці через хворобу, відпустку, навчання, відрядження тощо, складає заліки зі службової підготовки в індивідуальному порядку, а саме на підставі вмотивованого рапорту, погодженого з керівником органу (закладу, установи) поліції. Умотивований рапорт подається в день виходу поліцейського на службу (пункт 11 Розділу ХI Положення №50).
Пунктом 12 Розділу ХI Положення №50 передбачено, що поліцейські, які за результатами двох етапів підсумкової перевірки отримали оцінку з функціональної підготовки «незадовільно», не брали участі у підсумковій перевірці без поважних причин, а також ті, які не змогли успішно закінчити навчання на навчально-перевірочних зборах, підлягають направленню на атестування.
Крім того, відповідно до пункту 10 Розділу І Положення № 50 до дисциплінарної відповідальності в установленому порядку притягаються поліцейські, які: порушують наказ керівника органу (закладу, установи) поліції про організацію службової підготовки; отримали незадовільну оцінку зі службової підготовленості за результатами перевірки органу (закладу, установи) поліції.
Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 29.08.2019 №2214 «Про визначення рівня службової підготовленості поліцейських ГУНП в Тернопільській області» вирішено організувати в підпорядкованих структурних підрозділах відділах та відділеннях поліції проведення підсумкової перевірки рівня службової підготовленості поліцейських ГУНП в Тернопільській області та затвердити графіки проведення перевірок в структурних підрозділах, відділах та відділеннях поліції ГУНП на першому та другому етапах згідно додатків №1 та №2 до наказу (том 1 а.с. 191-195).
Із вказаних графіків слідує, що перший етап перевірки службової підготовленості в Бережанському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області проводився 25.09.2019 (том 1 а.с. 193). У примітці до додатку №1 до наказу від 29.08.2019 №2214 вказано про те, що працівникам, які з поважних причин не змогли прибути на підсумкову перевірку згідно цього додатку, дозволяється здача з 16.09.2019 по 11.10.2019 в будь-якому структурному підрозділі, відділі та відділенні поліції Головного управління Національної поліції в області (том 1 а.с. 193 зворот). Другий етап проведення перевірок службової підготовленості в Бережанському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області для поліцейських, які отримали оцінку «незадовільно» на етапі №1 проводився 11.11.2019 (том 1 а.с. 194), для поліцейських, які не прибули на етап №1, - 16.10.2019 (том 1 а.с. 194 зворот).
Із порядком проведення підсумкової перевірки позивач був ознайомлений особисто під розписку 30.08.2019 (том 1 а.с. 196).
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав на те, що у графіках проведення підсумкових перевірок не було вказано (виокремлено) структурний підрозділ, у якому обіймає посаду позивач - ізолятор тимчасового тримання №1 (місто Бережани), який є окремим структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.
Судом встановлено, що Положенням про ізолятори тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, що затверджене наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 19.06.2016 №1558, передбачено, що ізолятори тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в Тернопільській області є структурними підрозділами Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, які підпорядковуються безпосередньо начальникові Головного управління Національної поліції (том 2 а.с. 36-38).
Отже, ізолятор тимчасового тримання №1 (місто Бережани) мав бути визначений у графіках проведення підсумкової перевірки окремо, так як є самосійним структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, та не відноситься до структури Бережанського відділу поліції.
З цього приводу представник відповідача пояснив суду, що ізолятор тимчасового тримання №1 (місто Бережани) знаходиться на території Бережанського відділу поліції. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 29.08.2019 №2214 для проведення підсумкової перевірки передбачалося проведення виїздів до підпорядкованих структурних підрозділів (що відповідає дійсності - пункт 4 наказу), а тому при складанні графіку вказувалися лише відділи поліції відповідних районів, але малося на увазі проходження перевірки службової підготовленості у цей день працівників і територіального органу поліції, і структурних підрозділів цього району Головного управління Національної поліції в Тернопільській області. Тобто включення до графіку лише Бережанського відділу поліції означало проходження перевірки службової підготовленості у цей день працівників і Бережанського відділу поліції, і ізолятора тимчасового тримання №1 (місто Бережани). Представник відповідача визнав некоректне складання графіку перевірок службової підготовленості. Разом з тим, зазначив, що ОСОБА_1 був ознайомлений про дату та час проведення перевірки службової підготовленості, та знав про її проведення у дату, визначену для працівників Бережанського відділу поліції, 25.09.2019 - перший етап, 16.10.2019 - другий етап, 19.11.2019 - для працівників, які були відсутні на підсумковій перевірці з поважних причин.
Суд зазначає, що оскільки відповідно до пункту 9 Розділу ХI Положення №50 до підсумкової перевірки залучаються всі поліцейські органу (закладу, установи) поліції, які допущені до самостійного несення служби, то таку перевірку рівня службової підготовленості мав пройти і Бартошко А ОСОБА_3 . Про дату здачі підсумкової перевірки у визначені для Бережанського відділу поліції дні ОСОБА_1 був ознайомлений особисто під розписку 30.08.2019 (том 1 а.с. 196), йому достеменно було відомо, що в ці ж дні підсумкову перевірку проходять і працівники ізолятора тимчасового тримання №1 (місто Бережани), про це свідчить і зміст позовної заяви. Ознайомлення із датами підсумкової перевірки, які були визначені для Бережанського відділу поліції, та необхідність прибуття для підсумкової перевірки у визначені дні ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні. Допущена відповідачем неточність (некоректність) у формуванні графіка проходження підсумкової перевірки територіальних органів та структурних підрозділів, зважаючи, що позивач достеменно знав про дати, в які йому необхідно проходити підсумкову перевірку, не впливає на оцінку правомірності оскаржуваного рішення у цій справі.
Судом встановлено, що 25.09.2019 для проходження першого етапу перевірки службової підготовленості ОСОБА_1 не з'явився у зв'язку з тим, що у цей день заступив на чергування на пост з охорони осіб, що утримуються в ізоляторі тимчасового тримання №1 місто Бережани, на підтвердження чого у матеріалах справи наявна копія постової відомості внутрішнього поста №1 біля камер №1-4 з охорони осіб, що тримаються в ізоляторі тимчасового тримання №1 міста Бережани, у якій зазначено, що 25.09.2019 о 9.00 год ОСОБА_1 заступив на пост (том 1 а.с. 138).
Суд погоджується із позивачем, що у даному випадку причина його нез'явлення 25.09.2019 на проведення підсумкової атестації була поважною.
Згідно з графіком проведення перевірок у структурних підрозділах, відділах та відділеннях для поліцейських, які не прибули на перший етап, для поліцейських Бережанського відділу поліції другий етап було призначено на 16.10.2019 (том 1 а.с. 161, 194-зворот).
16.10.2019 ОСОБА_1 не з'явився для проведення перевірки. Свою відсутність у судовому засіданні він пояснив тим, що 15.10.2019 перебував на чергуванні на пості з охорони осіб, що утримуються в ізоляторі тимчасового тримання №1 місто Бережани, а 16.10.2019 після чергування потребував часу для відпочинку. Перебування позивача 15.10.2019 на чергуванні підтверджується копією постової відомості внутрішнього поста №1 біля камер №1-4 з охорони осіб, що тримаються в ізоляторі тимчасового тримання №1 міста Бережани, в якій зазначено, що 15.10.2019 о 9.00 год ОСОБА_1 заступив на пост (а.с. 139).
Суд зазначає, що на чергуванні позивач перебував 15.10.2019, а 16.10.2019 не був позбавлений можливості прибути для проходження підсумкової перевірки. У разі неможливості прибуття у цей день з поважних причин мав повідомити керівництво рапортом про поважність причин відсутності відповідно до пункту 11 Розділу ХI Положення №50.
Разом з тим, згідно з примітками до додатків №1 та №2 до наказу від 29.08.2019 №2214 позивач міг здати підсумкову перевірку з 16.09.2019 по 11.10.2019 та з 15.10.2019 по 22.10.2019 в будь-якому структурному підрозділі, відділі та відділенні поліції Головного управління Національної поліції в області (том 1 а.с. 193-зворот, 195).
З пояснень позивача вбачається, що для здачі підсумкової оцінки він приїжджав до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області шість разів, шостий раз 19.11.2019, а сьомого разу, прибувши здавати заліки, йому запропонували написати пояснення про те, чому він залишив самовільно зал на заліках. Інших дат, коли ОСОБА_1 був у Головному управління Національної поліції в Тернопільській області назвати не зміг, не пригадав. Щодо подій, які мали місце в дні, коли позивач з'являвся на здачу заліків, то з його слів йому чинили перешкоди та створювали умови, за яких він не зміг здати підсумкових заліків. Зокрема, вперше прибувши до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на здачу заліків, при усному опитуванні йому почали задавати питання, формулюючи їх некоректно, ставляючи провокативні запитання. В інші рази - заліків не приймали взагалі. А двічі поспіль, у тому числі 19.11.2019 ОСОБА_1 залишав зал сам через те, що від нього вимагали, щоб він пересів на час виконання тестових завдань на вільне місце у першому ряду. Він відмовлявся пересідати та покидав зал, у якому проводилося тестування. Оскільки такі вимоги ставилися лише до нього, то позивач вважає, що на нього вчинявся тиск, тому він залишав місце проведення тестування.
З метою з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами, зокрема, для з'ясування дійсних обставин, що мали місце під час проходження позивачем підсумкової перевірки, суд зобов'язував учасників справи надати належні докази на підтвердження обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення. Інших доказів, які є в матеріалах справи сторони не надали, вказуючи на їх відсутність. Щодо виклику свідків, які могли б підтвердити обставини, викладені позивачем, то ОСОБА_1 зазначив, що осіб, які б могли дати показання не може вказати, бо всі працівники відмовляться їх надавати, хіба один працівник, який вже звільнився зі служби. Разом з тим, заяв про виклик свідків позивач не заявляв.
Щодо подій, які мали місце 19.11.2019, то у судовому засіданні сторони підтвердили, що в цей день ОСОБА_1 прибув в зал Головного управління Національної поліції в Тернопільській області для здачі підсумкової перевірки, однак під час інструктажу, що проводився начальником сектору професійного навчання УКЗ підполковником поліції ОСОБА_2 , самовільно вийшов з приміщення.
Відповідач не спростував тих обставин, які наводив позивач, про те, що його намагалися пересадити на перший ряд. Проте незгода ОСОБА_1 зайняти місце на першому ряді для написання тестових завдань, через що він двічі покидав зал (другий раз 19.11.2019) та не брав участі у підсумковій перевірці, не звільняє поліцейського від обов'язку пройти та здати оцінювання рівня його службової підготовленості. Одним з обов'язків поліцейського, визначених Дисциплінарним статутом Національної поліції України, є підтримання рівня своєї кваліфікації, а пунктом 9 Розділу ХI Положення №50 передбачено участь у проведенні підсумкової усіх поліцейські органу (закладу, установи) поліції, які допущені до самостійного несення служби.
Обставини, які наводить позивач та його представник, про упереджене ставлення до ОСОБА_1 через численні скарги на дії керівництва поліції, міської ради та інших суб'єктів владних повноважень на незаконні дії щодо сім'ї ОСОБА_4 , відкриті кримінальні провадження суд враховує, проте зазначає, що ці обставини також не звільняють ОСОБА_1 від виконання своїх зобов'язань як поліцейського - прийняти участь у підсумковій перевірці рівня його службової підготовленості.
У позові та у судовому засіданні ОСОБА_1 зазначав, що самостійно залишав 19.11.2019 та попереднього разу (позивач не назвав дату) зал, де проходило тестування. За таких умов, коли позивач самостійно залишав зал, де проходило тестування, суд не має підстав визнати причини, за яких позивач не пройшов підсумкової перевірки, поважними. Також позивач зауважив, що ОСОБА_5 пропонував йому залишитися в залі і здавати підсумкове тестування, проте позивач вважав, що йому не мають права змінювати місце, яке він зайняв в залі для тестування, а тому виходив з приміщення.
Оскільки ОСОБА_1 19.11.2019 у день, визначений для доздачі підсумкової перевірки, залишив приміщення, то відповідач правомірно розцінив це як неприбуття поліцейського на підсумкову перевірку. Крім того, позивач двічі підряд залишав зал, де проходило тестування.
Судом встановлено, що за підсумками перевірки службової підготовленості працівників поліції за 2019 навчальний рік, на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 29.11.2019 №3107 «Про призначення службового розслідування за підсумками 2019 навчального року та створення дисциплінарної комісії» було розпочато службове розслідування.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом виявлених порушень службової дисципліни за підсумками 2019 навчального року від 28.12.2019 (том 2 а.с. 4-31). У висновку встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 , інспектор-черговий ізолятора тимчасового тримання №1 (місто Бережани) окремого підрозділу не брав участі в підсумковій перевірці за 2019 рік. В ході проведення службового розслідування у позивача були відібрані письмові пояснення від 10.12.2019 (том 2 а.с. 3), у яких він зазначив, що особи, які вчинили і продовжують вчиняти відносно нього ряд злочинів, користуючись своїм службовим та посадовим становищем не мають права приймати у нього заліки. У висновку службового розслідування від 28.12.2019 вказано, що вмотивовані пояснення щодо факту неявки на підсумкову перевірку за навчальний рік ОСОБА_1 не надав.
Службовим розслідуванням встановлено, що факти порушення службової дисципліни в організації службової підготовки за підсумками 2019 навчального року підтвердились. У зв'язку з цим пропонувалося поліцейських, які не брали участі у підсумковій перевірці за 2019 рік без поважних причин, всього таких 5 осіб, у тому числі ОСОБА_1 , відповідно до пункту 12 розділу ХІ Положення №50 направити на атестування; за порушення службової дисципліни, свідоме ігнорування вимог пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу МВС України від 26.01.2016 №50, що виразилось у не участі п'яти поліцейських без поважних причин у підсумковій перевірці за 2019 навчальний рік, зменшити розмір щомісячної премії на 15 %, у тому числі позивачу (том 2 а.с. 27-31).
У позові позивач стверджує, що за наслідками проведення службового розслідування його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано вид стягнення, який не передбачений Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Службова дисципліна, відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За приписами частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (частина перша статті 12 Дисциплінарного статуту).
Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною третьою цієї статті визначено види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частинами другою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.
Пунктом 2 розділу VI Порядку передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Пунктом 1 розділу VII передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
У даному випадку у висновку службового розслідування встановлені факти порушення ОСОБА_1 службової дисципліни під час організації службової підготовки за підсумками 2019 навчального року, які підтверджені під час розгляду справи у суді та полягають у тому, що позивач не брав участі у підсумковій перевірці за 2019 рік без поважних причин.
При цьому наведені вище положення, що регламентують діяльність поліції, зобов'язують поліцейського підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень, та щороку проходити підсумкову перевірку рівня службової підготовленості. Невиконання таких обов'язків поліцейським без поважних причин є дисциплінарним проступком.
Разом з тим, у спірному випадку до позивача за порушення службової дисципліни не було застосовано дисциплінарне стягнення, вичерпний перелік яких наведений у частині третій статті 13 Дисциплінарного статуту. Проте факт порушення службової дисципліни мав місце - позивач не брав участі у підсумковій перевірці за 2019 рік без поважних причин. Відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є наявність дисциплінарного проступку, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення. У цьому випадку за вчинення дисциплінарного проступку керівник обмежився зменшенням розміру премії без застосування дисциплінарного стягнення, що є його правом.
Так, оскаржуваним пунктом 2 наказу №53 позивачу зменшено розмір премії на 15 % за один місяць за порушення службової дисципліни, свідоме ігнорування вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу МВС України від 26.01.2016 №50, яке виразилось у тому, що ОСОБА_1 не брав участь без поважних причин у підсумковій перевірці за 2019 навчальний рік.
Щодо преміювання поліцейських та правомірності зменшення розміру премії, то суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, який визначає критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 3 Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 2 пункту 4 Постанови №988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Аналогічні положення містяться у пункті 12 розділу 2 Порядку № 260, в якому визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Поліцейським поліції охорони виплата премії здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Відповідно до вимог Постанови №988, наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 01.03.2019 №512 затверджено Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (том 2 а.с. 32-35).
У пункті ІІІ Положення передбачено, що показники преміювання визначаються за результатами служби за місяць за певними критеріями, зокрема підпунктом 7 вказаного пункту передбачено такий критерій як службова дисципліна.
Підпунктом 2 пункту ІV Положення передбачено, що керівники структурних підрозділів Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (особи, які виконують обов'язки таких керівників) на основі розрахунків, наданих управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, до 25 числа (до 23 числа в лютому та грудні) місяця, за який установлюється премія, готують списки поліцейських, що подаються на преміювання за результатами служби, для встановлення розміру місячної премії кожному поліцейському, враховуючи виконання показників преміювання, із урахуванням перебування у відрядженні, відпустці або на лікарняному за встановленою формою (додаток 1). Списки на керівників структурних підрозділів Головного управління Національної поліції в Тернопільській області подаються окремо за встановленою формою (додаток 2) за підписом начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області або заступника відповідно до затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Тернопільській області розподілу обов'язків.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що виплата та розмір премії залежить від наявності відповідних бюджетних асигнувань та від оцінки керівництва поліцейського, його особистого внеску в загальні результати служби, а також дотримання службової дисципліни.
У спірному випадку рішення про зменшення позивачу премії згідно з оскаржуваним наказом є управлінським рішенням, яке переслідує виховні цілі, підвищує зацікавленість поліцейського у результатах своєї роботи та прийняте через порушення службової дисципліни.
Суд зазначає, що в силу положень пункту 12 розділу 2 Порядку № 260 таке право надано керівнику органу поліції, а відповідно до пункту ІІІ Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Тернопільській області показники преміювання визначаються за результатами служби за місяць, у тому числі щодо дотримання службової дисципліни. Отже, зменшення пунктом 2 наказу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №53 від 11.01.2020 ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни розміру щомісячної премії на 15% за один місяць є правомірним.
При цьому суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що зменшення премії можливе лише у разі накладення дисциплінарного стягнення з огляду на таке.
Частиною п'ятою статті 23 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що у місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського може бути позбавлено премії повністю або частково в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.
Дана норма передбачає право додатково до застосованого заходу дисциплінарного стягнення прийняти рішення ще й про позбавлення премії поліцейського. Але це не позбавляє права керівника у разі наявності підстав та умов, визначених у пункті 12 розділу 2 Порядку №260, а саме допущення дисциплінарного проступку, обмежитись лише позбавленням премії без застосування дисциплінарного стягнення.
Крім того, враховуючи, що положення пункту 12 розділу ХІ Положення №50 передбачають направлення поліцейських, які не брали участі у підсумковій перевірці без поважних причин, на атестування, то суд вважає правомірним рішення відповідача про направлення позивача на атестування. Такий захід не є застосуванням до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, таке направлення прямо передбачене Положення №50.
Щодо інших аргументів (пояснень), які наводить позивач у позові, то суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; пункт 29).
Наведене дає підстави для висновку, що доводи позивача у кожній справі мають оцінюватись судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Враховуючи зазначені вище положення закону та встановлені судом обставин справи, а також предмет позовних вимог, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваних пунктів наказу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №53 від 11.01.2020 «Про зменшення розміру щомісячних премій та направлення на атестацію» щодо ОСОБА_1 відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, що виключає як протиправний характер оскаржуваних пунктів наказу від 11.01.2020 № 53, так і наявність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач довів правомірність оскаржуваних пунктів наказу, які прийняті з дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування окремих пунктів наказу та зобов'язання вчинити певні дії належить відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн згідно з квитанціями № ПН2055802 від 03.03.2020 на суму 840,80 грн (а.с. 178) та № ПН2055782 від 03.03.2020 на суму 840,80 грн (а.с.179).
Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування пунктів 2 та 3 наказу №53 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 11.01.2020 в частині зменшення розміру його щомісячної премії на 15 % за один місяць та направлення на атестування, що є однією позовною вимогою немайнового характеру. Вимога про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Тернопільській області повернути на рахунок ОСОБА_1 інспектора-чергового ізолятора тимчасового тримання №1 (м.Бережани) окремого підрозділу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області місячну премію в розмірі 15 % стягнуту за січень 2020 року є похідною вимогою (як наслідок протиправності рішень) та вважається однією вимогою немайнового характеру разом з вимогою про скасування рішення, що є передумовою для вимоги зобов'язального характеру.
Отже, позивачу необхідно було сплатити за подання до суду цього позову судовий збір за одну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 14.11.2019, № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 гривні.
Отже, за подання цього позову позивач мав сплатити судовий збір у сумі 840,80 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), проте сплатив у більшому розмірі.
За приписами пункту 5 частини першої, частини другої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Оскільки ОСОБА_1 в позові відмовлено, то судовий збір в сумі 840,80 грн відшкодуванню не підлягає. В той же час, позивачу слід повернути з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору у розмірі 840,80 грн відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 72-77, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В позові ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування окремих пунктів наказу та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (вулиця Валова, 11, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40108720).
Повний текст рішення складено та підписано 05.06.2020.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя Чепенюк О.В.