05 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1238/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій противоправними, зобов'язання вчинити певні дії, нарахування та виплату моральної шкоди,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач), в якій позивач, окрім іншого, просить:
- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови продовження нарахування виплати адресної допомоги ОСОБА_1 з дня звернення та подальших звернень щодо призначення та виплати щомісячної адресної допомоги, а саме з 27 липня 2018 року на наступні шестимісячні періоди згідно поданих заяв;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради поновити виплати та нарахувати адресну допомогу ОСОБА_1 з дня звернення 27 липня 2018 року на наступні шестимісячні періоди згідно поданих заяв.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно довідки від 12 червня 2018 року № 8692 позивач є внутрішньо переміщеною особою.
У 2016 році, відповідно до статей 20, 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Міністерством оборони України з позивачем укладений контракт про проходження військової служби у ЗС України.
З 27 лютого 2019 року по теперішній час позивач проходить військову службу.
27 липня 2018 року позивачем подана заява до відповідача про продовження виплати щомісячної адресної допомоги надавши довідку Луганського обласного військового комісаріату від 06 серпня 2018 року № ВФЗ-694 про компенсацію за піднайом житла за період з 12 березня 2018 року по 31 липня 2018 року. Також позивач звертався до відповідача із заявами про продовження виплати адресної допомоги 04 грудня 2018 року, 24 січня 2019 року, 25 липня 2019 року та в січня 2020 року.
Листами від 30 серпня 2018 року № 7648/04, від 12 грудня 2018 року № 11965/04 та від 13 грудня 2019 року № 12971/10 позивачу повідомлено про відмову у продовженні адресної допомоги.
21 листопада 2018 року позивачу надано повідомлення від 16 листопада 2018 року № 11267/09 про повернення надмірно отриманих коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання.
Підставою відмови в продовженні виплати адресної допомоги став лист Міністерства соціальної політики України від 22 січня 2015 року № 684/0/14-15/5 «Про організацію роботи забезпечення соціального захисту сімей військовослужбовців», в якому міститься, що питання надання сім'ям військовослужбовців щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, слід розглядати у разі, якщо військовослужбовець не забезпечується житловим приміщенням та не отримує виплат на зазначені цілі.
З посиланням на норми Конституції України, Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, позивач вважає дії та повідомлення протиправними.
30 березня 2020 року позивачем подано до суду заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, яка обґрунтована тим, що приймає участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони. (арк. спр. 33).
18 травня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) відповідач надав відзив на позов (арк. спр. 67-69), у якому, зокрема, зазначено про те, що відповідач дізнався про порушення своїх прав 28 листопада 2018 року, звертаючись із заявою про безпідставність повідомлення про повернення надміру виплачених бюджетних коштів в розмірі 1939,10 грн (арк. спр. 82).
Ухвалою суду від 04 травня 2020 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вирішення клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду залишено відкритим до отримання відзиву на позов. (арк. спр. 60-62).
Вирішуючи питання про визнання причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом суд виходить з такого.
Предметом даної справи є правомірність дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, порядок надання якої врегульовано Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року (далі - Порядок № 505).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Матеріалами справи підтверджено, що з 12 березня 2018 року по 23 липня 2018 року позивач отримував адресну допомогу (арк. спр. 80, 83-84).
Оскільки, адресна допомога призначається на строк не більше шести місяців, звернення позивача за її призначенням відбувались періодично.
Так, позивач звертався до відповідача із заявами про продовження виплати щомісячної адресної допомоги від 27 липня 2018 року, від 15 серпня 2018 року, від 28 листопада 2018 року, від 24 січня 2019 року, від 25 липня 2019 року та від 23 січня 2020 року.
Листами від 30 серпня 2018 року № 7648/04, від 12 грудня 2018 року № 11965/04 та від 13 грудня 2019 року № 12971/10 позивачу повідомлено про відмову у продовженні адресної допомоги.
Крім того, 20 листопада 2018 року листом на адресу позивача надійшло повідомлення від 16 листопада 2018 року № 11267/09 про повернення надмірно отриманих коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання (арк. спр. 17, 81).
Факт отримання вищезазначених листів Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради позивачем підтверджено в позовній заяві та додано до матеріалів справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач про порушення своїх прав щодо невиплати щомісячної адресної допомоги вперше дізнався 28 листопада 2018 року після отримання листа від 16 листопада 2018 року № 11267/09, звертаючись до відповідача із заявою від 28 листопада 2018 року, яка зареєстрована 04 грудня 2018 року за вхідним номером 3-1249 (арк. спр. 82).
Повідомлення про відмову в призначенні адресної допомоги за заявою від 04 грудня 2019 року (лист від 13 грудня 2019 року № 12971/10) отримано позивачем у грудні 2019 року, що не заперечується позивачем (арк. спр. 3).
З матеріалів справи встановлено, що з липня до моменту звернення до суду з позовом позивачу не продовжено виплату адресної допомоги.
До Луганського окружного адміністративного суду із позовом позивач звернувся 24 березня 2020 року.
Суд зазначає, що виплата щомісячної адресної допомоги здійснюються на періодичній основі та призначається на кожні шість місяців після надання відповідної заяви.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 3 статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 КАС України.
Законодавством не встановлені спеціальні стоки для вирішення даного спору.
З огляду на викладене, строки звернення до суду з адміністративним позовом та порядок їх обчислення чітко визначений КАС України та становить шість місяців який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, до позовних вимог, слід застосовувати шестимісячний строк визначений КАС України.
Згідно частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів справи встановлено, що позивач приймає участь в антитерористичній операції по теперішній час в Донецькій та Луганській областях, проходить службу у Старобільсько-Новопсковському об'єднаному районному військовому комісаріаті Луганської області, за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Айдарська, буд. 2.
Позивач періодично особисто звертався до відповідача з відповідними заявами. Доказів перебування безпосередньо на лінії зіткнення із агресором на території Луганської області, виконання бойових завдань за призначенням, що унеможливило своєчасне звернення до суду позивачем суду не надано.
Довідка від 21 березня 2020 року № 614 свідчить лише про включення позивача до сил та засобів які залучаються до проведення антитерористичної операції, однак, не є доказом постійного перебування позивача, з 10 травня 2018 року по 21 березня 2020 року на лінії зіткнення.
Позивач не навів поважних причин щодо тривалого пропущення строку звернення до адміністративного суду. Навпаки, матеріалами справи підтверджено, що позивач достеменно знав про рішення відповідача про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання починаючи з листопада 2018 року.
Оскільки адресна допомога призначається на шестимісячний термін, з урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що права позивача в даному випадку підлягають захисту в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з моменту звернення позивача із заявою про призначення адресної допомоги, тобто з 23 січня 2020 року.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 227/2015/17.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241-243, 248 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату адресної допомоги за заявами від 27 липня 2018 року, від 15 серпня 2018 року, від 28 листопада 2018 року, від 24 січня 2019 року та від 25 липня 2019 року залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду виключно в частині залишення позову без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, але не менше строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Т.В. Смішлива