05 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/4392/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/4392/18 за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії,
22 квітня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/4392/18 за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Зазначену заяву обґрунтовано тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 № 360/4392/18 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії на користь ОСОБА_1 відповідно до статті 6: Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військово служби, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановок Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошової забезпечення, вказаного у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, виданій ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області від 14.03.2018 № 81-ЛК, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
21.01.2020 державним виконавцем, керуючись вимогами ст. ст. З, 4, 24, 25 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
На адресу відділу примусового виконання рішень Управлінні забезпечення примусового виконання рішень Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла відповідь від боржника, з якої встановлено, що виплата доплати по проведеному перерахунку за період з 16.12.2019 (дата набрання законної сили рішення суду) по 31.12.2019 у розмір 389, 03 грн зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ "Державний ощадний банк України" у січні 2020 року.
Виплати доплати по проведеному перерахунку за період з 01.01.2018 по 15.12.2019 у сумі 14 685, 97 грн. буде здійснюватися за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від 22.08.2018 № 649. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 інформація внесена до реєстру судових рішень № 54183 (станом ш 28.02.2020) та буде виплачена згідно порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Відповідно до ст. З Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Відповідно до ст. 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ст. 18 Законом України “Про виконавче провадження державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо виконання рішення у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
На підставі викладеного заявник просив суд встановити подальший спосіб та порядок виконання рішення, на підставі якого видано виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 № 360/4392/18 про зобов'язання ГУ ПФУ в Луганській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії на користь ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку та розмірах, визначених постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, вказаного у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, виданій ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області від 14.03.2018 № 81-ЛК, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум, на стягнення 14 685,97 грн.
05.06.2020 за вх. № 22259/2020 від ГУПФУ в Луганській області надійшли заперечення на заяву відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень, у яких зазначено наступне.
Суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду лише: 1) у виняткових випадках; 2) за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим; 3) за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин. Тобто, під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках. Зміна способу і порядку виконання рішення суду може відбуватися шляхом заміни одного заходу примусового виконання судового рішення іншим або коли, при виконанні рішення адміністративного суду, яким присуджені певні речі або кошти, неможливо їх повернути за їх відсутності, що є підставою для звернення стягнення на грошові кошти тощо.
Крім того, приписи ст. 378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а не самої резолютивної частини постанови, яка містить висновки суду по суті позовних вимог. Отже, суд здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи. У разі задоволенні заяви державного виконавця суд фактично мав би змінити резолютивну частину.
Посилання заявника на неможливість виконання рішення суду зобов'язального характеру не заслуговують на увагу, оскільки з огляду на положення статті 124 Конституції України та статті 14 КАС України постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача.
Таким чином, на думку відповідача, заява про встановлення способу та порядку подальшого виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 по справі № 360/4392/18 не підлягає задоволенню, оскільки в разі задоволення його вимог фактично буде змінено по суті зміст резолютивної частини постанови суду.
Заявник у судове засідання не прибув, у заяві просив розглянути справу без його участі (арк. спр. 77).
Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (арк. спр. 112-115).
Згідно із частиною дев'ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі, суд встановив таке. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 360/4392/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області задоволено частково, визнано дії головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% сум грошового забезпечення протиправними; зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, вказаного у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, виданій ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області від 14.03.2018 № 81-ЛК, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум (арк. спр. 60-64).
Відповідно до бази даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 набрало законної сили 16.12.2019.
27.12.2019 позивачем отримано виконавчий лист про зобов'язання ГУ ПФУ в Луганській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, вказаного у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, виданій ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області від 14.03.2018 № 81-ЛК, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум (арк. спр. 94-95).
21.01.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 27.12.2019, виданого Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФУ в Луганській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, вказаного у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, виданій ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області від 14.03.2018 № 81-ЛК, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум (арк. спр. 92).
04.03.2020 на адресу відділу надійшла відповідь від боржника, з якої встановлено, що виплата доплати по проведеному перерахунку за період з 16.12.2019 (дата набрання законної сили рішення суду) по 31.12.2019 у розмір 389, 03 грн зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ "Державний ощадний банк України" у січні 2020 року. Виплати доплати по проведеному перерахунку за період з 01.01.2018 по 15.12.2019 у сумі 14 685, 97 грн буде здійснюватися за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від 22.08.2018 № 649. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 інформація внесена до реєстру судових рішень № 54183 (станом на 28.02.2020) та буде виплачена згідно порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду (арк. спр. 86-87).
Згідно із протоколом перерахунку пенсії ОСОБА_1 перераховано розмір пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, вказаного у довідці про розмір грошового забезпечення (арк. спр. 81,88).
Відповідно до довідки ГУ ПФУ в Луганській області ОСОБА_1 розраховано, проте не виплачено доплату до пенсії за період з 01.01.2018 по 01.12.2019 (арк. спр. 82, 89).
При вирішенні заяви відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
В силу частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з підпунктами 3, 4, 6 частини другої вказаної статті у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною першої статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Аналогічні положення закріплені частиною другою статті 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до приписів частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Таким чином, положення КАС України визначають умови, виконання яких є обов'язковим для задоволення заяви про зміну способу або порядку виконання рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Між тим, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, прийшов до висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Суд вважає за необхідне зазначити, що встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до ст. 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум буде здійснена відповідачем після надходження відповідних коштів із державного бюджету.
Відтак, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, у задоволенні заяви слід відмовити.
Аналогічна правова позиція при вирішенні спорів цієї категорії була неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11.11.2014 року (справи №21-394а14, №21-475а14), від 25.11.2014 року (справа №21-506а14), від 13.01.2015 року (справа №21-604а14), від 17.02.2015 року (справа №21-622а14), від 14.04.2015 року (справа №21-78а15).
З рішення суду від 13.11.2019 вбачається, що суд захистив порушене право позивача, визнавши дії відповідача протиправними та зобов'язавши останнього виплатити заборгованість позивачу з виплати пенсії, вимога заявника про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача заборгованості за спірний період фактично змінює рішення суду.
Разом з тим, спосіб та порядок виконання рішення суду може бути змінений за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів. У заяві відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) відсутні посилання на обставини, які ускладнюють виконання судового рішення.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України №21-506а14 від 25.11.2014 року, аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), яка кореспондується зі статтею 378 КАС України (в редакції з 15.12.2017 року) у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, Верховний Суд України дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що заява відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про зміну способу і порядку виконання судового рішення є не обґрунтованою, зміна способу і порядку виконання судового рішення, запропонований заявником фактично змінить по суті рішення, оскільки буде змінено обраний спосіб захисту прав позивача, а тому суд відмовляє в задоволенні поданої заяви.
Керуючись статтями 241, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України
У задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/4392/18 за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя А.Г. Секірська