04 червня 2020 року № 320/3782/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Савенкова Є.О.
позивача ОСОБА_1
представник відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправним та скасування рішення,
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області Писька Юрія Вікторовича від 26.03.2020 року про відкриття виконавчого провадження №61656995 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованості по ЄСВ в сумі 40331.49 грн.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №61656995 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного Управління ДПС у Київській області є передчасною і підлягає скасуванню, оскільки грошове зобов'язання, про яке йдеться у вказаній вимозі, не набуло статусу узгодженого. Позивачем зазначено, вимогу про сплату боргу (недоїмки), яка стала підставою відкриття виконавчого провадження він оскаржив до суду, у зв'язку з чим вона не підлягає примусовому виконанню.
Відповідач правом, надати відзив на позовну заяву, не скористався.
ІІІ. Процесуальні дії суду у справі
Ухвалою суду від 12.05.2020 позовну заяву залишено без руху.
Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду 25.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання 04.06.2020.
04.06.2020 у судове засідання прибув позивач; відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, явку свого представника не забезпечив.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, яким позов задоволено у повному обсязі.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
02.04.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-351-23, якою контролюючий орган повідомив позивача про наявність у нього заборгованості зі сплати ЄСВ у розмірі 40331,49 грн., яка підлягає сплаті до бюджету протягом десяти календарних днів, що настають за днем її вручення (а.с.16).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 11.02.2020 № 351-23 про стягнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування у сумі 40 331,49 грн. (а.с.6).
Листом №8262/9/10-36-51-07-15 від 15.03.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області направлено до Бориспільського міськрайонного відділу ДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) заяву про відкриття виконавчого провадження разом із вимогою про сплату боргу (недоїмки) 11.02.2020 №Ф-351-23 із датою набрання законної сили 07.03.2020 (а.с.51).
26.03.2020 головним державним виконавцем міськрайонного відділу ДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) Письком Ю.В. відкрито виконавче провадження №61656995 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованості по ЄСВ на суму 40331, 49 грн. та направлено позивачу (а.с.53).
Листом №10705/9/10-3651-37-15 від 09.04.2020 Головне управління ДПС у Київській області звернулося до відповідача про повернення виконавчого документу вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-351-23 від 01.03.2020 (а.с.55).
14.05.2020 головним державним виконавцем міськрайонного відділу ДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) Письком Ю.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №61656995 (а.с.56).
Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду.
V. Норми права, які застосував суд
Частиною 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення <…> інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; <…> резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Пунктом 1 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
VI. Оцінка суду
У порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», підлягають виконанню судові рішення та рішення інших органів (посадових осіб), які набрали законної сили.
Різновидом рішень інших органів, які у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та підлягають примусовому виконанню, є вимоги органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Підставою для звернення вимоги про сплату боргу (недоїмки) до примусового виконання є сплив десятиденного строку, встановленого для добровільної сплати заборгованості, за умови, що платник ЄСВ упродовж цього строку не вчинив дій, направлених на її узгодження шляхом оскарження розміру визначеного у вимозі боргу (недоїмки) в адміністративному чи судовому порядку.
До прийняття рішення органом доходів і зборів за наслідками розгляду скарги платника ЄСВ на вимогу про сплату боргу (недоїмки), а у разі оспорювання її у судовому порядку до набрання законної сили рішенням суду вимога про сплату боргу (недоїмки) у примусовому порядку виконанню не підлягає.
Звернення до державного виконавця з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки), щодо якої триває процедура узгодження в адміністративному чи судовому порядку, є підставою для повернення її разом з виконавчим документом без прийняття до виконання.
Як вбачається зі змісту вимоги Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-351-23 від 01.03.2020, днем набрання нею законної сили визначено 07.03.2020.
Судом встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 (справа №320/2217/20) відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 11.02.2020 № 351-23 про стягнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 40 331,49 грн. (а.с.6).
Суд звертає увагу, що предметом розгляду справи №320/2217/20 є обґрунтованість визначеного у вимозі про сплату боргу №Ф-351-23 від 01.03.2020 недоїмки з ЄСВ, розгляд якої станом на момент вирішення по суті цієї справи не завершений.
Отже, оскільки позивач у межах десятиденного строку з дня вручення йому вимоги про сплату боргу (недоїмки) ініціював процедуру її узгодження з органом доходів і зборів, а згодом оскаржив її до суду, вказана вимога не набрала законної сили.
З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами позивача, що вимога про сплату боргу №Ф-351-23 від 01.03.2020 не набрала законної сили, у зв'язку з чим не могла бути підставою для відкриття виконавчого провадження.
Оскаржена в адміністративному або судовому порядку вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ може бути звернута до примусового виконання після розгляду скарги платника ЄСВ або набрання судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи, законної сили.
Оскільки у №Ф-351-23 від 01.03.2020 не набула статусу узгодженої, виконавче провадження щодо її примусового виконання було відкрито передчасно.
Таким чином, враховуючи, що під час розгляду справи судом були встановлені обставини, що виключають можливість примусового виконання вимоги про сплату боргу №Ф-351-23 від 01.03.2020, суд доходить висновку про існування достатніх підстав для визнання протиправної та скасування спірної постанови про відкриття виконавчого провадження.
VII. Висновок суду
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
IX. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (а.с.32).
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області Писька Юрія Вікторовича від 26.03.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61656995 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованості по ССВ в сумі 40331.49 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код: 34977156, місцезнаходження: 08300, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 63) судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 04 червня 2020 р.