іменем України
Справа № 210/2921/20
Провадження № 1-кп/210/676/20
"05" червня 2020 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
особи, які беруть участь у розгляді клопотання
прокурор ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в місті Кривий Ріг клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12015040710001268 від 16.06.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
Прокурор Криворізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , 22 травня 2020 року звернувся до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з клопотанням про закриття кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015040710001268 від 16 травня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України.
Згідно з клопотанням, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато 16 травня 2015 року на підставі заява від гр. ОСОБА_5 щодо неправомірних дій з боку посадових осіб Криворізької філії ПАТ "Банк Фінанси і кредит", що розташоване по вул. Костенка, № 6, в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, які шляхом обману та зловживання довірою заподіяли їй майнової шкоди на загальну суму 97000 гривень.
Під час досудового розслідування проведено комплекс слідчих (розшуковик) дій спрямованих на встановлення особи правопорушника, можливих свідків та очевидців вчинення даного кримінального правопорушення, однак до теперішнього часу особу, котра вчинила вказане кримінальне правопорушення встановити не видалось можливим.
Крім того встановлено, що між ОСОБА_5 та ПАТ «Фінанси та Кредит» ЄДРПОУ 24609556, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Костенко, 6.6, було укладено цивільний договір № 305835/5271/1-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 1 місяць в національній валюті від 26 січня 2015 року у сумі 97000,00 гривень, детальні умови якого вказані в матеріалах кримінального провадження. 17 листопада 2015 року на підставі заяви на видачу готівки від службових осіб Відділення №1 ПАТ ПУМБ в м. Кривий Ріг, ОСОБА_5 були повернуті грошові кошти в розмірі 97 000 гривень, які виділені з грошових коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Станом на дату звернення із зазначеним клопотанням до суду, жодній особі в кримінальному провадженні про підозру не повідомлялося. Строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення вищевказаного злочину закінчився 16 травня 2018 року. Кримінальне провадження закривається на підставі пункту 3-1 частини 1 статті 284 КПК України лише судом за клопотанням прокурора, яке він подає самостійно чи за ініціативи інших учасників кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та додатково надав усні пояснення, згідно яких відповідно до частини 3 статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 192 КК України є злочином невеликої тяжкості, за яке законом передбачено покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. Відповідно до статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення злочину за ч. 2 ст. 192 КК України закінчився 16 травня 2018 року. Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Потерпілий ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечував. Зазначив, що його дружина ОСОБА_5 звернулася із заявою до правоохоронних органів щодо неправомірних дій з боку посадових осіб Криворізької філії ПАТ "Банк Фінанси і кредит", що розташоване по вул. Костенка, № 6, в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, які шляхом обману та зловживання довірою заподіяли їй майнової шкоди на загальну суму 97000,00 гривень. Потерпілим у кримінальному провадженні визнано його. Після неодноразових звернень до банку, вони отримали від Фонду гарантування вкладів грошовий вклад у розмірі 97000,00 грн. Однак, проценти за вкладом у період часу після закінчення депозитного договору (лютий 2015 року) і до введення в ПАТ "Банк Фінанси і кредит" тимчасової адміністрації (вересень 2015 року) не були виплачені. З вини банку не було своєчасно повернуто депозит (лютий 2015 року). Грошоові кошти були переведені на якийсь рахунок банку, доступу до якого заявник і потерпілий не мали.
Також зазначив, за час розслідування кримінального провадження, слідчі дії не проводились, вказівки прокурора слідчим в повному обсязі не виконувались, а судом скасовувались постанови про закриття кримінального провадження.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, який вважав за можливе закрити провадження у справі в зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, потерпілого, який заперечував проти закриття провадження з цих підстав, суд приходить до наступних висновків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16 травня 2015 року до Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, від гр. ОСОБА_5 надійшла заява про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Криворізької філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит», які не виконали умов договору про банківський строковий склад (депозит) «Класік», № НОМЕР_1 , від 26 січня 2015 року, чим заподіяли ОСОБА_5 значної майнової шкоди.
Також встановлено, що 26 січня 2015 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі заступника начальника відділення ОСОБА_6 , було укладено договір про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» № НОМЕР_1 від 26 січня 2015 року. Умовами даного договору передбачено, що ОСОБА_5 вносить на депозитний рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в національній валюті України, у сумі 97000,00 гривень, строком з 26 січня 2015 року по 26 лютого 2015 року.
Для долучення до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 було надано: копію договору-заяви №305835/5271/1-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік», від 26 січня 2015 року; копію меморіального ордеру №40195322 від 26 січня 2015 року, а також копію квитанцій від 26 січня 2015 року, про внесення грошових коштів на рахунок КФ АТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Під час допиту потерпілого ОСОБА_4 встановлено, що 26 січня 2015 року, його дружина ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні Криворізької філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит», по вул. Костенко, 6 у м. Кривому Розі, уклала з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі заступника начальника відділення ОСОБА_6 , договір про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» № НОМЕР_1 від 26 січня 2015 року, строком з 26 січня 2015 року по 26 лютого 2015 року. Того ж дня, на зазначений у договорі рахунок ОСОБА_5 були внесені грошові кошти у сумі 97000,00 гривень. Так як ОСОБА_4 , разом із своєю дружиною ОСОБА_5 вирішили не продовжувати термін дії договору та забрати вклад 23 лютого 2015 року ОСОБА_5 подала заяву до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», адресовану на ім'я керуючого Криворізькою філією ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_7 про повернення банківського вкладу у сумі 97000,00 гривень, згідно договору №305835/5271/1-15 від 26 січня 2015 року. 26 лютого 2015 року перебуваючи у приміщенні Криворізької філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит», по-вул. Костенко, 6 у м. Кривому Розі, заступник начальника відділення ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що вклад не буде виданий через те, що у банку виникли проблеми, але які саме проблеми ОСОБА_6 останнім не пояснювала. 17 листопада 2015 року у відділенні №1 ПАТ «ПУМБ» в м. Кривому Розі, ОСОБА_5 були отримані грошові кошти у сумі 97000,00 гривень, які виділені з фонду гарантування вкладів, у відповідності до реєстру вкладників, але грошові кошти які повинні бути нараховані у вигляді відсотків по договору (депозиту), видані не були. Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважають, що в діях службових осіб Криворізької філії ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» наявні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.190, 192 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040710001268 від 16 травня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.192 КК України, та встановлено в судовому засіданні, дане кримінальне провадження закрито постановою слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області від 26.12.2017 на підставі того, що по даному провадженню встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, оскільки під час проведення досудового розслідування було встановлено, що між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» склалися договірні відносини у сфері цивільного законодавства, що регулюються нормами чинного Цивільного кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року скасовано.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в період з вересня 2015 року по вересень 2017 року слідчими суддями Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме банківської таємниці, однак орган досудового розслідування не вчинив жодних дій на їх виконання, незважаючи на те, що був ініціатором розгляду клопотань.
Лише після скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження слідчим суддею за результатами скарги потерпілого, тобто у березні 2018 року, органом досудового розслідування застосовано заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів.
Відповідно до пункту 3-1 частини 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
За підпунктом 1-1 частини 2 вказаної статті кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.
Санкцією частини 2 статті 192 КК України, якою визначені ознаки складу кримінального правопорушення, що розслідується в межах кримінального провадження № 12015040710001268 від 16 травня 2015 року, передбачене застосування можливого основного покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. За таких обставин розслідуване кримінальне правопорушення, згідно з положеннями статті 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості. Таким чином, відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 49 КК України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин складає три роки.
Згідно абзацом 3 частини 4 статті 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
КПК не визначає особливий порядок розгляду таких клопотань, тому суд, враховуючи положення частини 6 статті 9 КПК України, застосовує загальні засади кримінального провадження, визначені у статті 7 КПК України.
Згідно з статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Законність відповідно до частини 2 статті 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно з статтею 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно частини 4 статті 40 КПК України слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Однак, як вбачається з досліджених матеріалів кримінального провадження за №12015040710001268 від 16 травня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.192 КК України, слідчі дії фактично проводились лише після скасування постанови про закриття кримінального провадження, тобто з березня 2018 року.
Вказівки процесуального керівника та доручення на проведення слідчих дій в порядку статті 40 КПК України у даному кримінальному провадженні виконані не в повному обсязі.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Хоча статтею 49 КК України і встановлено строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, та, зважаючи на те, що станом на день розгляду клопотання винну особу у вчиненні вказаного злочину не встановлено, клопотання прокурора формально підлягає задоволенню. Однак, вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю визначених законом підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки. За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Таким чином, для закриття кримінального провадження необхідно перш за все встановити, чи була подія злочину та чи наявний склад злочину за відповідною правовою кваліфікацією діяння.
Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина 2 статті 91 КПК України).
Згідно з статтями 92, 110 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, у встановлених КПК України випадках, - на потерпілого.
Судом встановлено, що слідчим органу досудового розслідування не дотримано вищевказаних вимог закону.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись лише після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
З досліджених судом матеріалів провадження вбачається, що слідчим органу досудового розслідування не проведено всіх необхідних слідчих та розшукових дій для з'ясування всіх обставин, які підлягають доказуванню згідно ст.91 КПК України, та встановлення особи причетної до вчинення злочину, оскільки у кримінальному провадженні №12015040710001268 не виконано письмові вказівки прокурора, а також вказівки, надані в ухвалі слідчого судді від 14 березня 2018 року, якою скасовано постанову слідчого про закриття цього кримінального провадження, що вказує на неповноту досудового розслідування та невиконання слідчим та прокурором вимог ст.ст.2, 9 ч.2 КПК України.
Органом досудового розслідування всупереч пункту 1 частини 1 статті 91 КПК України не встановлено подію кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією за частиною 2 статті 192 КК України, а саме час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення.
Час вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12015040710001268 ототожнено з часом звернення заявника - ОСОБА_5 із заявою про вчинення злочину, в той час коли події, на які посилається заявник та потерпілий, мали місце з січня 2015 року, тобто за декілька місяців до звернення із заявою. Також не встановлено спосіб вчинення кримінального правопорушення.
Суд зауважує, що відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (стаття 192 КК України) має місце за умови настання наслідків від протиправного умисного діяння , а саме майнової шкоди у значному розмірі (якщо вона у п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян), або у великому розмірі (сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян). Однак, які саме неправомірні дії стали наслідком завдання шкоди, так само як і який саме розмір, виходячи із положень Примітки до статті 192 КК України, завдано потерпілому ОСОБА_4 , на момент звернення до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження органом досудового розслідування не встановлено.
Суд зазначає, що для правильного обчислення строків давності необхідно визначити момент початку строку і його закінчення. Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений.
Неповнота досудового розслідування унеможливлює перевірку підстав для закриття кримінального провадження, у тому числі в частині наявності доказів на підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення та правильності правової кваліфікації із зазначенням статті закону про кримінальну відповідальність.
Крім того, внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення частини 1 ст.284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами статей 9, 25 КПК України.
В даному випадку, вказаних обов'язків органи досудового розслідування не виконали та порушують перед судом питання закриття кримінального провадження на підставі пункту 3-1 частини 1 статті 284 КПК України, який набрав чинності 17 жовтня 2019 року.
Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
Фактично, починаючи з травня 2015 року у кримінальному провадженні не здійснювались у повному обсязі дії на виконання обов'язку, встановленого ст. 92 КПК України, а прокурор через 5 років після внесення відомостей до ЄРДР, не дивлячись на вказані обставини, направив до суду клопотання про закриття кримінального провадження в судовому порядку.
За таких обставин досудове розслідування не може вважатися повним, а закриття кримінального провадження буде суперечити зазначеним вище завданням та засадам кримінального провадження.
Суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення події злочини та особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України, а тому є передчасним твердження про те, що у кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки доказів, які стосуються цього провадження в сукупності, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, ст. 284, 314, 369, 372, 392 КПК України, суд,
У задоволені клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12015040710001268 від 16.06.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192КК України, на підставі пункту 3-1 частини 1 сттатті 284 КПК України (у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено та проголошено 05 червня 2020 року о 12 годині 15 хвилин в залі суду № 309 в приміщенні Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: ОСОБА_1