Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/171/20
Провадження №: 2/332/518/20
04 червня 2020 р. м.Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,
при секретарі - Васильченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа : Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради ( місцезнаходження : м.Запоріжжя вул.. Добролюбова , 23 а ) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство « Запоріжремсервіс» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, обґрунтовуючи вимоги тим, що спірна квартира знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , квартира не приватизована. ОСОБА_1 є відповідальним наймачем квартири. В даний час у спірному жилому приміщенні зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та відповідач по справі - рідний син ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Фактично в квартирі проживають тільки позивачі. В 2014 році ОСОБА_3 зібрав свої речі і виїхав з квартири, пояснивши, що має намір мешкати окремо в іншому місці де утворив нову сім'ю. Де на сьогоднішній час він мешкає невідомо, невідомі його засоби зв'язку, адже з того часу позивачі з ним не спілкуються. Відповідач добровільно залишив спірне житло, забрав все належне йому майно. З того моменту та по теперішній час відповідач має інше постійне місце проживання. На особовому рахунку спірної квартири збільшується заборгованість за квартплату та комунальні послуги. Відповідач комунальні послуги не сплачує, без поважних причин не проживає в квартирі понад шість місяців, не приймає участі в оплаті за комунальні послуги та не виявляє бажання повернутися в спірне житло. У відповідача є інше постійне місце проживання, яке задовольняє його потреби, в даній квартирі відповідач не проживає з власної волі, перешкоди для проживання відповідачу не вчинялись, замки в квартирі не змінювались. Через це позивачі змушені звернутись до суду з позовом про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені в позові, просив позов задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи .
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов, клопотань та заяв від нього до суду не надходило.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що відповідач ОСОБА_6 з 2014 року не проживає за адресою АДРЕСА_1 , добровільно виїхав забравши всі свої речі. Також свідок зазначив , що він особисто проводжав на потяг ОСОБА_6 , який мав намір жити окремо, оскільки створив нову сім'ю.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, вислухавши учасників процесу , вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що квартира АДРЕСА_1 не приватизована( а.с. 7,8).
ОСОБА_1 є відповідальним наймачем квартири.
В даний час у спірному жилому приміщенні зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та відповідач по справі - рідний син ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Фактично в квартирі проживають лише позивачі.
В 2014 році ОСОБА_3 зібрав свої речі і виїхав з квартири, пояснивши, що має намір мешкати окремо в іншому місці де утворив нову сім'ю. Де на сьогоднішній час він мешкає невідомо, невідомі його засоби зв'язку, адже з того часу позивачі з ним не спілкуються. Відповідач добровільно залишив спірне житло, забрав все належне йому майно. З того моменту та по теперішній час відповідач має інше постійне місце проживання. На особовому рахунку спірної квартири збільшується заборгованість за квартплату та комунальні послуги. Відповідач комунальні послуги не сплачує. Відповідач без поважних причин не проживає в квартирі понад шість місяців, не приймає участі в оплаті за комунальні послуги. Відповідач не виявляє бажання повернутися в спірне житло. Перешкоди для проживання відповідачу не вчинялись, замки в квартирі не змінювались. У відповідача є інше постійне місце проживання, яке задовольняє його потреби. В даній квартирі відповідач не проживає з власної волі, вона не потрібна йому, як засіб користування та проживання.
Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Статтею 107 Житлового кодексу України передбачено, що у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відповідно до ст.72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цією особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст..8 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» районний відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб здійснює зняття фізичних осіб з реєстраційного обліку на підставі рішення суду про позбавлення права користування житлом.
Відповідно до ч.1 ст.33 Конституції України кожному громадянинові гарантується вільний вибір місця проживання і не пов'язується з наявністю прописки.
Відповідно до п.15 постанови Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» №9 від 01.11.1996 року наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, або для відмови їй у цьому.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що є всі передбачені законом підстави для задоволення позову, оскільки відповідач добровільно залишив вказане житло, не проживає в спірній квартирі, не сплачуєть за комунальні послуги, не несе інших витрат по його утриманню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 05.06.2020 року.
Суддя Р.В. Сінєльнік