Справа №265/8307/19
Провадження №2-а/265/22/20
03 червня 2020 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Гноєвого С.С.,
за участю секретаря - Лапоног Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Вінтоняк Владислава Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
29 листопада 2019 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК №507590 від 19 листопада 2019 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за 2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що згідно оскаржуваної постанови він 19 листопада 2019 року о 21 годині 15 хвилин, керуючи автомобілем Opel Zafira, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Набережній, будинок 21 у Лівобережному районі міста Маріуполя, проїхав регульоване перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ ПДР України. Зазначає, що він діяв згідно Правил дорожнього руху, та не порушував їх, оскільки проїхав перехрестя на мигтливий зелений сигнал світлофора. Посилаючись на норми чинного законодавства вважав, що дії інспектора УПП при складанні адміністративного протоколу, а також при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зважаючи на чисельні порушення, слід визнати неправомірними, а постанову НК №507590 від 19 листопада 2019 року про накладення на нього адміністративного стягнення вважати як винесену бездоказово та скасувати.
Позивач Максименко М. ОСОБА_2 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові та доповненнях до позову, вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явився, через канцелярію суду подав письмові заперечення, в яких просив розглядати справу без його участі. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що діяв згідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Права, передбачені ст. 268 КУпАП позивачу були роз'яснені. Провина позивача в скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом долученим до постанови про адміністративне правопорушення. Вважав, що позивачем не надано жодного доказу, який би спростовував факти, викладені в постанові, при цьому наявність події та складу адміністративного правопорушення підтверджується доданими до відзиву матеріалами, а тому підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має, а тому вимоги адміністративного позову задоволенню не підлягають.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК №507590 від 19 листопада 2019 року, 19 листопада 2019 року о 21 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Opel Zafira, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Набережній, будинок 21 у Лівобережному районі міста Маріуполя, проїхав регульоване перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно постанови серії НК №507590 від 19 листопада 2019 року, прийнятої поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Вінтоняк В.В. на водія ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень.
Згідно п. 8.7.3 ґ ПДР України жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Так, частиною 2 статтею 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У відповідності до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 2 статті 258 КУпАП органи Національної поліції України звільнено від обов'язку складати протокол про адміністративне правопорушення а посилання на належні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено у статтею 251 КУпАП, повинні міститися в постанові про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 254 КУпАП, протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно частини 2,4 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 35 Закону України Про Національну поліцію, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до пп. а п. 2.4 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України Про Національну поліцію, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Законом України Про Національну поліцію та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395, передбачена можливість застосовувати відеофіксацію обставин правопорушення, в тому числі використовувати відеорегістратори.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно частини 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як доказ вини позивача, відповідачем надано диск з відео фіксацію правопорушення, переглядом якого можливо встановити, що автомобіль Opel Zafira, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 дійсно біля будинку 21 по вулиці Набережній в Лівобережному району міста Маріуполя здійснив проїзд на забороняючий жовтий сигнал світлофора.
Позивач в судовому засіданні не заперечував, що на відеозаписі оглянутому в судовому засіданні зафіксований саме його автомобіль, а саме Opel Zafira, державний номерний знак НОМЕР_1 під його керуванням.
Про наявність відео запису правопорушення скоєного ОСОБА_1 свідчить відповідна відмітка в оскаржуваній постанові НК №507590 від 19 листопада 2019 року.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Проаналізувавши всі надані сторонами докази, проаналізувавши положення ПДР України, суд прийшов до переконання що обставини вчинення даного правопорушення викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК №507590 від 19 листопада 2019 року, знайшли своє підтвердження, і вони вказують на вчинення адміністративного правопорушення позивачем ОСОБА_1 . Посилання водія ОСОБА_1 на відсутність факту порушення ним ПДР спростовуються наданим стороною відповідача відеозаписом, з якого вбачається факт вчинення адміністративного правопорушення, тому суд вважає їх надуманими та такими, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності, та вбачає дану постанову в частині визнання винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення законною, а тому вимоги адміністративного позову задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 121, 122, 159-164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 293-295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Вінтоняк Владислава Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК №507590 від 19 листопада 2019 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текс судового рішення складено 05 червня 2020 року.
Суддя Гноєвой С.С.