Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"01" червня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1015/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Руденко М.В., довіреність №3800 від 10.12.18;
від відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м.Житомир)
до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради (м.Малин Житомирської області)
про стягнення 163413,33грн
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Малинської РДА Житомирської області 163413,33грн вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги громадянам, які користуються пільгами з їх оплати, за січень - липень 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.10.19 (суддя ОСОБА_2) відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження
Ухвалою господарського суду від 28.11.19 замінено первісного відповідача у справі - Управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації на належного відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання призначено на 12.12.19.
У відзиві на позовну заяву від 06.12.19 №4173 відповідач позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні. Посилаючись на норми чинного законодавства, зазначив, що Управлінням праці та соціального захисту населення Малинської міської ради протягом 2019 року підготовлено розрахунки необхідної суми, яка підлягає відшкодуванню за надання пільг з послуг зв'язку, інших пільг та компенсацій окремих категорій громадян на 2019 рік. Дані розрахунки неодноразово скеровувались на розгляд бюджетної комісії Малинської міської ради, однак не були враховані, в силу чого відповідні кошти з міського бюджету на відшкодування заборгованості за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян так і не були виділені. Також вказав, що необхідною умовою для стягнення коштів у рахунок відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговій категорії громадян є взяття відповідачем відповідних бюджетних зобов'язань в межах бюджетних асигнувань, встановлених бюджетом (кошторисом). Водночас видатки на зазначені цілі не виділялись і не затверджувались, що в свою чергу стало перешкодою для укладання між позивачем та відповідачем договорів на відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, як наслідок, у відповідача не виникла заборгованість по таким платежам (а.с.96-99).
У відповіді на відзив відповідача №419 від 10.12.19 позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими (а.с.106-108).
20.01.20 відповідач подав до суду письмове пояснення від 17.01.20 №164 у якому зазначив, що при перевірці поданих розрахунків від ЖФ ПАТ "Укртелеком" за надані пільги в оплаті послуг зв'язку за період з 01.01.19 по 01.08.19, Управлінням було виявлено завищення на загальну суму 6124,65грн, в тому числі: за січень 2019 року - 1153,82грн, за лютий 2019 року - 997,19грн, за березень 2019 року - 802,38грн, за квітень 2019 року - 833,16грн, за травень 2019 року - 802,38грн, за червень 2019 року - 758,23грн, за липень 2019 року - 777,49грн (а.с.124).
Розгляд справи в підготовчому засіданні неодноразово відкладався.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 03.03.20 №55/2020, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Господарського суду Житомирської області, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №621/0/15-20 від 27.02.20, призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/1015/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.20 справу №906/1015/19 розподілено судді Соловей Л.А.
Ухвалою суду від 05.03.20 справу №906/1015/19 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.04.20 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1015/19 до судового розгляду по суті на 01.06.20.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, надав акт звіряння розрахунків за надані послуги пільговій категорії населення між ЖФ ПАТ "Укртелеком" та УПСЗН Малинської міської ради за період з 01.01.19 по 31.07.19, відповідно до якого за даними позивача заборгованість відповідача складає 157288,68грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання належним чином повідомлений (а.с.155).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Житомирська філії ПАТ "Укртелеком" (позивач), є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.12 №295, інших законодавчих актів України.
Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" надано протягом січня - липень 2019 року телекомунікаційні послуги на пільгових умовах споживачам м.Малина, які мають пільги з їх оплати згідно Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про охорону дитинства".
Факт надання послуг та фактичне споживання їх споживачами, які користуються такими пільгами, підтверджується розрахунком боргу та розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (Форма №2-пільга) громадянам м.Малина за період січень-липень 2019 року (а.с.14-28).
Позивач (щомісячно) направляв відповідачу, для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, відповідні розрахунки та акти звіряння з сумою заборгованості, про що свідчать супровідні листи та описи вкладення (а.с.29-50).
Однак відповідач відповідних відрахувань по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв'язку за період січень-липень 2019 року не здійснював, акти звірки, надіслані позивачем, не підписував.
Як зазначає позивач, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговій категорії населення, а саме: за січень 2019 року - 25154,69грн; за лютий 2019 року - 24239,65грн; за березень 2019 року - 23418,76грн.; за квітень 2019 року -23041,92грн; за травень 2019 року - 22897,80грн.; за червень 2019 року - 22867,437грн.; за липень 2019 року - 21763,08грн, що всього становить 163413,33грн.
Не відшкодування відповідачем сум витрат, понесених ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" за надані телекомунікаційні послуги, стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.12, визначено, що встановлені законом пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України (п. п. 1, 6 ст. 92 Конституції України).
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Право окремих категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг встановлено Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Про охорону дитинства".
Норми зазначених вище законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Механізм реалізації визначених законодавством України соціальних гарантій, зокрема отримання пільг з оплати послуг зв'язку, визначається Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.03.
Відповідно до наведених вище законодавчих актів України надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов'язком позивача. При цьому, в силу положень Конституції України та Законів України, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян, держава взяла на себе обов'язок відшкодовувати витрати підприємств, що надають такі послуги особам, які мають право на відповідні пільги.
Таким чином, надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян.
В силу приписів п.20-4 статті 91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
Згідно з пп."б" п.4 ч.1 статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень (ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України).
Згідно з ч.2 статті 97 Бюджетного кодексу України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.02 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг окремим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Пунктом 2 Постанови №256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.03 №117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги"; здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
За змістом п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, районних бюджетах, бюджетах об'єднаних територіальних громад на зазначені цілі.
Відповідно до п.3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Пунктом 5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про суми нарахованих соціальних виплат, пільг та житлових субсидій населенню та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об'єднаних територіальних громад.
Згідно п.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.03, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Пунктом 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги.
Підпунктом 1 п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги передбачено, що уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.
Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних вище соціальних пільг для населення міста Малина є Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради, а тому на підставі зазначених вище законодавчих норм та вимог Порядку №256 саме на відповідача покладено обов'язок щодо здійснення розрахунків з позивачем за телекомунікаційні послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.
При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вищезазначених вимог чинного законодавства, позивачем надано протягом січня - липня 2019 року телекомунікаційні послуги на пільгових умовах споживачам міста Малина, які мають пільги з їх оплати, на суму 163413,33грн.
Факт надання послуг позивачем та фактичне споживання їх споживачами, які користуються такими пільгами, підтверджується Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (Форма №2-пільга) громадянам міста Малина.
Однак, всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг протягом січня - липня 2019 року, не відшкодовані відповідачем.
Разом з тим, відповідачем подано власний розрахунок заборгованості за період з 01.01.19 по 31.07.19, відповідно до якого позивачем завищено вартість наданих пільг в оплаті послуг зв'язку на загальну суму 6124,65грн, в тому числі: за січень 2019 року - 1153,82грн, за лютий 2019 року - 997,19грн, за березень 2019 року - 802,38грн, за квітень 2019 року - 833,16грн, за травень 2019 року - 802,38грн, за червень 2019 року - 758,23грн, за липень 2019 року - 777,49грн (а.с.124).
З огляду на розрахунок відповідача, позивачем проведено звірку пільгової категорії населення та встановлено, що за період з 01.01.19 по 31.07.19 було знято пільгу абонентам на суму 6124,65грн (а.с.150).
Таким чином, сума заборгованості на день розгляду справи склала 157288,68грн (163413,33грн (заявлена сума до стягнення) - 6124,65грн (знято пільг абонентам за 2019 рік).
Відповідач у відзиві на позовну заяву факт надання позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян не оспорює, при цьому, заперечуючи позовні вимоги, вказує на відсутність відповідного бюджетного фінансування, відтак і на відсутність у нього зобов'язань відшкодовувати такі витрати, оскільки акти звіряння розрахунків Управлінням не підписувалися.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, зобов'язаний ці витрати позивачу відшкодувати за рахунок бюджетних коштів.
Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Оцінюючи доводи відповідача, суд вважає за доцільне зазначити, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.
Не підписання управлінням актів звіряння розрахунків, також не може бути підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від законодавчо встановленого обов'язку компенсувати вартість фактично спожитих пільговими категоріями населення послуг.
Зі змісту статті 617 ЦК України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007).
Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі №11/446 та від 22.03.2017 року у справі №905/2358/16, постановах Великої палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №911/4249/16, від 06.06.2018 у справі №916/2456/17, Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №907/609/17.
Відповідач доказів сплати боргу не надав, доводів позивача не спростував.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню частково в частині стягнення 157288,68грн вартості відшкодованих телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян. Суд відмовляє в позові в частині стягнення 6124,65грн за безпідставністю.
Судовий збір, відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради (11602, м.Малин вул.Чорновола, 38 Б, код ЄДРПОУ 33281305) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м.Житомир, вул.Київська, 20, код ЄДРПОУ 01184114):
- 157288,68грн відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення;
- 2359,33грн судового збору.
3. В позові відмовити в частині стягнення 6124,65грн відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 05.06.20
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 3 прим.
1- в справу
2,3-сторонам