61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
05.06.2020 Справа № 905/1021/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона», м.Київ
до боржника: Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь
про видачу судового наказу в порядку наказного провадження
01.06.2020 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона», м.Київ про видачу судового наказу з вимогою стягнення з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь суми заборгованості в розмірі 61693,00грн, а саме 141600,00грн - сума основного боргу, сума пені - 9438,70грн, 3% річних - 1280,00грн., яка нарахована внаслідок порушенням останнім умов договору на придбання технічного обладнання №1108 від 04.05.2017.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2020, заяву розподілено судді Курило Г.Є.
Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Положеннями статей 147-148 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статті 148 Господарського процесуального кодексу України. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті.
Суд, вважає за необхідне зазначити, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Із поданої заявником до суду заяви про видачу судового наказу вбачається, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона», м.Київ ґрунтуються на укладеному між ним та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь договору на придбання технічного обладнання №1108 від 04.05.2017. Оскільки боржник неналежним чином виконав умови вищевказаного договору, заявник скористався правом звернення до суду із заявою про видачу судового наказу.
В підтвердження обов'язку боржника по сплаті коштів за отриманий товар, останній подав до суду в якості доказів копію договору на придбання технічного обладнання №1108 від 04.05.2017, копії Специфікацій №1 від 12.05.2017 та №9 від 25.10.2019 до договору та копію видаткової накладної №Б00009906 від 09.12.2019.
Оглянувши подані на розгляд суду документи, суд встановив, що видаткова накладна №Б00009906 від 09.12.2019 не підписана ані з боку постачальника (заявника), ані з боку покупця (боржника). Тобто, надана заявником до справи видаткова накладна не містить переліку обов'язкових реквізитів первинних документів, передбачених у п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", неналежним чином оформлена в графі "Отримав(ла)", що позбавляє її статусу доказу у справі на підтвердження тих обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, здійснюючи на них посилання у заяві про видачу судового наказу.
Таким чином, відповідно до поданих в обґрунтування заявлених вимог документів вбачається, що заявником не надано до суду належних документів, які б підтверджували факт існування заборгованості боржника перед ним у вказаній у заяві про видачу судового наказу до стягнення сумі та на підставі укладеного з боржником письмового договору.
Отже, за висновками суду заявлена до стягнення сума боргу не є безспірною.
Також, суд оглянувши подану на розгляд заяву встановив, що заявник у вступній частині позовної заяви вказав «заборгованість: 141600,00грн», тоді як в прохальній частині заяви просить суд стягнути з боржника суму заборгованості в розмірі: 61693,00грн, а саме: 141600,00грн - сума основного боргу, сума пені - 9438,70грн, 3% річних - 1280,00грн. При цьому загальний розмір суми основного боргу, пені та 3% річних складає 152318,70грн. Отже заявник остаточно не визначив в заяві вимоги до боржника.
Згідно з частини 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до пп.1, 8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що заявником порушено ст.150 ГПК України, зокрема не подано до суду документи, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, не визначені остаточно вимоги до боржника, що згідно з п. п. 1, 8 ч.1 ст.152 ГПК України є підставою для відмови заявнику у видачі судового наказу за правилами наказного провадження.
Керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона», м.Київ у задоволенні заяви про видачу судового наказу з вимогою стягнення з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь суми заборгованості, яка нарахована внаслідок порушенням останнім умов договору на придбання технічного обладнання №1108 від 04.05.2017.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги.
Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Ухвалу складено та підписано 05.06.2020.
Суддя Г.Є. Курило