вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.06.2020м. ДніпроСправа № 904/1006/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П. за участю секретаря судового засідання Запарі М.О.
за позовом Департамента по роботі з активами Дніпровської міської ради, м Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Забавського Романа Михайловича, м. Дніпро
про стягнення заборгованості за Договором оренди нерухомого майна №08-ДКП/16 від 18.02.2016 року
Представники:
від позивача: Луценко Н.В.
від відповідача: не з'явився
Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Забавського Романа Михайловича про стягнення заборгованості у розмірі 84 387,37 грн. та судового збору у сумі 2102,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №08-ДКП/16 від 18.02.2016 в частині здійснення своєчасного розрахунку за орендоване майно.
Ухвалою суду від 25.02.2020 року відкрито провадження у справі № 904/1006/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.03.2020р.відкладений розгляд справи у судовому засіданні на 31.03.2020р.
Ухвалою від 31.03.2020 відкладено судове засідання на 21.05.2020.
Ухвалою від 21.05.20 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 01.06.2020 року о 14:00 год.
Позивач у судовому засіданні 01.06.2020 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в призначені судові засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Господарський суд зазначає, що належним чином засвідчена копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, разом з поштовим конвертом №4930011393537 повернулася на адресу господарського суду 24.04.2020 з відміткою пошти "за закінченням встановленого терміну зберігання".
Отже, зважаючи на зазначене вище, господарським судом дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення, зокрема, відповідача про здійснення розгляду даної справи.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 01.06.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив
18.02.2016 року між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпровської міської ради, правонаступником якого є Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - позивач, орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Забавським Романом Михайловичем (далі - відповідач, орендар) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 08-ДКП/16 (далі - договір).
З метою ефективного використання коммунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлові приміщення (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 111,0 кв. м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2 , у цокольному поверсі 5 - ти поверхової будівлі, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 747206.00 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності нерухомістю» Дніпропетровської міської ради та є комунальною власністю для використання під розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів, алкогольних та тютюнових виробів - 25,0 кв. м., для розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи - 61 кв.м. та для розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи - 25,0 кв.м..
Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється (п. 1.1. договору).
Пунктом 2.1. договору передача нерухомого комунального майна (об'єкт оренди) в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об'єкт оренди. Власником майна (об'єкта оренди) залишається територіальна громада міста Дніпропетровська (в особі міської ради), а орендар користується ним протягом строку оренди.
Відповідно до п. 2.2. договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі об'єкта оренди.
Згідно п. 2.3. договору передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 26.09.2015 на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем.
У разі припинення цього договору об'єкт оренди повертається протягом 5 календарних днів з дати припинення цього договору (п. 2.5. договору).
У відповідності до п. 2.6. договору орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі об'єкта оренди, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем. Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі при передачі об'єкта в оренду покладається на балансоутримувача, а при поверненні об'єкта з оренди - на орендаря (п.2.7. договору).
Пунктом 3.1. договору встановлено, що розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду коммунального нерухомого майна затвердженою міською радою, при цьому орендна ставка за використання комунального нерухомого майна, встановлена згідно з протоколом №28/15 від 04.12.15 засідання комісії з проведення конкурсів на право оренди об'єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.
Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 7436,94 грн. без ПДВ /базова за жовтень місяць 2015 рік/.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача.
Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди починаючи з листопада місяця 2015 року.
У платіжному дорученні обов'язково зазначити, номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря (п.3.2. договору).
Відповідно до п. 3.3. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 3718,47 грн. до загального фонду міського бюджету.
- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 3718,47 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.4. договору).
Орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.
Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно (абз.1,2 п.3.5. договору).
Пунктом 3.6. договору встановлено, що кошти (орендна плата), які сплачує орендар після закінчення строку договору оренди до підписання акту приймання-передачі не є підставою вважати договір автоматично продовженим на новий термін.
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій, у співвідношенні, визначеному п. 3.3. цього договору (п. 3.8. договору).
Відповідно до п. 5.2. орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.
Орендар зобов'язаний у разі припинення цього договору протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрат (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря. Один екземпляр такого акту приймання-передачі надається орендодавцю (п. 5.5. договору).
Пунктом 9.6. договору встановлено, що контроль за своєчасним надходженням орендної плати, що надходить балансоутримувачу, наявністю, станом , фактичним і цільовим використанням переданного в оренду майна, згідно з цим договором, здійснює балансоутримувач цього майна.
Пунктом 9.2 договору визначено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу за весь період існуючої заборгованості у співвідношенні, визначеному у п. 3.3 цього договору.
Цей договір діє з 04.12.2015 по 20.11.2018 включно (п. 10.1. договору).
У зв'язку з неналежним виконанням Фізичною особою-підприємцем Забавським Романом Михайловичем вимог зазначеного договору щодо сплати орендної плати та повернення орендованого майна за актом приймання - передачі з оренди у зв'язку з закінченням строку дії договору, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради змушений був звернувся з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за орендну плату за період з 01.09.2017 по 31.10.2018 у розмірі 72 958,70 грн. (сімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім грн. 70 коп.), пені за період з 22.11.2017 по 22.11.2018 у розмірі 9321,76 грн. (дев'ять тисяч триста двадцять одна грн. 76 коп.) та зобов'язання повернути нежитлове приміщення за актом приймання-передачі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 у справі № 904/5859/18 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Забавського Романа Михайловича на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75; код ЄДРПОУ 37454258) суму заборгованості за орендну плату за період з 01.09.2017 по 31.10.2018 у розмірі 72 958,70 грн. (сімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім грн. 70 коп.), пеню за період з 22.11.2017 по 22.11.2018 у розмірі 9321,76 грн. (дев'ять тисяч триста двадцять одна грн. 76 коп.), витрати по сплаті судового збору у сумі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн. 00 коп) та зобов'язано Фізичну особу-підприємця Забавського Романа Михайловича повернути комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди) загальною площею 111,0 кв.м., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_2 у цокольному поверсі 5-х поверхової будівлі, шляхом підписання акту приймання-передачі відповідно до умов Договору оренди від 18.02.2016 № 08-ДКП/16 (а.с. 24-27).
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 набрало законної сили 23.05.2019.
30.09.2019 сторонами підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого об'єкт оренди повернуто балансоутримувачу (а.с. 21).
Оскільки відповідач повернув майно за актом приймання-передачі лише 30.09.2019, то позивач нарахував йому орендну плату за період з 01.11.2018 по 30.09.2019 у сумі 75033,82 грн. та пеню за період з 06.02.2019 по 06.02.2020 в розмірі 9353,55 грн., що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 у справі № 904/5859/18 встановлено, що строк дії спірного договору оренди закінчився 20.11.2018.
Вказаним рішенням стягнуто суму боргу за орендну плату за період з 01.09.2017 по 31.10.2018 у розмірі 72 958,70 грн. та пеню за період з 22.11.2017 по 22.11.2018 у розмірі 9321,76 грн..
Відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Доказів продовження дії договору оренди позивачем суду не надано.
Як вище зазначалось, відповідач повернув об'єкт оренди лише 30.09.2019 за актом приймання передачі.
За розрахунком позивача несплачена сума заборгованості відповідача за договором оренди за період з 01.11.2018 по 30.09.2019 у сумі 75033,82 грн..
Доказів оплати заборгованості відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 75033,82 грн..
Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9353,55 грн. за період з 06.02.2019 по 06.02.2020.
Відповідно до п. 9.2. договору за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п.3.3. цього договору.
Згідно з ч1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 547 та п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вичиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченного платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
З зазначених норм права суд вбачає, що підставою для нарахування пені є укладений між сторонами договір, або пряма норма права, яка вказуватиме про застосування пені і в якому розмірі.
Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в ч. 4 п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченного платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У такий випадок нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на ідставі спеціального нормативного акту, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що п. 9.2 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п.3.3. цього договору, водночас даним пунктом не передбачена умова нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, після припинення дії договору.
З урахуванням викладеного, позивачем не надано суду доказів існування договірних правовідносин у період з 20.11.2018 по 30.09.2019, на підставі яких можна нараховувати відповідачу штрафні санкції (пеню).
Як встановлено вище, договір припинив свою дію 20.11.2018, відтак у суду відсутні правові підстави, для стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 06.02.2019 по 06.02.2020 у сумі 9353,55 грн., оскільки договір припинив свою дію.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення пені у сумі 9353,55 грн. нарахованої за період з 06.02.2019 по 06.02.2020.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2018 по 30.09.2019 у сумі 75033,82 грн..
В частині стягнення пені у сумі 9353,55 грн. слід відмовити.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Забавського Романа Михайловича про стягнення заборгованості в розмірі 84 387,37 грн. за Договором оренди №08-ДКП/16 від 18.02.2016 - задовольнити частково.
Стягнути Фізичної особи-підприємця Забавського Романа Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 37454258) суму заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2018 по 30.09.2019 у сумі 75033,82 грн. та 1869,01 грн. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення пені у сумі 9353,55 грн. - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням частини четвертої розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Повне рішення складено 05.06.2020
Суддя С.П. Панна