05.06.2020 року м.Дніпро Справа № 912/3653/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.
Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 (суддя Вавренюк Л.С.) у справі №912/3653/19
за позовом Приватного підприємства "Удача"
до відповідача Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)"
про стягнення 96 183,80 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Приватне підприємство "Удача" (далі - ПП "Удача") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" (далі - ДП "СПДКВС України (№37)") про стягнення 96 183, 80 грн.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що на відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції № Г-00117/17 від 03.03.2017 в частині своєчасного здійснення оплати за виконані роботи.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 у справі №912/3653/19 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" на користь Приватного підприємства "Удача" заборгованість в сумі 96 183,80 грн за договором № Г-00117/17 від 03.03.2017, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Рішення суду першої інстанції, вмотивовано тим, що позивач довів факт порушення відповідачем зобов'язання, щодо вчасної та повної оплати вартості виконаних робіт, а відповідач не заперечив проти дійсності виконаних робіт.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" подало апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Відповідач не погоджується з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 у справі №912/3653/19, вважає його незаконним та ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що підписання між представником Державного підприємства Шевченком Т.В. та ПП «Удача» договорів з номерами від Г-001/17 до Г-00263/17, у тому числі і договору Г-00117/17, який є предметом розгляду у даній справі, мало на меті виключно створення документальних підстав для заволодіння коштами Державного підприємства. ПП «Удача» взагалі не мало технічної можливості здійснити обробіток земельних ділянок.
При цьому Скаржник зазначає, що Відповідачем було підготовлено у даній справі позовну заяву про визнання договору № Г-00117/17 від 03.03.2017 р. недійсним, але з технічних причин цю зустрічну позовну заяву не будо подано. Крім того, Господарським судом Кіровоградської області розглядається справа № 912/4025/19 в якій ПП «Удача» оспорює Додаткову угоду до Договору підряду № Г-18 від 23.01.2017 р., а Державне підприємство намагається зобов'язати ПП «Удача» виконати умови цієї Додаткової угоди в частині завезення на елеватор 6 833,02 тони насіння соняшника.
Скаржник наголошує на тому, що надані ПП «Удача» в обґрунтування позовних вимог документи: договір, акти виконаних робіт, тощо, підписані від імені Державного підприємства колишнім директором ДП Шевченко Т.В., дію контракту з яким не було пролонговано Міністерством юстиції України у зв'язку із суттєвими недоліками в його роботі, тому він підписав, від імені підприємства велику кількість фіктивних договорів з ПП «Удача» ( близько 260 однакових договорів, кожний на обробіток земельної ділянки площею біля 20 га), датованих 03.03.2017 р. та акти виконаних робіт до цих договорів, датованих 17.08.2017 р.
Водночас, на думку Скаржника, ПП «Удача» не мало права здійснювати будь-які роботи на земельній ділянці, яку не визначено на місцевості та межу якої не встановлено. З урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва виконання кожного наступного виду робіт з переліку, який визначено Договором, можливе лише після виконання попередніх робіт та спливу відповідного проміжку часу. Таким чином, підписання Актів виконаних робіт не в дати, які прямо передбачено Договором, а 17.08.2017 р. свідчить про наявність зловмисної домовленості представника Державного підприємства Шевченка Т.В. та ПП «Удача» і є підтвердженням фіктивності та безтоварності даного договору.
Скаржник вважає, що відповідно до вимог пунктів 1.4 та 3.3 Договору «Підрядник» тобто ПП «Удача», не мав права виконувати будь-які роботи до визначення «Замовником» строків виконання цих робіт. Відповідно до даного договору перелік культур, які мають бути засіяні на визначеній Договором площі, не визначався. У Додатку № 1 до Договору такий перелік відсутній.
Відтак, на думку Скаржника, відсутність зареєстрованої податкової накладної за договором № Г-00117/17 від 03.03.2017 р. та несплата ПП «Удача» відповідних сум - ПДВ до бюджету є підтвердженням безтоварності та фіктивності договору та актів виконаних робіт до договору.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу, просить залишити рішення суду першої фінстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Підприємство посилається на те, що Відповідач в апеляційній скарзі наводить помилкові доводи в частині фіктивності, безтоварності та укладеного внаслідок зловмисної домовленості представників сторін договору підряду, на підставі якого судом першої інстанції стягнуто грошові кошти з Відповідача, мотивуючи дані обставини тим, що між сторонами було укладено інший договір підряду, яким було охоплено підрядні роботи, які мають місце і за цим договором.
Зокрема, Підприємство посилається на те, що 03.03.2017 р. між Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)» та Приватним підприємством «Удача» було укладено низку договорів у кількості 190 шт. проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції, одним з яких є договір за яким проведено примусове стягнення у даній справі. Позивач свої зобов'язання перед Відповідачем, щодо здійснення комплексу сільськогосподарських робіт спрямованих на вирощування сільськогосподарської продукції, які були визначені договором проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції від 03.03.2017 р. - були виконані належним чином до 17.08.2017 р., про що свідчать укладенні між сторонами акти виконаних робіт.
Крім того, у відзиві Підприємство посилається на те, що після зміни директора державного підприємства (вересень 2017 року) ПП «Удача» втратило доступ до земельної ділянки, визначеної договором в результатів активних дій нового керівника державного підприємства, який фактично відмовився від виконання зобов'язань за договором. Таким чином у ПП “Удача” були наявні перешкоди щодо виконання збору вирощеного врожаю на визначеній договором земельній ділянці.
Підприємство також вказує на те, що за договором № Г-18 Позивач виконав два види сільськогосподарських робіт, що підтверджується відповідними актам здачі-приймання робіт від 03.05.2017 р. Інші роботи, передбачені Додатком № 2 до договору № Г-18, Відповідач не виконував. Таким чином був відсутній податковий і бухгалтерський облік господарських операцій за договором № Г-18. Заявляючи про наявність зловмисної домовленості сторін при укладені оспорюваного договору, Позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував дані обставини.
Крім того, Позивач заперечує щодо долучення до матеріалів справи та прийняття до уваги при розгляді справи копій документів, які надаються Відповідачем разом з апеляційною скаргою з огляду на положення ч. 3 ст. 269 ГПК України де зазначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Жодних доказів щодо неможливості подання до суду копій документів, долучених до апеляційної скарги Відповідачем не надо, навіть необгрунтовано причини їх неподання на стадії підготовчого провадження у справі.
21.04.2020 до Центрального апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Удача" надійшла заява про зупинення провадження у справі № 912/3653/19 до закінчення розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 912/4025/19 та у справі № 912/946/20.
В обгрунтування своєї заяви, Позивач посилається на те, що рішення суду у справі № 912/4025/19 може мати преюдиціальне значення для розгляду даної справи, оскільки предметом дослідження у вказаній справі є обставини щодо виконання/невиконання робіт за Договором № Г-18 від 23.01.2017 р. та Додатковою угодою до нього та відповідно, будуть встановлені усі спірні відносини сторін стосовно обробітку земельних ділянок загальною площею 3 468 га, у складі яких знаходиться земельна ділянка, виконання робіт на якій є предметом розгляду у даній справі та отримання/не отримання коштів виконавцем робіт: або ця Додаткова угода буде визнана судом недійсною з відповідними наслідками для її сторін.
Заявник вважає, що самостійно у рамках розгляду даної справи суд не може надати оцінку договору № Г-18 від 23.01.2017 р. та Додаткової угоди до нього на відповідність вимогам норм чинного законодавства, оскільки його дійсність/недійсність не являється предметом спору у даній справі.
Крім того, Відповідач вказує на те, що рішення суду у справі № 912/946/20 може мати преюдиціальне значення для розгляду даної справи, оскільки предметом дослідження у вказаній справі є обставини щодо виконання/невиконання робіт за Договором № Г-18 від 23.01.2017 р. та Додатковою угодою до нього та відповідно, будуть встановлені усі спірні відносини сторін стосовно обробітку земельних ділянок загальною площею 3 468 га, у складі яких знаходиться земельна ділянка, виконання робіт на якій є предметом розгляду у даній справі та отримання/не отримання коштів виконавцем робіт; або ця Додаткова угода буде визнана судом недійсною з відповідними наслідками для її сторін.
Приватне підприємство "Удача" вважає, що самостійно у рамках розгляду даної справи суд не може надати оцінку договору № Г-18 від 23.01.2017 р. та Додаткової угоди до нього на відповідність вимогам норм чинного законодавства, оскільки його дійсність/недійсність не являється предметом спору у даній справ
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2020року. У задоволенні клопотання Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" про розгляд справи за його участі, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи - відмовлено. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Зупинено дію оскаржуваного рішення.
27.05.2020 на офіційну електронну адресу Центрального апеляційного господарського суду від Відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке не містило кваліфікованого цифрового підпису, однак вищезазначене клопотання повторно надійшло до Центрального апеляційного господарського суду засобами поштового зв'язку 29.05.2020, де відповідач зазначає, що рішення суду у справі № 912/4025/19 може мати преюдиціальне значення для розгляду даної справи, оскільки предметом дослідження у вказаній справі є обставини щодо виконання/невиконання робіт на земельній ділянці, виконання/невиконання ПП «Удача» своїх зобовязань за Додатковою угодою та наявність/відсутність у відповідача здійснювати розрахунки за виконані роботи, у тому числі за роботи, акти виконання робіт, по яких є предметом дослідження у даній справі. Відповідач вважає, що розгляд даної справи та ухвалення законного та обгрунтованого рішення є обєктивно неможлливим до набрання закнної сили судовим рішенням у справі №912/4025/19
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
03.03.2017 між ПП "Удача" (далі - Підрядник) та ДП "СПДКВС України (№37)" (далі - Замовник) укладено договір № Г-00117/17 проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції (далі - Договір, а.с. 10-12).
Відповідно до п. 1.1 Договору Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати наступний вид робіт направлений на вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці площею 20 га, яка розташована на полі № 47 (Завтурове), яке знаходиться у користуванні Замовника: боронування, культивація, сівба, коткування, внесення мінеральних добрив, внесення засобів захисту рослин, збирання врожаю, дискування, оранка, подрібнення рослинних решток, перевезення зібраного врожаю на замовлення Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що об'єм робіт, що будуть виконуватись Підрядником, визначається актами виконаних робіт, який є обов'язковим додатком до цього Договору. Після завершення кожного виду робіт Підрядник надає Замовнику акт з зазначенням виду виконаних робіт, площі земельної ділянки та витрат на проведення даного виду робіт.
Відповідно до Договору Підрядник зобов'язаний своєчасно та якісно виконувати роботи, які є предметом цього договору, використовувати в ході робіт власне обладнання та розхідні матеріали, виконувати роботи належної якості відповідно до вимог Замовника та надавати Замовнику на підпис акт прийому-здачі робіт, що фактично були виконані згідно порядку виконання робіт зазначеному у п. 3 цього Договору. Замовник, у свою чергу, зобов'язаний надавати Підряднику об'єм робіт, забезпечити Підрядника вільним доступом до місця проведення робіт та надати йому відповідні, зазначені ним матеріали та проводити оплату робіт, виконаних Підрядником у відповідності умов цього Договору (розділ 2 Договору).
Ціна виконаних робіт визначена сторонами у розділі 4 Договору. Так зокрема, загальна вартість виконаних робіт вираховується з врахуванням загального об'єму виконаних робіт та часу витраченого на виконання даної роботи, а також витратних матеріалів, які були використані при здійсненні договору. Ціна визначається з врахуванням вартості паливно-мастильних матеріалів, хімічних засобів обробітку ґрунту та рослин, вартості посівного матеріалу.
Ціна на роботи визначається з врахуванням середньо ринкових цін, які діють у відповідній місцевості.
Остаточна ціна Договору визначається відповідно до актів виконаних робіт з врахуванням ціни на ПММ, витратні матеріали, посівний матеріал, мінеральні добрива та інше на момент придбання даних матеріалів Підрядником.
Вартість окремих видів робіт встановлюється щорічно відповідно до ринкової вартості робіт, витратних матеріалів, посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інше.
Згідно з п. 5.1 Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки, що виражаються у зроблених останньою витратах або пошкодженні майна
Сторонами у 8 розділі визначено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання сторін своїх зобов'язань. Всі додатки до Договору, підписані під час дії Договору, являються обов'язковими до виконання сторонами договору в повному обсязі.
У додатку № 1 до Договору сторони узгодили вартість робіт (а.с. 13).
17.08.2017 на виконання умов Договору ДП "СПДКВС України (№37)" та ПП "Удача" склали та підписали акти виконаних робіт, які підтверджують виконання робіт на загальну суму 96 183,80 грн (а.с. 14-19).
Також 17.08.2017 ПП "Удача" виставило ДП "СПДКВС України (№37)" рахунок-фактуру № 117 на загальну суму 96 183,80 грн (а.с. 20).
Позивачем надано до суду також копію державного акта на право постійного користування землею від 09.11.1995, довідки з державної статистичної звітності Державного агентства земельних ресурсів про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 03.02.2015 №268/03-29/15, копію листа про надання інформації згідно із запитом державного виконавця ДУ "Устинівський виправний центр (№ 37)" від 28.03.2019, зі змісту яких вбачається, що земельні ділянки, які відповідно до рішення Устинівської районної Ради народних депутатів Кіровоградської області від 09.11.1995 надані у постійне користування установі ІК 305/37, правонаступником якої є ДУ "Устинівський виправний центр (№ 37)", перебувають на балансі та фактично використовуються відповідачем (а.с. 27-28, 41-42).
Отже, загальна сума заборгованості відповідно до наданих позивачем актів виконаних робіт та рахунку-фактури становить 96 183,80 грн.
Доказів сплати відповідної заборгованості до суду не надано.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 96 183,80 грн заборгованості з оплати сільськогосподарських робіт за договором № Г-00117/17 від 03.03.2017р.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.03.2017 р. між ПП "Удача" (Підрядник) та ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 37)" (Замовник) укладено договір № Г-00117/17 проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції (далі - Договір, а.с. 10-12).
Відповідно до п. 1.1 Договору Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати наступний вид робіт направлений на вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці площею 20 га, яка розташована на полі № 47 (Завтурове), яке знаходиться у користуванні Замовника: боронування, культивація, сівба, коткування, внесення мінеральних добрив, внесення засобів захисту рослин, збирання врожаю, дискування, оранка, подрібнення рослинних решток, перевезення зібраного врожаю на замовлення Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що об'єм робіт, що будуть виконуватись Підрядником, визначається актами виконаних робіт, який є обов'язковим додатком до цього Договору. Після завершення кожного виду робіт Підрядник надає Замовнику акт з зазначенням виду виконаних робіт, площі земельної ділянки та витрат на проведення даного виду робіт.
Відповідно до пунктів 2.1-2.1.4 Договору Підрядник зобов'язаний своєчасно та якісно виконувати роботи, які є предметом цього договору, використовувати в ході робіт власне обладнання та розхідні матеріали, виконувати роботи належної якості відповідно до вимог Замовника та надавати Замовнику на підпис акт прийому-здачі робіт, що фактично були виконані згідно порядку виконання робіт зазначеному у п. 3 цього Договору. Замовник, у свою чергу, зобов'язаний надавати Підряднику об'єм робіт, забезпечити Підрядника вільним доступом до місця проведення робіт та надати йому відповідні, зазначені ним матеріали та проводити оплату робіт, виконаних Підрядником у відповідності умов цього Договору (розділ 2 Договору).
Ціна виконаних робіт визначена сторонами у розділі 4 Договору. Так зокрема, загальна вартість виконаних робіт вираховується з врахуванням загального об'єму виконаних робіт та часу витраченого на виконання даної роботи, а також витратних матеріалів, які були використані при здійсненні договору. Ціна визначається з врахуванням вартості паливно-мастильних матеріалів, хімічних засобів обробітку ґрунту та рослин, вартості посівного матеріалу.
Ціна на роботи визначається з врахуванням середньо ринкових цін, які діють у відповідній місцевості.
Остаточна ціна Договору визначається відповідно до актів виконаних робіт з врахуванням ціни на ПММ, витратні матеріали, посівний матеріал, мінеральні добрива та інше на момент придбання даних матеріалів Підрядником.
Вартість окремих видів робіт встановлюється щорічно відповідно до ринкової вартості робіт, витратних матеріалів, посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інше.
Згідно з п. 5.1 Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки, що виражаються у зроблених останньою витратах або пошкодженні майна.
Сторонами у 8 розділі визначено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання сторін своїх зобов'язань. Всі додатки до Договору, підписані під час дії Договору, являються обов'язковими до виконання сторонами договору в повному обсязі.
У додатку № 1 до Договору сторони узгодили вартість робіт (а.с. 13).
Також, Позивачем до суду першої інстанції було надано копію державного акта на право постійного користування землею від 09.11.1995, довідки з державної статистичної звітності Державного агентства земельних ресурсів про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 03.02.2015 №268/03-29/15, копію листа про надання інформації згідно із запитом державного виконавця ДУ "Устинівський виправний центр (№ 37)" від 28.03.2019, зі змісту яких вбачається, що земельні ділянки, які відповідно до рішення Устинівської районної Ради народних депутатів Кіровоградської області від 09.11.1995 надані у постійне користування установі ІК 305/37, правонаступником якої є ДУ "Устинівський виправний центр (№ 37)", перебувають на балансі та фактично використовуються відповідачем (а.с. 27-28, 41-42)
Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору ПП "Удача" та ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 37) склали та підписали акти виконаних робіт, які підтверджують виконання робіт на загальну суму 96 183,80 грн (а.с. 14-19).
17.08.2019 р. 17.08.2017 ПП "Удача" виставило ДП "СПДКВС України (№37)" рахунок-фактуру № 117 на загальну суму 96 183,80 грн (а.с. 20).
Доказів сплати відповідної заборгованості Відповідачем до суду не надано.
Відтак, враховуючи нездійснення наразі Відповідачем оплати за виконані роботи за Договором проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції № Г-00117/17 від 03.03.2017 р., ПП "Удача" звернулось до господарського суду з позовними вимогами до ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 37)" про стягнення означеної суми вартості виконаних робіт.
Отже, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до сплати вартості виконаних робіт, обумовленої в договорі.
Беручи до уваги правову природу укладеного Договору проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції № Г-00117/17 від 03.03.2017 р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з підряду, які регулюються загальними нормами права про підряд - ст. ст. 837-864 ЦК України.
Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.
Беручи до уваги встановлену ст.204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст.11, 509 ЦК України та ст. ст.173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
Наразі, отримання коштів за виконання такого зобов'язання з виконання робіт є належним об'єктом судового захисту у розумінні ст.5 ГПК України та ст.15 ЦК України правом Позивача, примушення Відповідача до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов'язання з боку останнього.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене, Замовник не має правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасної оплати виконаних робіт за договором.
Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у цій справі є ухвалене судове рішення в частині стягнення 96 183,80 грн. вартості виконаних робіт.
В основу оскаржуваного рішення покладено висновок місцевого господарського суду про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову, оскільки Позивач довів факт порушення Відповідачем зобов'язання, щодо вчасної та повної оплати вартості виконаних робіт, а Відповідач не заперечив проти дійсності виконаних робіт. При цьому, господарський суд залишив без задоволення вимоги Позивача в частині покладення на Відповідача витрат на правову допомогу у зв'язку з тим, що Позивачем не було надано до суду доказів надання правової допомоги, а також доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, погоджується з висновками суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Як зазначалося раніше, з встановлених судом обставин слідує, що між сторонами склалися правовідносини підряду. Вказані правовідносини регулюються загальними нормами права про підряд - ст. ст. 837-864 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Строки виконання робіт або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду, замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк (ст. 846, 853, 854 ЦК України).
Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Договір підряду є відплатним договором, при цьому право підрядника вимагати оплати виконаних робіт, якому кореспондується відповідний обов'язок замовника, обумовлене виконанням робіт належним чином та у погоджений строк і виникає після їх остаточної здачі, якщо інший порядок оплати не погоджений сторонами у договорі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України ).
У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів ( ст. 179 ЦК України), і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору ( ст. 627 ЦК України ).
Судом при розгляді справи в межах повноважень наданих йому процесуальним законодавством, встановлено, що роботи за спірним договором були виконані Позивачем та прийняті Замовником без заперечень.
Ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як зазначалося раніше, на виконання умов Договору, ПП "Удача" виконало підрядні роботи, обумовлені договором, на загальну суму 96 183,80 грн., що підтверджується складеними та підписаними між сторонами актами виконаних робіт на вказану суму. Доказів здійснення розрахунків за виконані роботи Відповідач на момент розгляду спору не надав.
Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст.612 ЦК України).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за виконані роботи.
Розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, Центральний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких судвстановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Отже, відповідно до правил доказування Відповідач, заперечуючи позовні вимоги та посилаючись на порушення Позивачем строків виконання робіт, у зв'язку з чим застосування до останього штрафних санкцій в порядку, встановленому умовами Договору, та повідомлення Позивача про застосування штрафних санкцій, повинен довести зазначені обставини.
Однак, як встановив суд першої інстанції Відповідач не заперечив проти дійсності виконаних робіт, відзиву на позов від ДП "СГПДКВС України ( № 37 )" до господарського суду не надходило. При цьому, копію ухвали від 11.12.2019 р. Відповідач отримав 17.12.2019р., про що свідчать наявні у справі повідомлення про вручення поштового відправлення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Отже, саме на замовника, відповідно до норм чинного законодавства, покладений обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт та відступів від умов Договору ( у тому числі, порушення строків виконання робіт ) негайно про них заявити.
Акти виконаних робіт свідчать, що ПП "Удача"( Підрядник ) роботи були виконані, а ДП "СГ підприємство ДКВС України ( № 37 )" були прийняті без жодних зауважень як щодо якості робіт, так і щодо строків їх виконання.
Жодних доказів зловживання представником Державного підприємства Шевченком Т.В. своїм службовим становищем чи скоєння корупційного правопорушення при підписанні вищезазначених документів Відповідачем не надано. Матеріали справи також не містять доказів порушення кримінальної справи щодо колишнього директора Відповідача. Крім того, ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)", не заперечує справжність підписів та печаток сторін на Договорі та Актах виконаних робіт. Договір № Г-00117/17 від 03.03.2017 р. недійсним в судовому порядку не визнавався.
Посилання Скаржника на те, що Позивачем не було зареєстровано податкову накладну, що свідчить про відсутність господарської операції, є необґрунтованим, оскільки до предмету доказування у даній справі не відноситься встановлення факту дотримання сторонами податкового законодавства. Слід звернути увагу, що відсутність податкових декларацій за господарською операцією не може свідчити про те, що така операція не відбулася.
Враховуючи обставини даної справи, а також приписи ст. 227 ГПК України, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 912/4025/19 та у справі № 912/946/20, оскільки на час ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, договір № Г-00117/17 від 03.03.2017 р. недійсним судом не визнавався, а наявні у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини справи. Таким чином, розгляд справи № 912/4025/19 та справи № 912/946/20 не перешкоджає апеляційному перегляду даної справи, а тому у задоволенні клопотань Приватного підприємства "Удача"та Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" про зупинення провадження у справі слід відмовити.
При цьому, відповідно до ст. 269 ГПК України обов'язком суду апеляційної інстанції є перевірка законності та обґрунтованості прийнятого місцевим судом рішення у справі, тоді як подальше визнання недійсними договору може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості на вказану вище суму слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 у справі №912/3653/19 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 у справі №912/3653/19 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 881, 50 грн. покласти на Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" (28624, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське, код ЄДРПОУ 08680264).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна