проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"03" червня 2020 р. Справа № 917/853/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий:Зубченко І.В. (доповідач),
судді:Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.
при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача-1:не з'явився
від відповідача-2:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Петрівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, с.Петрівка Полтавської області (вх.№1223 П/3 від 23.04.2020р.)
на рішення господарського суду Полтавської області
ухвалене23.01.2020р. (повний текст складено та підписано 03.02.2020р. у м.Полтава)
у справі№917/853/19 (суддя Погрібна С.В.)
за позовомПетрівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, с.Петрівка Полтавської області
до відповідачів:1.Державного реєстратора Скороходівської об'єднаної територіальної громади Чутівського району Полтавської області Чубенко Людмили Миколаївни, с.Скороходово Полтавської області; 2.Фізичної особи - підприємця Грози Леоніда Івановича, с.Петрівка Полтавської області
провизнання протиправним та скасування рішення
Петрівська сільська рада Чутівського району Полтавської області, с.Петрівка Полтавської області, позивач, звернулася до господарського суду Полтавської області з позовом до відповідачів, Державного реєстратора Скороходівської об'єднаної територіальної громади Чутівського району Полтавської області Чубенко Людмили Миколаївни, с.Скороходово Полтавської області, (далі - відповідач-1) та Фізичної особи - підприємця Грози Леоніда Івановича, с.Петрівка Полтавської області, (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Скороходівської об'єднаної територіальної громади Чутівського району Полтавської області Чубенко Л.М. від 20.04.2018р. №40725661 про державну реєстрацію іншого речового права по заяві Фізичної особи - підприємця Грози Л.І.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.01.2020р. (повний текст складено та підписано 03.02.2020р.) у справі №917/853/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Приймаючи зазначене рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що державний реєстратор Чубенко Л.М. при реєстрації договору оренди діяла в порядок та спосіб, передбачені законодавчими актами, а тому оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 40725661 від 20.04.2018р. не підлягає скасуванню. При цьому судом зазначено, що для реєстрації додаткової угоди, відповідно до якої в оренду передано земельну ділянку площею 0,05га, необхідно здійснити формування такої земельної ділянки, що передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Петрівська сільська рада Чутівського району Полтавської області звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2020р. (повний текст складено та підписано 03.02.2020р.) у справі №917/853/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
За твердженнями скаржника, рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, за наслідками неповного з'ясування обставин справи. В обґрунтування наявності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивач звертає увагу на сукупність наступних обставин:
- судом першої інстанції не прийнято до уваги, що у поданих відповідачем-2 державному реєстратору документах відсутні відомості, які є обов'язковими та прямо зазначені в Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме кадастровий номер у договорі оренди, схема земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розмір земельної ділянки, орендна плата по додатковій угоді, а також сама додаткова угода від 04.03.2014р., що свідчить про порушення процедури проведення реєстрації;
- господарським судом Полтавської області не надано правової оцінки договору оренди земельної ділянки від 17.06.2013р., його відповідності чинному законодавству, можливості його прийняття державним реєстратором як документа, який відповідає вимогам законодавства;
- факт існування додаткової угоди від 04.03.2014р. до договору оренди землі від 17.06.2013р. та рішення ХХХІІ сесії VI скликання Чапаєвської сільської ради Чутівського району Полтавської області №6 від 04.03.2014р., якими зменшена площа орендованої земельної ділянки до 0,05га та зменшено орендну плату до 3% грошової оцінки землі, під сумнів не ставиться, однак неналежне виконання державним реєстратором обов'язків під час розгляду заяви відповідача-2 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та прийняття відповідного рішення у відсутність належних документів призвело до помилкової державної реєстрації права оренди земельної ділянки в розмірі 0,32га;
- місцевим господарським судом помилково зазначено, що підставою для державної реєстрації речового права в даному випадку є лише договір оренди земельної ділянки;
- твердження суду про те, що для реєстрації додаткової угоди, відповідно до якої в оренду передано земельну ділянку площею 0,05га, необхідно здійснити формування земельної ділянки, що передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, є помилковими, оскільки вказана земельна ділянка знаходиться у складі зареєстрованої ділянки та неможливо виконати вказані дії без скасування державної реєстрації оренди.
Для розгляду справи згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2020р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020р. у справі №917/853/19 поновлено Петрівській сільській раді Чутівського району Полтавської області пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою та зобов'язано відповідачів у строк до 12.05.2020р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.05.2020р. призначив справу №917/853/19 до розгляду на 03.06.2020р.
На виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020р. позивачем 15.05.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) надано до суду докази направлення копії апеляційної скарги б/н б/д разом із доданими до неї документами на юридичну адресу відповідача-2.
19.05.2020р. на поштову адресу суду від Фізичної особи - підприємця Грози Л.І. отримано відзив на апеляційну скаргу, який було направлено на адресу суду 14.05.2020р. Враховуючи дату отримання відповідачем-2 ухвали суду про відкриття апеляційного провадження (04.05.2020р.), необхідність часу для підготовки відзиву, введення в країні карантинних заходів та внесення змін до законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, щодо продовження строків подання відзиву, судова колегія враховує відзив відповідача-2 при розгляді справи. За коротким змістом відзиву заявник наголошує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, за наслідками повного та всебічного з'ясування обставин справи, а висновки суду ґрунтуються на зібраних у справі доказах. На переконання відповідача-2, державний реєстратор Чубенко Л.М. при реєстрації договору оренди діяла в порядок та у спосіб, передбачені законодавством, а тому рішення про державну реєстрацію не підлягає скасуванню. Крім того, заявник наголошує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог. За таких обставин відповідач-2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін
Відповідач-1 своїм правом, наданим ст.263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав.
У судове засідання 03.06.2020р. представники сторін не з'явилися, про причини неявки повноважних представників суд не повідомили. Однак, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, приймаючи до уваги висловлення позивачем та відповідачем-2 позиції по справі в апеляційній скарзі та відзиві на неї, відповідно, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, судова колегія визнала за можливе розглянути справу №917/853/19 за відсутністю представників сторін.
Відповідно до ст.269 ГПК України дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).
Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації не здійснювався, складено протокол.
У судовому засіданні 03.06.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як встановлено господарським судом Полтавської області, Східним апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 17.06.2013р. між Чапаєвською сільською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Грозою Л.І. (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди) за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5325484001:01:001:0384, площею 0,322га з цільовим призначенням “для будівництва та обслуговування будівель торгівлі” строком на 49 років з орендною платою в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
На виконання умов названого договору оренди, земельна ділянка передана згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 17.06.2013р.
На підставі рішення Чапаєвської сільської ради Чутівського району Полтавської області №6 від 04.03.2014р. "Про розгляд заяви фізичної особи-підприємця Грози Л.І." між Чапаєвською сільською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Грозою Л.І. (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 17.06.2013р., якою зменшено площу орендованої земельної ділянки до 0,05га та зменшено розмір орендної плати до 3% від грошової оцінки землі.
Постановою Верховної Ради України №1377-VIII від 19.05.2016р. “Про перейменування окремих населених пунктів та районів” село Чапаєве Чутівського району Полтавської області перейменоване в село Петрівка Чутівського району Полтавської області.
17.04.2018р. державним реєстратором Скороходівської об'єднаної територіальної громади Чутівського району Полтавської області Чубенко Людмилою Миколаївною за заявою ОСОБА_1 зареєстроване інше речове право (право оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 5325484001:01:001:0384 площею 0,322га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), на підставі договору оренди земельної ділянки від 17.06.2013р. Рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу) індексний номер 40725661 від 20.04.2018р.
За твердженнями Петрівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, відповідне право оренди земельної ділянки зареєстроване державним реєстратором незаконно, оскільки площа земельної ділянки, яка передана позивачем у оплатне користування Фізичної особи-підприємця Грози Л.I., змінилася з 0,322га до 0,05га, а для реєстраційної дії реєстратором використані невірні документи, у зв'язку з чим рішення відповідача-1 про реєстрацію іншого речового права має бути скасоване судом як таке, що суперечить нормам чинного законодавства. Зазначені обставини стали підставою звернення з розглядуваним позовом до суду.
Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, зазначає наступне.
Сутність спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Чубенко Л.М. від 20.04.2018р. №40725661 про державну реєстрацію іншого речового права по заяві Фізичної особи - підприємця Грози Л.І.
Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Приписами ст.ст.13, 14 Конституції України та ст.324 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Відповідно до ст.80 ЗК України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Підстави набуття прав на землю визначені розділом IV ЗК України.
Так, відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Частиною 1 статті 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (ч.1 ст.123 ЗК України).
Частиною 1 ст.124 ЗК України унормовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗК України).
Згідно зі ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до положень ч.1 ст.638 ЦК України та ч.ч.2, 3 ст.180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною 1 пункту 4 статті 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України).
За приписами ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України та Законом України "Про оренду землі".
Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України та ст.1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі ст.13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У контексті приписів ст.19 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки виникає після реєстрації такого права.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" №1952-IV від 01.07.2004р. державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, визначених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015р.
Відповідно до п.п.1, 14 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема, на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката, а також інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
У розглядуваному випадку, як вірно зазначено місцевим господарським судом та усупереч твердженням апелянта, документом для державної реєстрації речового права є договір оренди земельної ділянки.
Як зазначалося вище за текстом постанови, 17.04.2018р. державним реєстратором Чубенко Л.М. за заявою ОСОБА_1 зареєстроване інше речове право (право оренди земельної ділянки площею 0,322га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 17.06.2013р. Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу) індексний номер 40725661 від 20.04.2018р.
За умовами договору від 17.06.2013р. в оренду передається земельна ділянка площею 0,322га з цільовим призначенням “для будівництва та обслуговування будівель торгівлі” строком на 49 років з орендною платою в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до ч.9 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Згідно з ч.1 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Частиною 10 ст.79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до ч.4 ст.79-1 ЗК України.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, сформованою є саме земельна ділянка площею 0,322га з кадастровим номером 5325484001:01:001:0384. Доказів формування земельної ділянки площею 0,05га, як об'єкта цивільних прав, позивачем не надано. Отже, як вірно зауважено відповідачем-2 у відзиві на апеляційну скаргу, Петрівською сільською радою Чутівського району Полтавської області не надано належних та допустимих у контексті приписів ГПК України доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.
У зв'язку з викладеним, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що державний реєстратор Чубенко Л.М. при реєстрації договору оренди діяла в порядок та спосіб, передбачені законом, а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 40725661 від 20.04.2018р. не підлягає скасуванню.
При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду Полтавської області про те, що для реєстрації додаткової угоди б/н від 04.03.2014р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.06.2013р., відповідно до якої зменшено площу переданої в оренду земельної ділянки до 0,05га, необхідно здійснити формування такої земельної ділянки, що передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Доводи апеляційної скарги не спростовують викладених вище висновків судів та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом Полтавської області рішення.
Так, судовою колегією не приймаються в якості підстави для скасування рішення місцевого господарського суду посилання апелянта на те, що господарським судом Полтавської області не надано оцінки договору оренди земельної ділянки від 17.06.2013р., його відповідності чинному законодавству, можливості його прийняття державним реєстратором як документа, який відповідає вимогам законодавства, з огляду на наступне. Повноваження державного реєстратора щодо перевірки поданих для проведення державної реєстрації документів обмежені встановленням відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. При цьому, відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Договір оренди земельної ділянки від 17.06.2013р. у судовому порядку не розривався та недійсним не визнавався, а встановлення дійсності або недійсності такого договору не входить до предмету дослідження під час розгляду судом позову про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію іншого речового права з підстав невірного зазначення площі орендованої земельної ділянки. Крім того, Східний апеляційний господарський суд враховує, що факт виконання сторонами договору оренди від 17.06.2013р. Петрівською сільською радою Чутівського району Полтавської області не спростовується. У той же час, позивачем не надано доказів звернення до суду з відповідним позовом про визнання недійсним названого договору оренди земельної ділянки.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Петрівської сільської ради Чутівського району Полтавської області підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.
За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Петрівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, с.Петрівка Полтавської області, на рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2020р. (повний текст складено та підписано 03.02.2020р.) у справі №917/853/19 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2020р. (повний текст складено та підписано 03.02.2020р.) у справі №917/853/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
У судовому засіданні 03.06.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 05.06.2020р.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Суддя О.О. Радіонова
Суддя Л.Ф. Чернота